Ісус побиває решту царів
1 Коли хацорський цар Явін про все це довідався, то послав гінців до Йовава, царя Мадона, до царя Шімрона й до царя Ахшафа
; 2 до царів, які правили на північних узгір’ях та в Йорданській Долині південніше Кіннерета, а також на рівнині й передгір’ях Дора
– на заході; 3 до ханаанців на сході й на заході; до аморейців, хеттейців, періззейців і євусейців, що мешкають у горах, до гіввійців під Хермоном в краю Міцпи. 4 Тож виступили вони (царі ) з усіма своїми військами – вельми численний народ; їх було, наче піску на березі моря, коней і колісниць – безліч. 5 Об’єднавши свої війська , всі ці царі вирушили і отаборились разом при водах озера Мерома, щоб воювати з Ізраїлем.
6
Але ГОСПОДЬ сказав до Ісуса: Не бійся їх, адже завтра в цей самий час Я покладу їх усіх полеглими перед Ізраїлем! Їхнім коням ти підріжеш жили
, а колісниці спалиш вогнем. 7
Тож підійшов Ісус з усіма своїми озброєними мужами до вод Мерома несподівано, й зненацька напав на них (ворогів ). 8
ГОСПОДЬ віддав їх у руки ізраїльтян, які їх повністю розгромили й переслідували до Великого Сидона, до Місрефот-Маїма й аж до долини Міцпи на сході; вони дощенту їх знищили, так що не залишилося з них жодного, хто врятувався б . 9
Ісус учинив з ними так, як звелів йому ГОСПОДЬ: їхнім коням попідрізав жили, а бойові колісниці він спалив у вогні.
10 Повертаючись, Ісус у той час захопив Хацор, а його царя вбив мечем. Оскільки Хацор раніше стояв на чолі всіх тих царств, 11
то вони (ізраїльтяни ) прирекли його на закляття, дощенту знищивши мечем усе живе, не залишивши нікого, а Хацор спалили вогнем. 12
Отже, Ісус захопив усі ті міста разом з їхніми царями і знищив їх мечем, прирікши їх на закляття, як і заповів Мойсей, ГОСПОДНІЙ слуга. 13 Проте всіх міст, які розташовані на пагорбах, Ізраїль не спалив, за винятком одного лише Хацора, який був спалений Ісусом. 14 Усю здобич тих міст і худобу ізраїльтяни взяли собі, а всіх людей дощенту знищили мечем, не залишивши нікого живим. 15 Як звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві, Своєму слузі, і як Мойсей заповів Ісусові, – так Ісус і вчинив; не пропустив нічого з того, що звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
16
Отже, Ісус зайняв увесь той край: нагірну територію, всю південну (Неґев) землю, край Ґошену, Йорданську Долину та рівнину (степ ), Ізраїлеві гори і їхні надморські низини, – 17
від гори Халак (Лиса гора ), що простягається до Сеіру, аж до Баал-Гада, що в Ліванській Долині під горою Хермон. А всіх їхніх царів він захопив і стратив. 18 Довго Ісус воював з усіма тими царями, 19
проте жодне місто не попросило пощади, аби укласти з Ізраїлем мир, окрім гіввійців, мешканців Ґівеона. Усі інші були здобуті в битві. 20
Адже це було від ГОСПОДА, щоб їхні серця виявились жорстокими й вони протистояли Ізраїлю, тому й були приречені на закляття, аби не було їм пощади й щоб вони всі були знищені, – як і звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
21
Тоді ж Ісус пішов і знищив ущент велетнів енакіїв (нащадків Енака ), що мешкали на узгір’ях Хеврона, Дебіра та Анава, – в усіх гірських околицях Юдеї та в Ізраїлевих горах, – їх усіх Ісус прирік на закляття (повне знищення ) разом з їхніми містами. 22 Не залишилося жодного енакійця в Ізраїлевому краю, за винятком деяких з них, що мешкали в Газі, в Ґаті і в Ашдоді. 23
Отже, Ісус завоював увесь край, – як і сказав ГОСПОДЬ Мойсеєві. Всі ці території Ісус віддав у володіння ізраїльтянам, поділивши їх, згідно з їхніми племенами. І країна заспокоїлась від війни.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)