Читати Біблію – Українського Біблійного Товариства

Бунт Корея проти Мойсея

1 У той час Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левія, й Датан та Авірон, сини Еліява, і Он, син Пелета, сини Рувима, 2 повстали проти Мойсея. До них приєдналось ще двісті п’ятдесят чоловіків – Ізраїлевих нащадків, начальників громади, радників на зборах, знатних мужів. 3 Вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона і сказали: Годі вам! Адже вся громада – усі вони святі, і ГОСПОДЬ посеред них! То чому ви підноситеся над ГОСПОДНЬОЮ громадою? 4 Коли Мойсей це почув, то упав на своє обличчя 5 і промовив до Корея та до всього його угрупування, говорячи: Уранці ГОСПОДЬ дасть знати, хто Його, хто святий і може наблизитись до Нього. Котрих Собі вибере, тим і дозволить наблизитись до Себе! 6 Зробіть ось що: візьміть собі кадильниці, Корею та всі з твого угрупування, 7 і завтра покладіть у них жару, а зверху покладіть у них ладану перед ГОСПОДОМ. Той чоловік, якого вибере ГОСПОДЬ, і є святий. Цього має бути достатньо для вас, сини Левія! 8 Далі Мойсей сказав до Корея: Вислухайте, прошу вас , сини Левія. 9 Хіба мало для вас, що Бог Ізраїлю виокремив вас в Ізраїлевій громаді, аби наблизити вас до Себе і щоб ви могли звершувати служіння в ГОСПОДНЬОМУ Наметі й стояли перед громадою, щоб їй служити? 10 Він дозволив тобі, а з тобою і всім твоїм братам, синам Левія, наблизитись до Себе, а ви домагаєтесь ще й священства? 11 Адже ти і все твоє угрупування об’єдналися проти ГОСПОДА! Бо хто такий Аарон, що ви нарікаєте на нього?

12 Тож Мойсей послав щоб покликали Датана та Авірона, синів Еліява. Але вони сказали: Ми не прийдемо! 13 Хіба не досить того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб вигубити нас у пустелі? Ти ще й хочеш володарювати над нами? 14 Насправді ж, ти не привів нас у землю, що тече молоком та медом, і не дав нам у посілість полів та виноградників? А може хочеш виколоти очі цим людям? Ми не підемо!

15 Мойсей дуже обурився і звернувся до ГОСПОДА: Не приймай їхньої жертви! У жодного з них я не взяв осла, і не вчинив нікому з них зла! 16 А Кореєві Мойсей сказав: Ти і все твоє угрупування завтра будьте перед ГОСПОДОМ – ти, вони і Аарон! 17 Усі візьміть свої кадильниці і покладіть у них ладану. Кожний нехай принесете свою кадильницю перед ГОСПОДОМ – двісті п’ятдесят кадильниць. Ти і Аарон також принесіть свої кадильниці. 18 Тож кожний узяв свою кадильницю, усі поклали в них вогню та насипали на нього ладану, і стали біля входу в Намет Свідчення разом з Мойсеєм та Аароном. 19 Корей зібрав проти них усе своє угрупування біля входу в Намет Свідчення. І ось усій громаді з’явилася ГОСПОДНЯ слава.

20 ГОСПОДЬ заговорив до Мойсея та Аарона, кажучи: 21 Відійдіть від цієї громади і Я їх знищу в одну мить. 22 Але вони впали на свої обличчя, і сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Коли згрішить одна людина, то хіба Твій гнівмав би впасти на всю громаду?

23 І промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова: 24 Звернися до громади і скажи: Відступіть з усіх сторін від наметів Корея, Датана та Авірона! 25 Тож Мойсей встав і пішов до Датана та Авірона, а за ним пішли ізраїльські старійшини. 26 І він промовив до громади наступні слова: Відійдіть від наметів цих негідних людей! Не доторкайтеся до будь-чого, що належить їм, аби вам не загинути за всі їхні гріхи! 27 Люди відступили від наметів Корея, Датана та Авірона довкола. Датан же і Авірон вийшли, і стали біля входів у свої намети разом зі своїми дружинами, своїми синами і їхніми дітьми. 28 А Мойсей сказав: З цього дізнаєтеся, що ГОСПОДЬ послав мене аби чинити всі ці справи, і з власної волі я не роблю нічого . 29 Якщо вони повмирають такою смертю, як усі люди, і коли їх спіткає доля всіх людей, то не ГОСПОДЬ посилав мене. 30 Але коли ГОСПОДЬ зробить щось досі нечуване, і земля розкривши свої вуста, поглине їх та все, що їм належить, і вони живими зійдуть до шеолу, тоді знайте, що ці люди збезчестили ГОСПОДА.

31 І сталося таке: щойно він сказав усі ці слова, під ними розступилася земля… 32 Земля відкрила свою пащу і поглинула їх, їхні домівки й усіх людей, які були з Кореєм, та все їхнє майно. 33 Таким чином вони та все, що в них було, зійшли живими до шеолу, і земля їх покрила. Вони зникли з-посеред громади. 34 А весь Ізраїль, – усі ті, що були довкола них, – втікали від їхнього крику, говорячи: Щоб і нас не поглинула земля! 35 Тоді вийшов від ГОСПОДА вогонь і пожер тих двісті п’ятдесят чоловіків, які принесли в кадильницях ладан.

Числа 16