Прощення Веніямінові
1
Ще в Міцпі
ізраїльські воїни заприсяглися, сказавши: Жоден з нас не видасть своєї дочки заміж за веніямінця! 2
Тепер же народ прийшов до Божого Дому в Бетелі. Там вони перебували перед Богом аж до вечора; вони сиділи, голосно ридали й гірко плакали, 3 говорячи: Чому, ГОСПОДИ, Боже Ізраїлю, це трапилось в Ізраїлі, що сьогодні не стало в Ізраїлі одного племені? 4 Тому, вставши на другий день зранку, народ збудував там жертовник. Вони принесли жертви всепалення та мирні (подячні ) жертви. 5
Потім ізраїльтяни почали питати: Хто з-поміж усіх ізраїльських племен не прийшов тоді
на зібрання до ГОСПОДА? Адже на ньому була прийнята поважна (урочиста ) присяга щодо кожного, хто не прийшов до ГОСПОДА в Міцпу, а саме: Він неодмінно має померти! 6 Ізраїльтяни жалкували про те, що сталось з племенем Веніяміна, їхнім братом, бідкаючись: Нині в Ізраїлі втрачено одне плем’я. 7
Але, що маємо вчинити тепер з тими, котрі залишилися, аби вони мали дружин? Адже ми присягнулись ГОСПОДОМ, що не віддамо за них заміж наших дочок!
8
Після цього запитали: Чи часом не було когось серед ізраїльських племен, хто тоді не прийшов до ГОСПОДА в Міцпу? Тож виявилось, що ніхто не прийшов на збори з Явеша Гілеадського. 9 І коли тоді робили перегляд народу, то з Явеша Гілеадського, справді, не було жодного чоловіка. 10 Тож громада послала туди дванадцять тисяч озброєних чоловіків-воїнів з особливим наказом: Йдіть і знищіть мечем усіх мешканців Явеша Гілеадського, включно зі жінками й дітьми! 11
Але при цьому маєте зробити ось що: Кожного чоловіка і кожну жінку, котра мала інтимні (сексуальні) стосунки з чоловіком, учиніть закляттям, тобто знищіть. 12 Таким чином знайшлося серед мешканців Явеша Гілеадського, чотириста незайманих дівчат, котрі не мали інтимних стосунків з чоловіками. Цих привели в табір у Шіло, що в Ханаанській землі.
13
Після цього вся громада послала людей для переговорів з веніямінцями, котрі ховались в ущелинах скелі Ріммона, й проголосила їм мир. 14 Коли веніямінці повернулися, їм дали за дружин дівчат, котрі залишились живими, з мешканців Явеша Гілеадського. Проте їх виявилось недостатньо для всіх .
15
Народ жалкував за веніямінцями, оскільки ГОСПОДЬ учинив розрив серед ізраїльських племен. 16
Тоді старійшини громади бідкались: Що маємо зробити з рештою тих, хто залишився, аби вони мали жінок? Адже у веніямінців знищені всі жінки?! 17 Вони говорили: Як можна було би врятувати залишок Веніяміна, аби не було цілковито знищене одне з племен в Ізраїлі? 18
Адже ми не можемо дати їм за дружин наших дочок, оскільки ізраїльтяни присягнулись такими словами: Буде проклятий той, хто дасть дочку за дружину веніямінцеві. 19 Тому вирішили: Як відомо, щороку відбувається ГОСПОДНЄ свято в Шіло, яке знаходиться на північ від Бетеля і на схід від дороги, що провадить з Бетеля до Сихема, та південніше Левони. 20 Тож вони звернулись до веніямінців зі словами: Йдіть і зробіть засідку у виноградниках, 21
та спостерігайте. Щойно дівчата зі Шіло вийдуть, аби потанцювати в хороводі, ви повискакуйте з виноградників, і кожен нехай вхопить собі дружину з дівчат зі Шіло, і повертайтесь у край веніямінців. 22 І коли пізніше прийдуть до нас їхні батьки, чи їхні брати, скаржитись на вас, то ми їм скажемо: Змилуйтесь над ними заради нас, адже ніхто з них не взяв собі дружини під час війни; так само й ви не дали дружин, щоб не бути винуватими. 23 Тому й веніямінці були змушені так учинити, взявши собі стільки дружин, скільки було їм потрібно, серед танцюристок, яких удалось захопити. Після цього вони повернулись у свої наділи, аби відбудовувати міста й оселятися в них. 24 І розійшлися звідти ізраїльтяни того часу, кожен до свого племені й до свого роду. Тож пішли звідти, кожен до свого спадку.
25
Того часу не було в Ізраїлі царя, тому кожен робив те, що йому здавалось правильним.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)