Провини народу
1 Ти, ГОСПОДИ, будеш правий (матимеш рацію ), якби я захотів сперечатись з Тобою, проте я все ж хотів би поговорити з Тобою відносно справедливості. Чому нечестивим у житті щастить і віроломні почувають себе в безпеці?
2 Адже Ти їх посадив, вони пустили коріння, ростуть і приносять плоди. Ти, ніби близький в їхніх устах, тоді як далекий від їхніх сердець.
3 Але мене Ти, ГОСПОДИ, знаєш; Ти бачиш мене, Ти дослідив моє серце і розумієш, що я з Тобою. Відокрем їх, як овець, призначених на заріз, визнач їх на день страти.
4 До яких пір земля перебуватиме в жалобі і в’янутиме трава на кожному полі через злочини тих, котрі на ній живуть? Гинуть тварини й птахи, бо вони сказали: Він не побачить нашого кінця!
5 Якщо ти біг з пішими, – відповідає ГОСПОДЬ , – і вони тебе втомили, то як будеш змагатися з кіннотою? Коли ти почуваєш себе в небезпеці в мирній країні, то що робитимеш під час повені Йордану?
6 Адже навіть твої брати, й родина твого батька, зраджують тебе, голосно лаючись услід тобі. Тому не довіряй їм, навіть коли по-доброму звертатимуться до тебе!
7 Я залишив Мій дім, Я покинув Мій спадок, Я віддав любе Моїй душі (народ ) у руки його ворогів.
8 Моя спадщина стала для Мене, наче лев у лісі: підносить проти Мене свій голос, через що Я її зненавидів.
9 Невже Мій спадок став для Мене наче різнобарвний птах, за яким чатують гієни та звідусіль злітаються хижі птахи? Так, ідіть, збирайтеся усі хижі звіри й кидайтеся на поживу...
10 Ватага пастухів спустошила Мій виноградник, – геть витоптала Мій наділ, перетворивши Мою улюблену частку на голу пустелю.
11 Отже, вона (частка ) перетворена в руїну, й спустошена, – вона плаче переді Мною; знищений увесь край, – і нема нікого, хто брав би це до серця.
12 Спустошувачі зайняли навіть пагорби пустелі й ГОСПОДНІЙ меч усе пожирає, від одного краю землі й до іншого краю землі, – не має спокою жодна людина!
13 Сіють пшеницю, а жнуть тернину (бур’яни ); вони працюють, втомлюються , але без жодної користі. Ви соромитесь свого врожаю через палкий ГОСПОДНІЙ гнів.
14 Так говорить ГОСПОДЬ і відносно всіх ваших лихих сусідів, котрі зазіхають на спадщину, яку Я розподілив між Моїм народом Ізраїлем: Ось Я викоріню їх з їхньої (Ізраїлю ) землі, а рід Юдин вирву з-посеред них (загарбників ).
15 А після того як їх вирву, Я виявлю до них милосердя і поверну кожного на його спадщину, – кожного в свою країну.
16 І станеться, якщо вони справді навчаться ходити дорогами Мого народу й присягатись Моїм Ім’ям: Як живий ГОСПОДЬ", – так само як вони навчили Мій народ присягатися Ваалом, – то розбудуються посеред Мого народу.
17 Якщо ж не послухаються, то Я цілковито викоріню той народ і вигублю, – говорить ГОСПОДЬ.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)