Перша мова Білдадова: Невинного Бог не цурається
1 У відповідь шухієць Білдад промовив:

2 Як довго ти так говоритимеш?
Адже слова твоїх уст – це бурхливий вітер.
3 Хіба Бог може викривляти правосуддя?
Хіба Всемогутній перекручує справедливість?
4 Якщо твої діти згрішили проти Нього,
Він їх і віддав під владу їхніх злочинів.

5 Але коли ти особисто звернешся до Бога,
будеш благати Вседержителя;
6 якщо ти справді чистий і праведний, –
то Він, напевно, подбає про тебе,
і відновить твою оселю в мирі та справедливості.
7 І хоч твій початок буде незначним,
однак твоє майбутнє буде великим.

8 Отже, запитай у попередніх поколінь,
зверни увагу на досвіди їхніх предків.
9 Адже ми, вчорашні, не знаємо нічого,
оскільки наше життя – усього лише тінь на землі.
10 Можливо вони тебе повчать,
поділяться з тобою словами сердечного досвіду?!

11 Хіба виросте тростина папірусу без болота?
Хіба росте очерет без води?
12 Буває, що він ще на корені, і його не пожали,
а вже починає засихати швидше всілякої трави?

13 Отака доля всіх, котрі забувають про Бога,
позаяк надія нечестивих загине!
14 Те, на що він надіявся, як павутиння, – його впевненість те саме,
що оселя павука.
15 Він обіпреться на свою халупку, а вона не встоїть,
ухопиться за неї, але не втримається.

16 Навіть якщо він повний соку під сонцем,
і його галуззя розростається по саду,
17 а його коріння вплітається поміж камінням,
і навіть вростає всередину скелі,

18 але коли його вирвуть зі свого місця, то воно зречеться його,
мовляв: Я тебе не знаю!
19 От і вся розкіш його життя,
а з тієї ж землі виростають вже інші.

20 Проте праведного Бог не цурається, –
тоді як злочинця не підтримує…
21 Він ще наповнить уста твої сміхом,
Йове, а твої губи виявлятимуть щиру радість.
22 Твої ж ненависники покриються соромом,
і щезне намет нечестивих.