Нагодування п’ятитисячного натовпу
1 Після цього Ісус пішов на другий бік Тиверіадського моря Галилеї.
2 І за Ним ішов великий натовп, оскільки бачили чудеса, які Він здійснював над хворими.
3 Ісус вийшов на гору й сидів там зі Своїми учнями.
4 Наближалася Пасха — юдейське свято.
5 Тоді Ісус, піднявши очі, побачив, що великий натовп іде до Нього, і каже Филипові: За що купимо хліба, щоб вони поїли?
6 Він говорив це, випробовуючи його, бо Сам знав, що мав робити.
7 Відповів йому Филип: На двісті динаріїв хліба буде недостатньо, щоб кожний хоч трохи одержав.
8 Каже Ісусові один із Його учнів, Андрій, брат Симона-Петра:
9 Тут є [один] хлопець, який має п’ять ячмінних хлібів та дві риби, але що це на таку кількість?
10 Промовив Ісус: Розсадіть людей! Було тут багато трави. Тож посідали люди, числом тисяч зо п’ять.
11 Ісус узяв хліби і, віддавши хвалу, подав [учням; учні ж] — тим, які посідали; також і рибу, скільки бажали.
12 Коли наїлися, Він сказав Своїм учням: Зберіть залишені куски, щоб нічого не пропало.
13 Зібрали й наповнили дванадцять кошиків шматками з п’ятьох ячмінних хлібів, що залишилися після тих, які їли.
14 Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] учинив, говорили, що Він є справжній Пророк, Який має прийти у світ.
15 А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову Сам на гору.
Ісус іде по морю
16 З настанням вечора Його учні спустилися до моря,
17 увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не приходив до них;
18 море розхвилювалося, бо подув сильний вітер.
19 Коли вони пропливли десь двадцять п’ять чи тридцять стадій , то побачили, що Ісус іде по морю й наближається до човна, — і налякалися.
20 Він же каже їм: Це Я, не бійтеся!
21 Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
Ісус — хліб життя
22 Наступного дня юрба, яка перебувала на другому боці моря, побачила, що іншого човна там не було, крім [того] одного, [до якого ввійшли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі Своїми учнями, а відпливли лише самі Його учні.
23 Тим часом з Тиверіади припливли інші човни поблизу того місця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу.
24 Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони самі посідали у човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса.
25 Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
26 У відповідь Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудеса, але тому, що їли хліб і наситилися.
27 Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка залишається на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!
28 Запитали в Нього: Що нам робити, аби чинити Божі діла?
29 У відповідь Ісус їм сказав: Боже діло є те, щоб ви повірили в Того, Кого Він послав.
30 Тоді сказали Йому: Яку ознаку Ти зробиш, щоб ми побачили і повірили Тобі? Що Ти зробиш?
31 Наші батьки їли манну в пустелі, згідно з написаним: Хліб з неба дав їм їсти!
32 А Ісус їм відказав: Знову й знову запевняю вас: не Мойсей дав вам хліб з неба, але Мій Отець дає вам справжній хліб з неба,
33 бо хлібом Божим є Той, Хто сходить з неба і дає світові життя.
34 Тоді сказали Йому: Господи, давай нам завжди цей хліб!
35 Сказав їм Ісус: Я — хліб життя! Хто приходить до Мене, — не буде голодувати, і хто вірить у Мене, — ніколи не буде спраглим.
36 Але Я сказав вам, що ви хоч і побачили Мене, але не вірите.
37 Усе, що дає Мені Отець, прийде до Мене; і того, хто приходить до Мене, Я не вижену геть,
38 бо Я зійшов з неба виконувати не Мою волю, а волю Того, Хто Мене послав, — [Отця].
39 А воля Того, Хто Мене послав, — [Отця], — є та, аби все, що Він Мені дав, Я не втратив, але воскресив це останнього дня.
40 Воля Мого Отця є та, щоб кожний, хто бачить Сина й вірить у Нього, мав вічне життя, — і Я воскрешу його останнього дня.
41 Тож нарікали на Нього юдеї, бо Він сказав: Я — хліб, який зійшов з неба, —
42 і казали: Хіба це не Ісус, син Йосифа, батька й матір Якого ми знаємо? Як. же тепер [Він] каже: Я зійшов з неба?
43 У відповідь Ісус сказав їм: Не ремствуйте між собою.
44 Ніхто не може прийти до Мене, коли Отець, Який Мене послав, не притягне його, — і Я воскрешу його останнього дня.
45 Написано в пророків: І всі будуть навчені Богом! Кожний, хто чув Отця і навчився, приходить до Мене.
46 Не тому, що Отця хтось бачив; хіба лише Той, Хто є від Бога, — Він і бачив Отця.
47 Знову й знову запевняю вас: той, хто вірить [у Мене], має вічне життя.
48 Я — хліб життя!
49 Ваші батьки їли манну в пустелі, — і повмирали.
50 Цей же — хліб, який сходить із неба, аби той, хто його їсть, не помер.
51 Я — хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб, який Я дам, — це Моє тіло, [яке Я віддам] для життя світу!
52 Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: Як. це може Він дати нам їсти Своє тіло?
53 А Ісус сказав їм: Знову й знову запевняю вас: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя.
54 Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня.
55 Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій.
56 Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
57 Як. послав Мене живий Отець, так і Я живу через Отця, — і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене.
58 Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки [ваші манну] їли й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!
59 Так говорив Він, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Багато хто з учнів покидає Ісуса
60 Чимало Його учнів, почувши це, казали: То жорстокі слова! Хто може їх слухати?
61 Ісус же, знаючи в Собі, що Його учні нарікають через це, сказав їм: Чи це вас спокушує?
62 А що ж буде , як ви побачите, що Син Людський підіймається туди, де був раніше?
63 Дух оживляє, а тіло ніяк не допомагає. Слова, які Я вам сказав, є дух і життя.
64 Але є деякі з вас, які не вірять! Ісус із самого початку знав, хто є ті, які не вірять, і хто є той, котрий Його зрадить.
65 І Він додав: Тому Я сказав вам, що ніхто не може прийти до Мене, якщо йому не було дано від [Мого] Отця.
66 Від того часу багато хто з Його учнів відійшов геть і вже не ходив з Ним.
67 Тоді Ісус сказав дванадцятьом: Може, і ви хочете відійти?
68 А Симон-Петро відповів Йому: Господи, до кого ми підемо? Ти маєш слова вічного життя;
69 і ми повірили й пізнали, що Ти є Святий — [Син живого] Бога!
70 Відповів їм Ісус: Чи не дванадцятьох вас Я вибрав? Але один з вас є дияволом.
71 Він говорив про Юду Іскаріота, сина Симона, бо він, будучи одним із дванадцятьох, мав Його зрадити.