Перша Цофарова мова: Чи знаємо ми Божу глибінь
1 Далі заговорив наамієць Цофар, промовляючи:

2 Хіба можна залишити оте багатослів’я без відповіді,
як ніби цей балакучий муж, справді має слушність?
3 Невже вважаєш, що твоя балаканина змусить інших мовчати?
Ти будеш і далі глумитись, і ніхто тебе не засоромить?
4 Адже ти говориш Богу : Моє міркування правильне,
і я чистий перед Тобою!

5 Але якби заговорив Бог,
відкривши Свої уста проти тебе;
6 якби Він відкрив тобі таємниці мудрості, й те,
що в мудрості є два боки,
то ти зрозумів би,
що Бог частину твоїх провин вже простив!

7 Хіба можна дослідженням знайти Бога,
або осягнути досконалість Вседержителя?
8 Вона (досконалість ) вища за небеса, – що зможеш зробити?
Вона глибша за шеол, – як осягнеш її?
9 Її міра, – довша за землю та ширша за море!

10 Якщо Він, вирішить пройти мимо когось,
або притягти до відповідальності, то хто Його зупинить?
11 Він знає, хто з людей лицемірний,
бачить лукавство, і бере все до уваги!
12 І пустоголова людина може стати мудрішою,
адже вона також народжується, як дике осля .

13 Якщо ти навернешся всім своїм серцем,
і простягнеш до Бога свої руки;
14 якщо очистиш свої руки від усякого беззаконня
і не дозволиш несправедливості замешкати в твоєму наметі,

15 то лише тоді зможеш підняти своє невинне обличчя,
міцно стоятимеш і не будеш боятися.
16 Ти забудеш усі свої нещастя
і згадуватимеш про них, наче про воду,
яка пропливла.

17 Яснішим за полудень засяє твоє життя,
а темрява перетвориться на ранковий світанок.
18 Ти будеш спокійним, тому що є надія, – захищений звідусіль,
зможеш безпечно відпочивати.

19 Ляжеш, і ніхто тебе не потривожить; знайдеться багато таких,
котрі будуть підлещуватися до тебе.
20 Натомість очі нечестивців погаснуть, бо не буде для них притулку,
а їхня надія – останній подих.