Притча про фіґи
1 ГОСПОДЬ показав мені два кошики зі смоквами, що стояли перед ГОСПОДНІМ Храмом. Це відбулось після того, як Навуходоносор, вавилонський цар, взяв з Єрусалима в полон юдейського царя Єхонію, сина Єгоякіма , всіх можновладців Юдеї, а також ремісників, ковалів-слюсарів, і запровадив їх до Вавилону.
2 В одному кошику були дуже добрі смокви, як бувають ранні смокви, а в другому кошику були дуже погані смокви, і взагалі не придатні для їжі.
3 ГОСПОДЬ спитав мене: Що ти бачиш, Єреміє? Я відповів: Смокви, – смокви гарні й дуже добрі, а також погані, – настільки погані, що їх неможливо їсти через їхню непридатність.
4 І було до мене ГОСПОДНЄ слово такого змісту:
5 Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: Такими ж добрими, як ці гарні смокви, Я визнаю вигнанців з Юдеї, яких Я відправив звідси до халдейського краю, їм на добро.
6 Я доброзичливо споглядатиму на них, і поверну їх назад у цю землю; Я відбудую їх, і більше не нищитиму, посаджу їх, і не викорінюватиму.
7 І дам їм серце, здатне Мене пізнати, що Я – ГОСПОДЬ. Вони стануть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом, тому що навернуться до Мене всім своїм серцем.
8 Що ж до смокв поганих, які не придатні для їжі, то так говорить ГОСПОДЬ: саме так учиню із Седекією, юдейським царем, його вельможами та всіма тими, котрі залишились у Єрусалимі, – як і з тими, що залишились в усьому краю, а також з тими, що замешкали в Єгипті.
9 Я зроблю так, що вони стануть страховиськом для всіх країн землі, а також ганьбою і приповідкою, глузуванням і прокляттям скрізь, куди Я їх вижену.
10 І скерую проти них меч, голод і моровицю, аж доки вони не щезнуть зі землі, яку Я дав їм і їхнім батькам.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)