Здобуття міста Ай
1
Тоді ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Не бійся та не падай духом! Візьми з собою всіх озброєних мужів, вставай і вирушай на Ай. Май на увазі, що Я віддаю айського царя, його народ, його місто та його край у твої руки. 2
Тому зроби з Аєм та його царем так само, як ти зробив з Єрихоном та його царем; однак усю здобич і його худобу заберете собі. Проте спочатку влаштуй з тильного боку міста засаду.
3 Тож підняв Ісус усіх озброєних мужів, аби виступити на Ай. Ісус відібрав з них тридцять тисяч хоробрих воїнів і послав їх уночі. 4 Він наказав їм, говорячи: Ви маєте зробити засідку з тильного боку міста! Не відходьте надто далеко від міста, й будьте всі напоготові! 5 А я з моїм загоном війська наблизимось до міста. Коли ж вони вирушать на нас, як перший раз, то ми кинемось від них утікати. 6
Безперечно, вони поженуться за нами, мовляв: Вони втікають від нас, як і раніше. Ми ж, утікаючи від них, відволічемо їх від міста. 7 Тоді ви підніметесь зі засади й оволодієте містом. ГОСПОДЬ, ваш Бог, віддасть його у ваші руки. 8 Коли захопите місто, то підпаліть його вогнем, як сказав ГОСПОДЬ. Вважайте, це – мій наказ! 9 Послані Ісусом воїни пішли й влаштували засідку, розташувавшись між Бетелем та західною стороною Ая. Ту ніч Ісус провів серед військового люду.
10
На світанку Ісус переглянув військо, й зі старійшинами Ізраїлю на чолі війська вони вирушили в напрямку міста Ай. 11 Отже, всі озброєні мужі, що були з ним, вирушили й розташувались навпроти міста. Вони отаборились з північної сторони Ая, так що між ними й Аєм була долина. 12 Потім Ісус взяв близько п’яти тисяч чоловік і влаштував ще одну засідку між Бетелем та Аєм із західного боку міста. 13 Таким чином, військо й увесь табір були розташовані з північного боку міста, а засідка була із західного боку міста. Сам Ісус зі своїм загоном вирушив на середину долини. 14 І от, коли цар Ая побачив їх , то зразу, того ж ранку, разом з усіма озброєними мужами міста вирушили, аби зайняти позиції з іншого боку долини, і воювати з Ізраїлем. Проте він не знав, що за містом влаштована на нього засідка. 15 Ісус та весь Ізраїль, зробили вигляд, що вони розгромлені, й під натиском ворога втікають у бік пустелі. 16 Підбадьорені цим, вони покликали тих воїнів, які ще залишались у місті, й погнались, переслідуючи Ісуса, і одночасно віддаляючись від міста. 17 Таким чином не залишилось ні в Аї, ні в Бетелі нікого з чоловіків , хто би не вирушив у погоню за Ізраїлем. Місто залишилось відкритим, адже всі погнались за Ізраїлем.
18 Тоді ГОСПОДЬ промовив до Ісуса: Простягни списа, що в твоїй руці, в бік Ая, адже Я віддаю його в твої руки. Тож Ісус простягнув списа, що був у його руці, в напрямку міста. 19 Щойно він простягнув руку, військові в засідці негайно зірвались зі свого місця і побігли; вони ввійшли в місто і, заволодівши ним, зразу підпалили місто вогнем. 20
Озирнувшись позад себе, воїни Ая побачили, що підіймається над містом дим аж до небес; вони не мали куди втікати, – ні вперед, ні назад, оскільки ізраїльтяни, що втікали в пустелю, повернулися проти своїх переслідувачів. 21 Адже Ісус і весь Ізраїль, побачивши, що воїни, які були в засідці, взяли місто, оскільки над містом підіймається дим, – вони обернулися назад і почали знищувати захисників Ая. 22
Крім того, ті загони війська , що взяли місто, кинулись їм назустріч, так що мешканці Ая виявились в оточенні Ізраїлю, – як з одного боку, так і з іншого. Їх громили, доки не залишилося жодного живого, навіть утікача. 23 Царя Ая схопили живим і привели його до Ісуса.
24 І коли ізраїльтяни знищили усіх захисників Ая, на полі битви та в пустелі, куди вони погналися за ними (ізраїльтянами ), – коли всі до останнього полягли від меча, – то ізраїльтяни повернулися в Ай і знищили мечем тих, хто ще там залишався . 25 Того дня полягло дванадцять тисяч мешканців Ая, – як чоловіків, так і жінок. 26
А Ісус не опускав своєї руки, яку він простягнув зі списом, доки не загинули всі мешканці Ая. 27
Лише худобу й здобич того міста ізраїльтяни взяли собі, за велінням ГОСПОДА, даним Ісусові. 28 Ісус спалив Ай, перетворивши його на віковічну руїну, – на пустку аж по сьогодні. 29
Що ж до айського царя, то його повісили на дереві ще до вечора. Коли ж заходило сонце, Ісус наказав зняти його тіло з дерева і кинути його до входу в браму міста. Над ним накидали велику купу каміння, яка там і дотепер.
30
Після цього Ісус спорудив на горі Евал жертовник ГОСПОДУ, Богові Ізраїлю
; 31
як і заповів Мойсей, ГОСПОДНІЙ раб, Ізраїлевим нащадкам і, як записано в книзі Закону Мойсея, – жертовник був з нетесаних каменів, до яких не застосовували залізного знаряддя . Тож принесли на ньому всепалення ГОСПОДУ, а також складали мирні (подячні ) жертви. 32 І він (Ісус ) записав на тих каменях слова із книги Закону, які колись Мойсей написав у присутності Ізраїлевих нащадків. 33
Увесь Ізраїль, – як приходці, так і корінні ізраїльтяни, – разом зі своїми старійшинами, урядниками й своїми суддями стояли по обох боках ковчегу перед священиками-левітами, котрі носять ковчег ГОСПОДНЬОГО заповіту. Половина з них навпроти гори Герізім, а половина з них навпроти гори Евал. Саме так заповів ГОСПОДНІЙ раб Мойсей, аби насамперед благословити ізраїльський народ. 34 Після цього він прочитав усі слова Закону, – благословення і прокляття, – згідно з усім написаним у сувої Закону. 35 Не залишилось жодного слова з усього, що заповів Мойсей, і чого б не прочитав Ісус перед усією Ізраїлевою громадою, – в тому числі перед жінками, дітьми й приходцями, які серед них перебували.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)