Юдин гріх
1 Гріх Юди (його нащадків ) записаний залізним різцем, вирізьблений діамантовим вістрям на таблицях їхніх сердець та на рогах їхніх жертовників.
2 Наче про власних дітей, так вони турбуються про свої жертовники та ашер, під кожним крислатим деревом, на високих пагорбах.
3 Мою гору в полі , твої багатства й усі твої скарби віддам, як здобич ворогам . Віддам також твої узвишшя – за гріх в усіх межах твоїх.
4 Через власну провину ти віддаси свою спадщину, яку Я тобі дав; заставлю тебе служити своїм ворогам у країні, якої ти не знаєш, бо ви розпалили вогонь Мого гніву, який палатиме вічно!
5 Так говорить ГОСПОДЬ: Проклята людина, яка покладається на іншу людину і вважає тіло своєю опорою, а серцем відвертається від ГОСПОДА!
6 Він буде, як ялівець у пустелі: не відчує, коли приходить щось добре; живе собі в засушливій місцевості, – десь у пустелі, в солончаках безлюдних.
7 Але благословенна людина, яка цілковито покладається на ГОСПОДА, і надією якої є ГОСПОДЬ.
8 Він уподібниться до дерева, посадженого над водою, яке простягає своє коріння до потоку; йому не страшна спека, яка може надійти, і листя його завжди зеленіє. Навіть у рік посухи воно не перестає плодоносити.
9 Серце людини лукаве понад усе, і вкрай зіпсуте, – хто його може осягнути?
10 Я ГОСПОДЬ, досліджую серце, і випробовую нутро (думки людини ), аби кожному відплатити згідно з його дорогою життя та за плодами його вчинків.
11 Як куріпка, що висиджує чужі яйця, яких не знесла, так само той, хто здобуває багатство несправедливо; у половині своїх днів він його втратить, а наприкінці виявиться безумцем.
12 Престолом слави, вивищеним споконвіку, є місце нашої Святині (освячення ).
13 ГОСПОДЬ – надія Ізраїлю! Усі, хто Тебе залишає, осоромляться. Ті, котрі від Тебе відступають, будуть записані на піску, оскільки вони залишили ГОСПОДА – Джерело живої води.
14 Вилікуй мене, ГОСПОДИ, і я буду здоровим, спаси мене, і я буду спасенним. Адже лише Тобою я хвалюся.
15 Ось вони мені говорять: Де ГОСПОДНЄ слово? Нехай воно здійсниться!
16 Проте я не ухилився від того, щоб бути в Тебе пастирем. Ти також знаєш, що я не прагнув лихої години. Що виходило з моїх уст, все було явним перед Тобою.
17 Не будь для мене страхіттям, адже Ти мій захист у час недолі.
18 Нехай осоромляться мої переслідувачі, але не допусти моєї ганьби. Нехай сповняться страхом вони, але не допусти лиха на мене. Спровадь на них годину лихоліття і розтрощи їх подвійним погромом.
Святкуйте суботу
19 Тоді сказав мені ГОСПОДЬ: Іди й стань у Брамі синів народу , якою входять і якою виходять юдейські царі, а також ставай в усіх брамах Єрусалима,
20 і проголошуй їм: Слухайте ГОСПОДНЄ слово, юдейські царі, всі юдеї та всі мешканці Єрусалима, що входять цими воротами!
21 Так говорить ГОСПОДЬ: Бережіть ваше життя й не носіть жодних тягарів у суботній день; не вносьте нічого в цей день брамами Єрусалима,
22 і не виносьте тягарів із ваших осель у суботній день, і не виконуйте жодної праці, але святкуйте суботній день, як Я і заповів вашим батькам!
23 Вони ж не послухались і не брали цього до уваги, а виявились тугошиїми, не слухаючись і не приймаючи напоумлення.
24 Отже, якщо ви дійсно послухаєтесь Мене, – говорить ГОСПОДЬ, – й перестанете в суботній день носити тягарі через брами цього міста, і день суботній стане для вас святим, так що ви відмовитесь від будь-якої праці в цей день,
25 то і надалі входитимуть (в’їжджатимуть ) через брами цього міста царі та можновладці, котрі сидять на Давидовому престолі, а також їздять на колісницях і конях, – вони і їхні можновладці, громадяни Юдеї та мешканці Єрусалима. Це місто буде заселене повіки.
26 І приходитимуть з інших міст Юдеї та з околиць Єрусалима; з Веніямінового краю і з рівнин, з гір і південного (Негев ) краю, приносячи всепалення і жертви, хлібні дари й ладан, а найголовніше вони приноситимуть до ГОСПОДНЬОГО Дому хвалу та вдячність .
27 Якщо ж ви Мене не послухаєтесь, щоб святкувати суботній день так, щоб не носити тягарів, коли проходите через брами Єрусалима в суботній день, то Я запалю в його брамах вогонь. Він пожере палаци Єрусалима вогнем невгасимим.