Відповідь Йова: Забули про мене знайомі мої!
1 Відповідаючи Йов промовив:

2 До яких пір ви будете завдавати болю моїй душі
й катувати мене словами?
3 Ось уже десятий раз ви наді мною знущаєтесь, –
невже вам не соромно мене мучити?

4 Адже, якщо я насправді заблукав,
то моя провина лежить на мені.
5 Проте, якщо ви, ганьблячи мене,
справді хочете наді мною звеличатись,
6 то знайте, що це Бог придавив мене,
й розставив навколо мене Свої сіті.

7 І хоч я кричу: Насильство! – немає жодної відповіді.
Благаю про допомогу, – та справедливого судочинства немає.
8 Він загородив мені дорогу, так що я не можу перейти;
всі мої стежки оточив темрявою.

9 Він мене позбавив честі
і зняв вінець з моєї голови.
10 Він звідусіль мене вражає, і я пропадаю, –
наче дерево,
Він вириває мою надію.

11 Він палає на мене своїм гнівом,
вважаючи мене Своїм ворогом, –
12 прибули Його загони, насипали проти мене вал,
і вчинили навколо мого намету облогу.

13 Моїх братів Він віддалив від мене,
а мої знайомі стали мені чужими.
14 Мене залишила навіть моя родина,
й мої друзі забули про мене.

15 Мої домашні та мої служниці вважають мене за чужинця, –
я став для них приходцем.
16 Я кличу свого слугу, а він не відповідає,
навіть якщо я про щось його благаю.
17 Моїм диханням бридиться моя дружина, –
я став огидним моїй родині .

18 Навіть малі діти мене зневажають, –
коли я підведусь, вони глузують з мене.
19 Мої найдовіреніші друзі відчувають до мене огиду,
а ті, кого я любив, повстають проти мене.
20 Мої кості присохли до моєї шкіри і до мого тіла,
а від зубів у роті залишилися тільки ясна.

21 Тож, змилуйтеся наді мною, – пожалійте мене, будь ласка, мої друзі!
Адже Божа рука, –
саме вона вражає мене.
22 Для чого ще й ви мене переслідуєте, як це робить Бог,
і не можете насититись стражданнями мого тіла?

23 О, якби то мої слова були записані
й занесені до книги пам’яті,
24 вигравіювані залізним різцем
і викарбувані на скелі оловом назавжди!
25 Однак я знаю, що мій Викупитель живий,
і Він останнього дня підійме мене з пороху!
26 Навіть тоді, коли ця моя шкіра розпадеться,
я в своєму тілі побачу Бога.
27 Я свідомий того, що я сам, а не хтось інший, побачу Його.
О, як же зараз вмліває серце в моїх грудях!..

28 І чому би вам не сказати: Навіщо нам переслідувати його,
як нібито в мені знаходиться весь корінь справи?!
29 Бійтесь меча для себе, бо це та провина,
за яку можете бути люто покарані мечем. Пам’ятайте,
що є Божий суд!..