Кара Господня за відступлення Ізраϊля від Нього
1 ГОСПОДНІЙ ангел прийшов з Ґілґала в Бохім, і сказав: Я вивів вас із Єгипту і впровадив вас у край, про який присягався вашим батькам! Тоді Я сказав: Не порушу Мого Заповіту з вами повік. 2
Але й ви не повинні укладати заповіту з мешканцями цього краю, їхні жертовники зруйнуєте! Але ви Мене не послухали. Чому ж ви так учинили? 3
Тому і Я вирішив: Не проганятиму їх від вас! Вони будуть вашими ворогами, а їхні боги стануть для вас пасткою! 4 І сталося, коли ГОСПОДНІЙ ангел промовив ці слова до всіх ізраїльтян, то народ здійняв лемент і плач. 5 Тому й назвали ту місцевість Бохім, тобто "Ті, що плачуть" . Там вони принесли ГОСПОДУ жертви.
6
Тоді Ісус відпустив народ, і всі ізраїльтяни розійшлись у свої наділи, аби оволодіти краєм. 7
І служив народ ГОСПОДУ в усі дні життя Ісуса та в усі дні життя старійшин, які далі жили після Ісуса, які бачили всі великі діяння ГОСПОДНІ, які Він учинив для Ізраїлю. 8
І помер Ісус, син Навина, раб ГОСПОДНІЙ, у віці ста десяти років. 9
Його поховали в межах його спадщини, в Тімнат-Хересі, на Єфремовій горі, що на північ від гори Ґааш. 10 І все те покоління також приєдналося до своїх батьків, а після них постало інше покоління, що не знало ГОСПОДА, а також тих діянь, які Він учинив для Ізраїлю.
11 І чинили ізраїльтяни зло в очах ГОСПОДА, і служили Ваалам. 12 Вони залишили ГОСПОДА, Бога своїх батьків, Який вивів їх з Єгипетського краю, і пішли за іншими богами, – за богами навколишніх народів. І поклонялися їм, і гнівили ГОСПОДА. 13
Вони залишили ГОСПОДА і служили Ваалу та Астарті. 14
Тому ГОСПОДНІЙ гнів запалав на Ізраїль, і Він віддав їх у руки злочинців, які їх грабували, – віддав їх у руки їхніх ворогів, які були довкола, так що вони вже не змогли встояти перед своїми ворогами. 15
В усьому, що б вони не розпочинали, ГОСПОДНЯ рука була їм на зло, – як і попереджав ГОСПОДЬ, та як ГОСПОДЬ їм присягався. І стало їм дуже важко.
16
Тоді ГОСПОДЬ почав запроваджувати поміж ними суддів, котрі їх рятували від рук їхніх грабіжників. 17 Але ж вони, чинячи розпусту з чужими богами, не слухались і своїх суддів. Поклоняючись їм, вони швидко зійшли з правдивої дороги, якою йшли їхні прабатьки, котрі дотримувались ГОСПОДНІХ Заповідей! Вони не діяли за їхнім прикладом... 18
Коли ГОСПОДЬ висував з-посеред них суддів, то з тими суддями перебував і ГОСПОДЬ. Він рятував їх з рук їхніх ворогів протягом усього життя судді, адже ГОСПОДЬ співчував їм, оскільки чув їхні стогони, коли ті (вороги ) пригноблювали та мучили їх. 19 Але щойно суддя помирав, вони знову впадали в розпусту, витворяючи гірше від своїх батьків; слідуючи за іншими богами, вони їм служили й поклонялися їм, не залишаючи ні своїх поганих звичок, ні своєї злочинної поведінки. 20
Тому знову запалювався ГОСПОДНІЙ гнів на Ізраїль. Він говорив: Оскільки цей народ порушив Мій Заповіт, який Я уклав з їхніми прабатьками, й він не слухається Мого голосу, 21 тому Я більше не проганятиму з-перед них жодного з тих народів, які залишив Ісус ще до своєї смерті, 22
аби ще раз пересвідчитись через них щодо Ізраїлю, – чи вони будуть дотримуватись ГОСПОДНЬОЇ дороги, й ходитимуть нею, як дотримувались їхні прабатьки, чи зійдуть з неї. 23 Ось чому ГОСПОДЬ залишив деякі народи, не проганяючи їх зразу, й не віддав їх у руки Ісуса.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)