Читати Біблію – Українського Біблійного Товариства

Людина повна печалі та безнадії

1 Людина, що народжена від жінки,

короткий свій вік проводить у тривозі.

2 Вона виходить, як квітка, і в’яне, –

вона втікає, наче тінь, і не зупиняється…

3 І от на таку особу в Тебе відкриті очі,

й Ти позиваєшся судитися зі Собою?

4 Хіба може чистий походити від нечистого?

Та у жодному разі, ніхто!

5 Але якщо йому визначено вік, так що число його днів та місяців Тобі відомо,

якщо Ти накреслив його межу, якої він не може переступити, –

6 то відвернись від нього, – й нехай відпочине,

нехай натішиться, як той наймит,

прожитим днем.

7 Адже навіть дерево має надію: якщо буде зрубане,

то воно знову відроджується,

і його паростки ростуть далі;

8 хоч може бути, що його корінь у землі постаріє,

і його пень у земному поросі струхнявів,

9 проте, щойно воно відчує вологу,

зразу пускає паростки і його галузки, –

наче молоді саджанці.

10 А чоловік помирає – і зникає, спочине людина – і де вона?

11 Як зникає вода з озера ,

як міліють і висихають ріки,

12 так людина ляже і не встане;

доки не щезнуть небеса,

вона не пробудиться

і не підведеться зі свого сну.

13 О, якби Ти мене сховав у шеолі, й укривав там мене,

поки не промине Твій гнів протягом призначеного Тобою для мене часу,

а потім згадав би про мене.

14 Адже якщо людина помре, то чи зможе знову жити?

Я сподівався би протягом усіх днів своєї служби (повинності ),

аж поки не прийшла б мені заміна

15 Тоді Ти покличеш мене, і я Тобі відповім,

адже Ти тужитимеш за творивом Своїх рук.

16 Зараз Ти рахуєш мої кроки,

а тоді перестанеш слідкувати за моїми гріхами, бо

17 мої гріхи будуть запечатані у вузлику,

і мої провини Тобою закриті (перекреслені ) .

18 Насправді ж, як падаючи, розсипається гора,

як скеля зсувається зі свого місця;

19 як вода шліфує каміння,

і як злива змиває порох землі,

так Ти перетворюєш у ніщо надію людини.

20 Ти долаєш її, і вона щезає назавжди.

Ти змінюєш її вигляд і відсилаєш її геть.

21 Людина не знає, чи в пошані його діти, –

не відає, якщо вони переживають ганьбу.

22 Лише свою біль вона відчуває,

тільки про себе тужить її душа.

Йов 14