Обрання трьохсот мужів
1 Уранці Єрувваал, тобто Гедеон, виступив з усім народом, що був з ним; вони отаборились біля джерела Харод. Табір мідіянців був розташований у долині з північного боку пагорба Море.
2 Тоді ГОСПОДЬ сказав Гедеону: Надто численне в тебе військо; Я не зможу віддати мідіянців у ваші руки, аби пізніше Ізраїль не вихвалявся переді Мною, кажучи: Ми самі себе врятували! 3 Тому оголоси, щоб почув кожен у війську, й скажи: Хто боязливий й тремтить від страху, нехай повертається додому, негайно залишивши Гілеадське узгір’я. Таким чином зразу відійшло двадцять дві тисячі чоловіків , а десять тисяч залишилося.
4 Але ГОСПОДЬ промовив до Гедеона: Ще надто багато людей залишилось. Тож веди їх до води, і там, замість тебе, Я їх випробую. Буде так: той, на кого Я тобі вкажу: Цей піде з тобою! – той і піде з тобою, проте жоден з тих, про кого тобі скажу: Цей не піде з тобою, – такий не повинен залишатись. 5 Отже, Гедеон привів народ до води. Там ГОСПОДЬ сказав йому: Кожного, хто хлебтатиме воду язиком, як хлепче собака, постав такого окремо; так само постав окремо кожного, хто буде пити, стаючи навколішки. 6 В результаті кількість тих, котрі зачерпували воду рукою й, підносячи до рота, хлептали, виявилось триста чоловік, а решта всіх людей, щоб напитись води, ставали навколішки. 7 І ГОСПОДЬ сказав Гедеонові: Отими трьома сотнями мужів, які хлептали воду , Я вас врятую і віддам мідіянців у твої руки, а решта всіх мужів народу нехай повертаються, – кожен у свою місцевість. 8 Тож вони взяли запаси їжі для військового загону та їхні сурми, а решту всіх ізраїльських воїнів Гедеон відіслав до своїх наметів, затримавши біля себе лише триста мужів. А в цей час табір мідіянців стояв нижче від них, у долині.
Гедеон побиває мідіянітян
9 І от тієї ночі ГОСПОДЬ звелів Гедеону: Вставай, і можеш нападати на ворожий табір, оскільки Я його віддав у твої руки! 10 Якщо ж боїшся негайно вирушати, то спустися зі своїм слугою Пурою до табору сам 11 і послухай, що там говорять. Після того ти наберешся сміливості й нападеш на табір. Отже, Гедеон разом зі своїм слугою Пурою спустились до крайнього намету озброєних охоронців табору. 12 У той час мідіянці, амалекітянці та інші племена сходу, які розташувались у долині, були настільки численні, наче сарана, – навіть їхніх верблюдів було без ліку, – їх було так багато, як піску, що на березі моря. 13 Коли Гедеон підійшов до крайнього намету , то почув, як один воїн розповідав своєму товаришу сон. Він говорив, що йому наснилось: Дивлюсь, – каже він, – аж котиться по табору мідіянців буханець ячмінного хліба; він вдарив у намет так, що намет впав, перевернувся й зруйнувався. 14 Відповідаючи, його товариш сказав: Це ніщо інше, як тільки меч ізраїльтянина Гедеона, Йоашового сина! Бог видав у його руки мідіянців і весь цей табір!
15 Почувши розповідь про сон та його тлумачення, Гедеон віддав славу Богу, повернувся до ізраїльського табору і сказав: Вставайте, бо ГОСПОДЬ віддав у ваші руки табір мідіянців! 16 Розділивши триста чоловіків на три загони, він сказав, аби кожен воїн взяв у руки сурму та порожній глечик; всередині глечиків мають бути смолоскипи. 17 Гедеон сказав їм: Дивіться на мене й робіть те, що робитиму я! Ось я йду на самий край табору, й що там робитиму я, те робіть і ви. 18 Щойно засурмлю я разом з усіма тими, що зі мною, то сурміть тоді й ви довкола всього табору, голосно вигукуючи: За ГОСПОДА та Гедеона!
19 Отже, Гедеон і ті сто воїнів, що були з ним, прийшли до краю мідіянського табору, на початку середньої нічної сторожі, зразу після зміни вартових; вони засурмили й розбили глечики, що були в їхніх руках. 20 У ту мить засурмили також усі три загони й розбили свої глечики; тепер кожен з них тримав у своїй лівій руці смолоскип, а в своїй правій руці – сурму, щоб сурмити, вигукуючи: Меч ГОСПОДА та Гедеона! 21 Кожен з них стояв на своєму місці довкола табору, в той час як у самому таборі мідіянців метушились, бігали, кричали й кинулись утікати. 22 Тоді, коли триста сурем сурмили, ГОСПОДЬ у мідіянському таборі обернув їхні мечі один проти одного, і весь табір почав бігти до Бет-Шітти, в напрямку Церери та кордону Авел-Мехоли, що неподалік Таббати. 23 Терміново були скликані ізраїльські мужі з племені Нефталима та Асира, а також усе плем’я Манассії, – всі кинулись у погоню за мідіянцями.
24 Крім того, Гедеон направив гінців на Єфремове узгір’я з наказом: Спускайтесь назустріч мідіянцям й відітніть їм переправу через води Йордану неподалік Бет-Бари. Тож відгукнулись на заклик усі чоловіки племені Єфрема, котрі захопили всі водні переправи вздовж Йордану аж до Бет-Бари. 25 Упіймали також двох мідіянських князів: Орева та Зеева. Орева вони стратили біля скелі Орева, а Зеева вбили коло зеевської чавильні, після чого переслідували мідіянців. Голови Орева і Зеева принесли до Гедеона на протилежний бік Йордану.