Кара на Ізраϊля за його бунти проти Господа
1
Вся громада збунтувалась і підняла крик. Народ голосив і плакав усю ту ніч. 2
Усі Ізраїлеві нащадки нарікали на Мойсея та Аарона. Уся громада дорікала їм: Краще б ми повмирали в Єгипетському краю, або в цій пустелі! О, якби ми повмирали! 3
І навіщо нас ГОСПОДЬ вводить у ту землю? Щоб там полягти від меча? Наші жінки й наші діти стануть здобиччю. Тому, хіба не краще нам повернутися в Єгипет? 4 І вони підмовляли один одного: Оберімо собі проводиря і повернімося в Єгипет!
5 Тоді Мойсей з Аароном упали на свої обличчя перед усією громадою Ізраїлевих нащадків. 6
А Ісус, син Навина та Халев, син Єфунея, – з тих, котрі оглядали землю, – роздерли на собі одяг, 7 і звернулися до всієї громади Ізраїлевих нащадків з такими словами: Край, який ми пройшли, щоб його оглянути, є дуже-дуже доброю землею. 8
Якщо вже ГОСПОДЬ виявив до нас прихильність, то і введе нас у цю землю. Він дасть її нам – землю, що тече молоком і медом. 9
Але не ставайте бунтівниками проти ГОСПОДА! Тож не бійтеся людей того краю, бо він для нас – пожива. Адже їхній захист відійшов від них, а з нами ГОСПОДЬ! Не бійтеся їх! 10
Проте вся громада закричала: Побити їх камінням!
У цю мить у Наметі Свідчення всім Ізраїлевим нащадкам об’явилася слава ГОСПОДНЯ. 11
І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Доки цей народ зневажатиме Мене? До яких пір не довірятимуть Мені, незважаючи на всі ознаки, які Я вчинив серед них? 12
Уражу їх смертельною хворобою і позбавлю їх спадщини! А тебе учиню великим народом, численнішим ніж цей.
13
Але Мойсей сказав ГОСПОДУ: Почують єгиптяни, з-поміж яких Ти Своєю силою вивів цей народ. 14
І скажуть тим, що живуть на цій землі і які також чули, що Ти є ГОСПОДОМ для цього народу, оскільки Ти, ГОСПОДИ з’являтимешся йому віч-на-віч. Твоя хмара стоїть над ними і Ти йдеш перед ними в хмарному стовпі вдень та в стовпі вогню вночі. 15
Якщо Ти вигубиш цей народ як одну людину, то народи, які чули вістку про Тебе, скажуть, розповідаючи: 16
Оскільки ГОСПОДЬ не зміг увести цей народ у землю, яку з клятвою їм пообіцяв, то знищив їх у пустелі. 17 Тож тепер, нехай прославиться Твоя сила, ГОСПОДИ, про яку Ти сказав, говорячи:
18
ГОСПОДЬ довготерпеливий
і дуже милосердний;
прощає беззаконня і переступ,
хоча й жодним чином не залишає безкарним винного,
віддаючи за беззаконня батьків дітям до третього й четвертого поколінь .
19 Тож, прости, будь ласка, гріх цьому народові згідно з великим Твоїм милосердям, як Ти прощав цьому народові від Єгипту й аж дотепер!
20 І ГОСПОДЬ сказав Мойсеєві: Я простив за твоїм словом. 21
Однак, як живу Я, так ГОСПОДНЬОЮ славою сповниться вся земля! 22 Проте всі люди, які бачили Мою славу й Мої ознаки, які Я вчинив у Єгипті і в пустелі, та випробовували Мене ось уже в десятий раз, і не послухалися Мого голосу, 23
таки не побачать краю, який Я з клятвою пообіцяв їхнім батькам! Жоден з тих, хто зневажав Мене, не побачить його! 24
Лише Халев, Мій раб, оскільки в нього був інший дух і він цілковито підкорився Мені, то Я введу його в край, в який він уже ходив, і його потомство успадкує його! 25 Через те, що амалекітянець і ханаанець живуть у долині, завтра ви повертайте і йдіть до пустелі в напрямку Червоного моря.
26 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея й Аарона, такі слова: 27
Доки ця лиха громада виступатиме проти Мене? Їхні скарги на Мене, нарікання Ізраїлевих нащадків, які вони висувають проти Мене, Я почув. 28 Скажи їм: Я живу! – слово ГОСПОДНЄ. Що ви сказали до Мого слуху, Я так і зроблю вам. 29
У цій пустелі поляжуть ваші тіла, в повній вашій кількості – всі що були пораховані від двадцяти років і вище, котрі нарікали на Мене. 30
Ніхто з вас не ввійде до краю, про який Я простягнувши Свою руку, поклявся у тому, що вас поселю, крім Халева, сина Єфунея, та Ісуса, сина Навина. 31
Що ж до ваших дітей, про яких ви сказали, що вони стануть здобиччю ворогів , то Я їх уведу туди , і вони успадкують землю, якою ви знехтували. 32 А ваші тіла поляжуть у цій пустелі. 33
Тож ваші сини будуть мандрувати пустелею сорок років, спокутуючи вашу невірність, доки не перетворяться в порох ваші тіла в пустелі. 34 За кількістю днів, упродовж яких ви оглядали землю, сорок днів, рік за день будете нести покарання за вашу провину сорок років – рік за день. Таким чином ви зрозумієте Моє невдоволення. 35 Я, ГОСПОДЬ, так сказав і дійсно так учиню з усією цією нікчемною громадою, яка повстала проти Мене! Вони будуть знищені в цій пустелі, тут вони повмирають!
36
Так само і ті чоловіки, яких послав Мойсей оглядати землю і які, повернувшись, розпускали погані чутки про землю , викликаючи цим нарікання на той край всієї громади; 37
всі ті люди, які розпускали погані чутки про землю, померли від пошесті перед ГОСПОДОМ. 38 Лише Ісус, син Навина, і Халев, син Єфунея, залишилися живими з тих чоловіків, які ходили оглядати землю.
39
Коли Мойсей переказав ці слова всім Ізраїлевим нащадкам, люди дуже засмутились. 40
Вставши вранці, вони пішли на вершину гори й говорили: Ось ми готові піти на те місце, про яке сказав ГОСПОДЬ, адже ми згрішили. 41
Але Мойсей сказав: Чому ви порушуєте веління ГОСПОДА? Успіху в вас не буде! 42 Не йдіть, оскільки немає з вами ГОСПОДА, і ви будете знищені вашими ворогами. 43 Там перед вами амалекітянець і ханаанець. Ви поляжете від їхнього меча, тому що ви відвернулися від ГОСПОДА і ГОСПОДЬ не буде з вами. 44
Але вони вперто вирішили піднятись на вершину гори, хоча Ковчег ГОСПОДНЬОГО заповіту і Мойсей не вирушили з посеред табору. 45
Амалекітянці ж і ханаанці, що мешкали в горах, спустилися й розгромили їх, і, переслідуючи , нищили їх аж до Хорми.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)