Ізраїль зрадив свого Господа
1
Ти знаєш постанову: Якщо чоловік відпустить свою дружину, і вона, пішовши від нього, стане дружиною іншого чоловіка, то хіба можна першому знову повернутися до неї? Хіба не оскверниться тим земля? Ти ж чинила перелюб з багатьма коханцями, чи можна тепер тобі повернутися до Мене? – питає ГОСПОДЬ.
2 Підійми свої очі на узгір’я і подивись, – де лише ти не блудила? Ти сідала в очікуванні на дорогах, як араб у пустелі, опоганюючи край своєю розпустою і своїм злочинством.
3
Тому й припинились весняні дощі, – не було й пізнього дощу. Твоє чоло стало як у блудниці, і сорому ти не хотіла знати.
4
Хіба тепер ти не звертаєшся до Мене: Отче мій, Ти Провідник моєї юності!
5
Невже вічно Ти будеш гніватись і завжди зберігатимеш образу ? Ти так вже говорила, але при цьому чинила зло, на яке лише спромагалась.
6
За днів царя Йосії промовив до мене ГОСПОДЬ: Чи ти бачив, що творить ця зрадниця, Ізраїль? Як вона ходить на кожну високу гору і під кожне крислате дерево, і там віддається розпусті?
7 Після всього, що вона зробила, Я думав, що повернеться до Мене, але вона не повернулась. Це все бачила її невірна сестра Юдея.
8
Я також бачив, що хоч за всі випадки перелюбу зрадниці на ім’я Ізраїль, Я її відкинув, давши їй розвідного листа, проте її сестра, невірна Юдея, знаючи це , не злякалася, але пішла, і так само почала чинити блудство й вона.
9 Так сталося, що її безсоромна розпуста, яку вона чинила з кам’яними і дерев’яними ідолами, набула розголосу, і таким чином вона осквернила весь край.
10 Однак і після всього цього невірна сестра Ізраїлю , Юдея, не навернулася до Мене всім своїм серцем, а лише удавано з лукавством, – говорить ГОСПОДЬ.
11 Тоді сказав мені ГОСПОДЬ: Відступниця Ізраїль виявилась справедливішою, ніж невірна Юдея.
12
Піди й проголоси ці слова Північному царству, говорячи: Повернися, відступнице, Ізраїлю, – говорить ГОСПОДЬ, – і Я не дивитимусь на вас у гніві, адже Я милостивий, – говорить ГОСПОДЬ, – і не тримаю гніву вічно.
13
Лише визнай свою провину в тому, що ти згрішила проти ГОСПОДА, твого Бога, віддаючись розпусті з чужинцями під кожним крислатим деревом, а до Мого голосу ти не прислухалась, – говорить ГОСПОДЬ.
14
Поверніться ж, діти-відступники, – говорить ГОСПОДЬ, – адже Я ваш Владика і зберу вас по одному з міста й по двоє з роду, та впроваджу вас на Сіон.
15
Я дам вам пастирів за серцем Моїм; вони пастимуть вас уміло й розумно.
16
А коли ви намножитесь і станете плодючими на землі, тоді, – каже ГОСПОДЬ, – більше не будуть говорити про Ковчег Заповіту ГОСПОДА! – Він навіть нікому не спаде на думку; не згадуватимуть про нього й не відчуватимуть у ньому потреби; також більше не пориватимуться його зробити.
17
У той час називатимуть Єрусалим ГОСПОДНІМ престолом; там, у Єрусалимі, зберуться всі народи в Ім’я ГОСПОДА, і вже більше не діятимуть за впертістю свого злого серця.
18
Це буде час, коли дім Юди й дім Ізраїля ходитимуть один з одним, і разом прийдуть зі землі північної до краю, який Я дав як спадщину вашим батькам.
19
Тоді Я говорив: Як би хотілося Мені прийняти тебе як сина, і дати тобі так бажану землю, – кращу зі спадщин багатьох народів. Так, Я мріяв: Ти зватимеш Мене Отцем і вже не відступиш від Мене;
20 Але ви, доме Ізраїлів, знехтували Мною, – говорить ГОСПОДЬ, – як жінка, котра зраджує свого чоловіка.
21 І ось на узгір’ях чути голос, – плач і благання синів Ізраїлевих, оскільки вони викривили свої дороги, забули ГОСПОДА, свого Бога.
22
Повертайтеся, сини-відступники! Я вилікую (прощу ) ваше відступництво! Ось ми йдемо до Тебе, бо Ти – ГОСПОДЬ, наш Бог!
23
Справді, це обман, коли люди покладають надію на пагорби й узгір’я; справжнє, спасіння Ізраїлю тільки в ГОСПОДІ, Богові нашому!
24
Від днів нашої молодості ганьба пожирала працю наших батьків, отари їхніх овець, їхню худобу, а також їхніх синів і їхніх дочок.
25
Ми лежимо в нашому соромі, і нас покриває власне безчестя, тому що ми, як і наші батьки, грішили перед ГОСПОДОМ, нашим Богом, від нашої юності аж до цього дня, а голосу ГОСПОДА, нашого Бога, ми не слухали.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)