Валак і Валаам
1
Знову Ізраїлеві нащадки вирушили й отаборилися в степах Моаву, за Йорданом, напроти Єрихона. 2 Коли Валак, син Ціппора, побачив усе, що вчинив Ізраїль аморейцям, 3 то моавійці дуже злякалися народу, оскільки той був досить численним. Від вигляду Ізраїлевих нащадків Моава огорнув страх. 4 І сказали моавійці мідіянським старійшинам: Тепер ця ватага об’їсть усе, що довкола нас, як виїдає віл зелень на полі. В ту пору царем Моаву був Валак, син Ціппора. 5
Він вирядив послів до Валаама, сина Беора у Петор, що над рікою, у краю синів його народу, аби покликати його, кажучи: Оце, з Єгипту вийшов народ, вкрив всю землю й оселився напроти мене. 6 Тому прийди, будь ласка, прокляни мені цей народ, бо він сильніший за мене. Може, мені вдасться розбити його і вигнати його з краю. Адже я знаю, що, кого ти поблагословиш, той благословенний, а кого ти проклянеш, той буде проклятий.
7
Тож пішли моавські старійшини разом з мідіянськими старійшинами з подарунками у своїх руках за чаклунство. Прийшли вони до Валаама і переказали йому слова Валака. 8 Він же сказав їм: Переночуйте тут цю ніч, і я переповім вам те, що скаже мені ГОСПОДЬ. Таким чином князі моавські залишилися у Валаама. 9
Прийшов Бог до Валаама і запитав: Що то за люди в тебе? 10 А Валаам відповів Богові: Валак, син Ціппора, цар моавський, послав їх до мене, сказати : 11
Ось, вийшов народ з Єгипту, і вкрив усю землю. Тому прийди і прокляни його мені! Можливо тоді я зможу його подолати у війні і прогнати його. 12 Тоді сказав Бог Валаамові: Не йди з ними і не проклинай цей народ, бо він благословенний! 13 Уставши вранці, Валаам сказав князям Валака: Повертайтесь у ваш край, бо ГОСПОДЬ не дозволяє мені йти з вами! 14 Тож князі моавські встали й, прийшовши до Валака, сказали: Відмовився Валаам піти з нами.
15 Тоді Валак знову послав старійшин, але в більшій кількості й поважніших ніж були ті. 16 Вони прибули до Валаама і кажуть йому: Так говорить Валак, син Ціппора: Не затримуйся, благаю, і приходь до мене! 17 Адже я, дійсно, виявлю тобі дуже велику шану, і все, що скажеш мені, зроблю. Тільки прийди, прошу тебе, і прокляни мені цей народ! 18
Відповідаючи, Валаам і цим слугам Валака сказав: Хоча б Валак давав мені повний свій дім срібла та золота, то і тоді я не зміг би порушити наказ ГОСПОДА, мого Бога, чинячи щось мале чи велике. 19 Проте, залишіться тут і ви цієї ночі, а я дізнаюся, що ГОСПОДЬ знову скаже мені. 20 Уночі Бог прийшов до Валаама і сказав йому: Якщо вже ці люди прийшли й кличуть тебе, то вставай і йди за ними, але чинитимеш лише те , що Я скажу тобі. 21 Тож Валаам, уставши вранці, засідлав свою ослицю й пішов з князями Моаву.
22
І ось спалахнув гнів Божий через те, що він пішов, а ГОСПОДНІЙ ангел став на дорозі, щоб зупинити його. Він їхав верхи на своїй ослиці, і двоє його слуг подорожували з ним. 23
Ослиця, побачила ГОСПОДНЬОГО ангела, який з оголеним мечем у руці стояв на дорозі. Тож ослиця звернула з дороги і пішла полем. А Валаам почав бити ослицю, щоб повернути її на дорогу. 24 Тоді ГОСПОДНІЙ ангел став у проході між виноградниками, де була огорожа з одного боку й огорожа з іншого боку . 25 Побачивши ГОСПОДНЬОГО ангела, ослиця притулилась до стіни й притиснула ногу Валаама до стіни. Він же знову почав бити її. 26 ГОСПОДНІЙ ангел перейшов далі і став у вузькому місці, так що неможливо було обминути ні праворуч, ні ліворуч. 27 Ослиця побачила ГОСПОДНЬОГО ангела і лягла під Валаамом. Розлютившись, Валаам почав бити ослицю палицею. 28
І ось ГОСПОДЬ відкрив уста ослиці, й вона заговорила до Валаама: Що я зробила тобі, що ось уже втретє б’єш мене? 29 Валаам відповів ослиці: Бо ти поглумилася з мене! Якби у моїй руці був меч, я б тебе зараз убив! 30
Тоді ослиця каже Валаамові: Хіба я не твоя ослиця, на якій ти їздиш від своєї молодості аж до сьогодні? Хіба є у мене звичай так з тобою чинити? Він же відповів: Ні.
31
І тут ГОСПОДЬ відкрив Валаамові очі. Він побачив ГОСПОДНЬОГО ангела, який стояв на дорозі, з оголеним мечем у своїй руці. Тож він схилився і впав долілиць. 32 А ГОСПОДНІЙ ангел каже йому: Чому ось уже втретє ти б’єш свою ослицю? Адже це я вийшов, щоб протистояти тобі , тому що твій шлях згубний переді мною. 33 Ослиця бачила мене і тричі уступала мені. Якби вона не звернула переді мною, я вже вбив би тебе, а її залишив би живою. 34 Валаам сказав ГОСПОДНЬОМУ ангелові: Згрішив я, оскільки не знав, що ти стояв навпроти мене на дорозі. Тепер же, якщо тобі це не подобається, я повернуся до себе! 35 Але ГОСПОДНІЙ ангел сказав Валаамові: Іди з цими людьми! Однак говоритимеш тільки те, що я скажу тобі. І Валаам пішов з князями Валака.
36 Коли Валак почув, що йде Валаам, то вийшов йому назустріч до моавського міста, розташованого поруч з Арноном, який є остаточним кордоном. 37 І сказав Валак Валаамові: Кілька разів посилав я за тобою, запрошуючи до себе. Чому ти не приходив до мене? Хіба я не спроможний вшанувати тебе? 38
А Валаам відповів Валакові: Ось, я прийшов до тебе тепер! Але чи буду я здатний щось сказати? Я говоритиму лише те слово, яке вкладе в мої вуста Бог! 39 Пішов Валаам з Валаком, і прийшли вони до Кірят-Хуцота. 40 Валак приніс у жертву бичків та овець і послав їх Валаамові та князям, які були з ним.
41
А вранці Валак узяв Валаама, вивів його на Бамот-Баал, звідки можна було побачити деяку частину народу.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)