Книга Ісуса Навина 24

Передсмертна промова Ісуса Навина та його смерть
1 Ісус зібрав усі ізраїльські племена в Сихемі, – покликав старійшин Ізраїлю, начальників (голів ) поколінь, їхніх суддів і їхніх розпорядників, – усі вони стали перед Богом. 2 Тоді Ісус промовив до всього народу: Так говорить ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлю: У давні часи ваші прабатьки, – зокрема Терах, батько Авраама й Нахора, – жили з того боку Ріки (Євфрат ), і служили іншим богам. 3 Але Я взяв вашого батька Авраама із-за Ріки, і водив його по всій Ханаанській землі. Я намножив його нащадків, давши йому Ісаака, 4 а Ісаакові дав Якова та Ісава. Я дав у володіння Ісавові гору Сеір, а Яків разом зі своїми дітьми пішли в Єгипет. 5 Потім Я послав Мойсея та Аарона й покарав Єгипет. Після всього, що Я вчинив серед нього, Я нарешті вивів вас. 6 Я вивів ваших батьків з Єгипту, й коли вони прийшли до моря, єгиптяни почали наздоганяти ваших прабатьків на колісницях разом з вершниками до самого Червоного моря! 7 Тоді вони (ізраїльтяни ) заволали до ГОСПОДА; тож Він поставив темряву між вами та між єгиптянами, а потім спровадив на них море, яке й покрило їх. Ваші очі бачили, що Я вчинив у Єгипті! Після цього ви довгий час перебували в пустелі. 8 Пізніше Я привів вас у край аморейців, що мешкали на другому боці Йордану. Коли ж вони почали воювати з вами, то Я віддав їх у ваші руки, так що ви заволоділи їхнім краєм, а їх самих Я вигубив перед вами. 9 Тоді виступив моавський цар Валак, син Ціппора, і воював з Ізраїлем. Він послав людей , аби покликати Валаама, сина Беора, проклясти вас. 10 Але Я не захотів слухати Валаама, й він став вас благословляти. Таким чином Я врятував вас з його рук. 11 Ви перейшли Йордан і підійшли до Єрихона. З вами воювали єрихонські мешканці, а потім аморейці, періззейці, ханаанці, хеттейці, гіргашейці, гіввійці та євусейці, але Я віддав їх усіх у ваші руки. 12 Ще Я послав перед вами шершнів , які проганяли їх (ворогів ) перед вами. Так що не вашим мечем і не вашим луком були переможені два аморейських царя! 13 Я дав вам землю, яку ви не обробляли , а також міста, яких ви не будували, але в них поселилися. Ви споживаєте плоди з виноградників і оливкових дерев, яких ви не садили.
14 Тому бійтеся ГОСПОДА і служіть Йому щиро й віддано; геть відкиньте богів, яким служили ваші прабатьки на другому боці Ріки (Євфрат ) і в Єгипті, але служіть лише ГОСПОДУ! 15 Якщо ж вам не подобається служити ГОСПОДУ, то вибирайте собі сьогодні, кому будете служити: чи богам, яким служили ваші батьки, на тому боці Ріки (Євфрат ), чи богам аморейців, у краю яких ви живете. Проте я і мій дім будемо служити ГОСПОДУ!
16 Відповідаючи, народ сказав: Нехай так не станеться ніколи, щоб ми залишили ГОСПОДА , аби служити іншим богам! 17 Адже ГОСПОДЬ, Бог наш, вивів нас і наших батьків з Єгипетського краю, з дому неволі; Він учинив перед нашими очима всі великі чудеса, й охороняв нас протягом усієї дороги, якою ми йшли, а також між усіма народами, через землі яких ми проходили. 18 ГОСПОДЬ прогнав перед нами всі народи, в тому числі й аморейців, які мешкали в цьому краю. Отже, ми також будемо служити ГОСПОДУ, тому що Він є нашим Богом!
19 Ісус знову промовив до народу: Ви не зможете служити ГОСПОДУ, оскільки Він є Богом Святим! Він – Бог ревнивий , Який не простить вам ваших беззаконних учинків (зради ) та ваших гріхів! 20 І коли ви залишите ГОСПОДА й почнете служити чужим богам, то Він від вас відвернеться і спровадить на вас лихо та вигубить вас, хоч перед тим Він був добрим до вас! 21 Але народ знову відповів Ісусові: Ні, ми будемо служити лише ГОСПОДУ! 22 Тоді Ісус промовив до народу: Ви самі є свідками проти себе, що ви обрали собі ГОСПОДА, аби Йому служити. А вони відповіли: Так, ми – свідки! 23 Тому негайно відкиньте від себе чужих богів, які є ще у вас, – підсумував Ісус , – і цілковито прихиліть ваші серця до ГОСПОДА, Бога Ізраїлю! 24 І народ знову запевнив Ісуса: Ми служитимемо ГОСПОДУ, нашому Богові, і Його голосу будемо слухатись! 25 Того дня Ісус уклав з народом Заповіт, – там, у Сихемі, він (Ісус ) дав йому закони і постанови . 26 Ісус записав ті слова у книгу Божого Закону. Тоді він узяв великого каменя і поставив його під дубом, що неподалік ГОСПОДНЬОЇ Святині. 27 Після цього Ісус промовив до всього народу: Оцей камінь буде в нас свідком, оскільки він чув усі сказані ГОСПОДОМ слова, які Він говорив нам. Він буде свідчити проти вас, якби ви зрадили вашому Богові! 28 І відпустив Ісус народ – кожного до свого наділу.
29 Після всіх цих подій ГОСПОДНІЙ слуга Ісус, син Навина помер у віці ста десяти років. 30 Його поховали в краю його спадщини, в Тімнат-Сераху, що на Єфремовому нагір’ї, на північ від гори Ґааш.
31 Ізраїль служив ГОСПОДУ протягом усього часу життя Ісуса, а також протягом життя старійшин, що пережили Ісуса, й котрі були свідками всіх ГОСПОДНІХ звершень, які Він учинив для Ізраїлю.
32 Кості Йосифа, які ізраїльтяни винесли з Єгипту, вони поховали в Сихемі, на тому самому полі, що придбав Яків у синів Гамора, Сихемового батька, за сто кесіт, і яке дісталось у наділ Йосифовим нащадкам.
33 Помер також і Єлеазар, син Аарона. Його поховали в наділі його сина Пінхаса на Єфремовому нагір’ї.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)