Стало мало побожних
1 Горе мені, адже я себе відчуваю так, як дерево після збору врожаю, як виноградник після збору винограду: жодного грона, щоб поживитись, жодної ранньої фіґи, яку можна було би скуштувати.
2 Зникли в краю побожні, й немає серед людей справедливого. Кожен, немов у засаді, чатує задля пролиття крові; кожний полює за своїм братом, розставляючи для нього пастку.
3 Їхні руки спритні для здійснення зла. Урядник чекає хабаря, – та й суддю можна підкупити; про свої забаганки натякають знатні особи й усе викривляють.
4 Найкращий з них, як колючка, і найчесніший – як терновий живопліт. Але надходить день твоїх відвідин, передвіщений твоїми вартовими. Неодмінно наступить для тебе страхіття.
5 Тож не звіряйся другові і не покладайся навіть на найближчого, – на ту, котра розділяє з тобою ложе. Стережи двері своїх уст.
6 Адже син безчестить батька, дочка повстає проти своєї матері, невістка – проти своєї свекрухи; так що вороги людини – її домашні.
Нова надія Сіону
7 Я ж спрямую свій погляд на ГОСПОДА, очікуватиму Бога мого спасіння. Мій Бог мене вислухає!
8 Не радій з мого горя, мій вороже! Хоч я і падаю, проте я встаю; хоча іноді трапляється темрява, ГОСПОДЬ – моє світло!
9 Я витерплю ГОСПОДНІЙ гнів, оскільки я згрішив проти Нього, аж поки Він не розгляне мою судову справу, і не поновить мене в правах. Він виведе мене на світло, і я побачу Його справедливість.
10 Мій ворог це побачить, і йому стане соромно через те, що він говорив мені: Де Той ГОСПОДЬ, твій Бог? Своїми очима я дивитимусь, як його топтатимуть наче болото на дорозі.
11 Настане такий день, коли твої мури будуть відбудовані, хоча той день віддалений.
12 Тоді до тебе приходитимуть від Ассирії, від міст Єгипту, а від Єгипту і до Ріки (Євфрату ), від моря й до моря, і від однієї гори до іншої гори.
13 Але земля залишатиметься спустошеною разом зі своїми мешканцями через їхні вчинки.
14 Паси Свій народ, – молиться пророк, – Своїм посохом, провадь отару Своєї спадщини, яка перебуває, наче в лісі посеред Кармелю . Вони пастимуться на Башані та в Гілеаді, як і в давні часи.
15 ГОСПОДЬ відповів : Як було за днів твого виходу з Єгипетського краю, Я знову покажу йому (Ізраїлю ) чудеса, гідні здивування.
16 Побачать це інші народи й засоромляться; незважаючи на всю свою силу, покладуть руки свої на уста, а їхні вуха оглухнуть.
17 Вони лизатимуть порох, наче змії, плазуючи по землі. Сповнені жаху перед ГОСПОДОМ, нашим Богом, вони з тремтінням виповзатимуть зі своїх криївок, адже Тебе вони злякаються.
18 Хіба є ще такий Бог, як Ти, Котрий прощає гріхи, відпускаючи (забуваючи ) провини залишка Своєї спадщини. Бог не постійно гнівається, позаяк Він – Той, Хто любить виявляти милосердя.
19 Він знову змилується над нами, і змиє наші провини. Ти кинеш у глибини моря всі наші гріхи.
20 Ти виявиш свою вірність Якову, Твоє милосердя – Авраамові, як Ти й присягнув нашим батькам у ті давні часи.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)