Читати Біблію – Українського Біблійного Товариства

Відповідь Йова: Не станемо з Богом на прю

1 Відповідаючи, Йов промовив:

2 Це правда! Я знаю,

що так воно є. Але як смертній людині виправдатись перед Богом?!

3 Якщо би хто вирішив сперечатися з Ним,

то Він би Йому не відповів на жодне з тисячі питань.

4 Адже Він – мудрий серцем і могутній силою;

хто може Йому протистояти й залишитись неушкодженим?

5 Він переносить гори, і їх не впізнати;

Він у Своєму гніві їх перевертає.

6 Він рухає землею на її місці,

так що її основи хитаються.

7 Він наказує сонцю, і воно перестає світити,

кладе Свою печатку на зорі.

8 Він Сам розпростер небеса

й ступає по морських хребтах.

9 Він створив Велику Ведмедицю, Оріон,

Плеяди та південні сховища зір

10 Він чинить великі й незбагненні речі та чудеса,

яким немає ліку.

11 Ось Він проходить біля мене, але я Його не бачу.

Він мене промине, а я й не зауважу Його.

12 Якщо Він щось забере, хто Його примусить повернути?

Хто Йому може сказати: Що Ти робиш?

13 Бог Свого гніву не відвертає, –

перед Ним схиляються навіть служителі Рахава

14 Як же тоді я мав би Йому відповідати,

і які відносно Нього підібрати слова?

15 Навіть як би я і був правий, не отримав би відповіді,

тому я лише благав би мого Суддю про помилування .

16 І хоча би я кликав, і Він мені відповів, я не повірив би,

що Він до мене прислухався.

17 Він мене бурею розтер на порох і намножує без причини мої рани, –

18 не дозволяє мені відпочити,

а пересичує мене гіркотою.

19 Коли йдеться про силу, то Він Всемогутній, а якщо – про суд,

то хто Його покличе на мій судовий позов?

20 Якщо я навіть був би правий, то мої ж уста мене осудять;

і якщо я оголошую себе невинуватим, Він доведе мою провину.

21 Так, я невинуватий, проте я сам себе не знаю,

і не радий своїм життям!

22 Тому й кажу: Все одно,

і праведного і злочинця Він губить.

23 І якщо зненацька бич приносить смерть,

над відчаєм праведних Він посміюється.

24 Коли якусь країну віддано в руки нечестивого,

Він закриває очі її суддів.

А якщо це не Він, то хто ж?

25 Мої дні мчать швидше гінця, – пробіжать,

так і не побачивши чогось доброго.

26 Вони проминають, наче лодки з папірусного очерету, –

неначе орел, що падає на здобич.

27 А якби я вирішив: забуду про мої скарги,

зміню свій зовнішній вигляд і буду веселим,

28 то мої муки змушують мене тремтіти, і я знаю,

що Ти не вважатимеш мене невинуватим...

29 Отже, якщо я все одно маю бути винуватим,

то навіщо надаремно мені мучитись?

30 Бо хоча б я вмився водою зі снігу і вимив милом свої руки,

31 то й тоді Ти мене вкинув би у яму з багном ,

і мною гидував би навіть мій одяг.

32 Адже Бог – не є людиною, як я, щоб я міг Йому відповідати,

і ми разом могли стати перед судом.

33 Немає між нами і посередника,

котрий поклав би на нас обох свою руку.

34 Нехай Він лише забере від мене Свою палицю,

і нехай мене більше не тривожить страх перед Ним,

35 тоді я говоритиму, і не боятимусь Його,

тому що я не такий перед самим собою.

Йов 9