Читати Біблію – Українського Біблійного Товариства

Йов мав славу й повагу між людьми

1 Продовжуючи далі свою промову, Йов сказав:

2 О, якби мені стати таким, як я був за давніх місяців, –

як за тих днів, коли мене оберігав Бог!

3 Коли Його світильник сяяв над моєю головою,

і коли я при Його світлі йшов крізь темряву, –

4 таким, як я був за днів своєї молодості,

коли Божа милість сяяла над моїм наметом.

5 Коли Всемогутній ще був зі мною,

а навколо мене юрмились мої діти.

6 Коли мої ноги купались у молоці,

а зі скелі витікали для мене потоки олії.

7 Коли я виходив до міської брами,

щоб зайняти на площі своє місце,

8 то юнаки, побачивши мене, ховались,

а сивоголові вставали й стояли.

9 Вельможі на пів слові зупиняли розмову,

кладучи руку на свої уста.

10 Голос можновладців замовкав,

як ніби їхній язик прилипав їм до піднебіння,

11 адже кожен, хто мене чув, благословляв мене,

і хто мене бачив, звеличував мене,

12 бо я рятував убогого, що волав про допомогу,

а також сироту та безпомічного.

13 Благословення гинучого сходило на мене,

а серцю вдовиці доставляв радість.

14 Я одягався в праведність, і вона була,

наче моїм одягом, а справедливість була моєю короною.

15 Сліпому я був очима,

а кульгавому – ногами.

16 Я був батьком для знедолених,

а тяжбу, якої я не знав, ретельно досліджував.

17 Я трощив челюсті злочинцеві,

вириваючи з його зубів здобич.

18 Я думав: Буду жити довго, –

моїх днів буде так багато, як піску,

і помру в родиннім гніздечку.

19 Моє коріння сягає до води,

і роса ночує на моєму галуззі.

20 Адже моя слава постійно зростатиме,

і мій лук у моїй руці буде завжди відновлюватись.

21 Мене уважно слухали та мовчки чекали моєї поради.

22 Після моїх слів вже не було що додати, –

моя мова зрошувала всіх освіжаючими краплями.

23 На мене чекали, як на дощ, і відкривали свої уста,

як для весняної зливи.

24 Моя посмішка всіх підбадьорювала у вірі,

й люди чекали мого ласкавого погляду.

25 Я обирав для них подальшу дорогу, й головував серед них;

я жив, наче цар серед свого війська,

стараючись потішити засмучених.

Йов 29