1
Якби мені хтось дав притулок подорожніх у пустелі, я залишив би мій народ, і пішов би від них! Адже всі вони перелюбники, зграя зрадників!
2 Їхній підступний язик, наче натягнутий лук, обман і невір’я панують у країні; один злочин випливає з іншого злочину, а Мене знати не хочуть, – говорить ГОСПОДЬ.
3 Нехай кожен остерігається свого ближнього, і не покладається на брата свого, тому що всі брати затівають зраду, і кожен приятель розносить плітки!
4 Один ошукує іншого, і ніхто не говорить правди. Вони привчили свої язики говорити неправду, лукавити до знесилення.
5 Ти мешкаєш посеред обману; саме через обман вони відмовляються Мене пізнавати, – говорить ГОСПОДЬ.
6 Тому так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Ось Я їх переплавлю і випробую їх, бо що Я мав би зробити з такою дочкою Мого народу!?
7
Їхній язик – смертоносна стріла, – вони підступно ведуть розмови своїми устами. Про мир вони говорять зі своїми ближніми, тоді як у своєму серці готують на них пастку.
8
Хіба Я можу за таке не карати, – говорить ГОСПОДЬ, – хіба Я не повинен такому народові, як цей , відплатити?
9
Тому я, Єремія , підійму голосіння на горах; у степах і на пасовиськах затягну жалобну пісню, оскільки вони спустошені й ніхто там не з’являється. Там не чути рикання худоби, розлетілись птахи небесні й розбіглись польові звіри.
10
Отже, Я, ГОСПОДЬ , перетворю Єрусалим на руїни, де мешкатимуть шакали, а міста Юдеї зроблю безлюдними й спустошеними.
11
Де той мудрець, який зрозумів би це і до кого звернулись би ГОСПОДНІ уста, а він щоб це переповів іншим, – внаслідок чого має бути знищена земля й вигорить наче пустеля, без перехожих?
12
І промовив ГОСПОДЬ: Тому, що вони залишили Мій Закон, який Я виклав перед ними, не слухали Мого голосу, і не чинили за Законом,
13
а ходили за впертістю свого серця та за Ваалами, як їх навчили їхні батьки!
14
Тому так говорить ГОСПОДЬ Саваот, Бог Ізраїлів: Я нагодую цей народ полином і напою їх отруйною водою!
15
Я розпорошу їх серед народів, яких не знали ні вони, ні їхні батьки, і пошлю вслід за ними меч, поки не знищу їх!
16 Так говорить ГОСПОДЬ Саваот: Усвідомте, що вже можна кликати плакальниць, щоб завчасно прибули, – пошліть за умілими голосільницями, аби прийшли.
17 Нехай поспішають, щоб уже почати над нами голосіння, та так, щоб і з наших очей потекли сльози, й наші повіки були зрошені водою!
18 Адже вже чутно голосний плач на Сіоні: Як же ми спустошені й покриті великою ганьбою, оскільки ми змушені залишити край, бо й наші поселення зруйновані.
19 Послухайте і ви, жінки, ГОСПОДНЄ слово, і постарайтесь сприйняти слова саме Його уст; навчіть ваших дочок плакати, і одна одну – жалібних пісень!
20 Адже смерть вдирається крізь наші вікна, входить у наші палати, аби вигубити дітей на вулицях й молодь на майданах.
21
Проголоси таке ГОСПОДНЄ провіщення: Лежатимуть тіла людей, наче гній на полях, як снопи за женцями, і нікому буде їх збирати.
22
Тому так говорить ГОСПОДЬ: Нехай мудрий не хвалиться своєю мудрістю, і сильний нехай не хвалиться силою своєю. Нехай багатий не хвалиться своїм багатством!
23
Але, хто хоче хвалитися, нехай хвалиться тим, що знає Мене; розуміє, що Я ГОСПОДЬ, Котрий творить милосердя, правосуддя і правду на землі, бо саме це Мені подобається, – говорить ГОСПОДЬ.
24 Ось надходять дні, – говорить ГОСПОДЬ, – коли Я відвідаю кожного обрізаного та необрізаного.
25
Єгипет, Юдею, Едом, синів Аммона, Моав та всіх мешканців пустелі, що вистригають собі скроні, оскільки всі ці народи необрізані тілом , а весь Ізраїлів дім необрізаний серцем!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)