Вигублення мідіянітів і поділ здобичі
1 ГОСПОДЬ промовив до Мойсея такі слова: 2 Ти маєш помстися мідіянцям за кривду , причинену Ізраїлевим нащадкам, після чого приєднаєшся до свого народу. 3 Тому Мойсей звернувся до народу з такими словами: Озбройте з-поміж себе чоловіків до війська, щоби виступили проти мідіянців, і помстилися від ГОСПОДА мідіянцям! 4 Пошлете до війська по тисячі чоловік з племені від усіх Ізраїлевих племен. 5 Тож було вилучено з Ізраїлевих тисяч по тисячі з племені – дванадцять тисяч озброєних військових. 6 І Мойсей вирядив їх, по тисячі з кожного племені, на війну разом з Пінхасом, сином священика Елеазара. Вони взяли священний посуд і військові труби для оповіщення. 7 Усі вони вступили в бій з Мідіяном, як заповів ГОСПОДЬ Мойсеєві, і знищили всіх чоловіків. 8 Крім полеглих у битві загинули також мідіянські царі: Еві, Рекема, Цура, Хура і Реба, п’ять мідіянських царів. Вбили також мечем Валаама, Беорового сина. 9 Узяли Ізраїлеві нащадки в полон мідіянських жінок та їхніх дітей. Пограбували всю їхню худобу, усі їхні отари, і все їхнє майно. 10 Усі їхні міста, де вони проживали з усіма їхніми оселями вони спалили вогнем. 11 І забрали все награбоване добро і всю здобич в людях і худобі. 12 Полонених, здобич і награбоване добро вони привели до Мойсея, до священика Елеазара і до громади Ізраїлевих нащадків у таборі на рівнинах Моаву, що біля Йордану, навпроти Єрихона.
13 Мойсей, священик Елеазар і всі начальники громади вийшли їм назустріч за табір. 14 Мойсей розгнівався на провідників війська, на тисяцьких і сотників, які поверталися з бою. 15 Мойсей їм сказав: Чому ви залишили живими усіх жінок? 16 Адже вони, за порадою Валаама, були для Ізраїлевих нащадків причиною для відступленя і зневаження ГОСПОДА заради Пеора, через що і сталася пошесть у ГОСПОДНІЙ громаді! 17 Тому негайно знищіть усіх хлопчиків з-поміж дітей, а також убийте кожну жінку, яка мала статеві стосунки з чоловіком. 18 Проте залишіть для себе при житті усіх молодих дівчат, які не мали статевих стосунків з чоловіками. 19 Ви ж самі залишіться поза табором на сім днів. Кожен, хто вбив когось і кожен, хто доторкнувся до вбитого, нехай очиститься третього дня і сьомого дня. Це стосується вас і ваших полонених. 20 Очистіть кожну одежину, і всі шкіряні предмети, а також усі вироби з козячої вовни, і всі дерев’яні предмети.
21 А священик Елеазар сказав чоловікам-воїнам, що повернулись з бою: Це вимога закону, який дав ГОСПОДЬ Мойсеєві! 22 Що ж до золота і срібла, міді, заліза, свинцю і олова, 23 то всяка річ, яка витримує пробу вогню, переведіть через вогонь і стане чистою. Однак нехай воно також буде очищене водою для очищення. Все, що не витримує проби вогню, переведіть через очищальну воду. 24 Сьомого дня виперіть свій одяг і очистіться після чого ввійдете до табору.
25 Тоді промовив ГОСПОДЬ до Мойсея такі слова: 26 Порахуйте – ти і священик Елеазар, а також голови племен в громаді по батьківській лінії, – загальну кількість захоплених в полон людей і худоби. 27 Поділіть здобич по половині між учасниками війни, які були в бою, і поміж усією громадою. 28 Але від військових, котрі брали участь у бою, відділіть данину для ГОСПОДА – одиницю від п’ятисот як з людей, так і з великої худоби, ослів і овець. 29 Візьмеш з їхньої половини і віддаси священикові Елеазарові, як особливий дар для ГОСПОДА. 30 А з половини, що припаде Ізраїлевим нащадкам візьмеш по одному з п’ятдесяти як з людей, так і з великої худоби, з ослів, з овець і всіх інших тварин. Віддай це левітам, які здійснюють служіння в ГОСПОДНЬОМУ Наметі.
31 І зробили Мойсей та священик Елеазар так, як заповів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
32 Було здобичі, що залишилась від захопленого військовими людьми: овець шістсот сімдесят п’ять тисяч; 33 великої худоби сімдесят дві тисячі; 34 ослів шістдесят одна тисяча; 35 жінок, тобто дівчат, які не мали статевих стосунків з чоловіками, всього тридцять дві тисячі.
36 Половина, тобто частка тих, які брали участь в бою, становила : з числа овець триста тридцять сім тисяч п’ятсот. 37 З овець данина для ГОСПОДА становила шістсот сімдесят п’ять. 38 З великої худоби, – з тридцяти шести тисяч, – данина для ГОСПОДА – сімдесят два. 39 З тридцяти тисяч п’ятисот ослів, данина для ГОСПОДА – шістдесят один. 40 Людей було шістнадцять тисяч, з них тридцять дві душі як данина для ГОСПОДА. 41 Усе те, що було відділене як дар для ГОСПОДА, Мойсей передав священикові Елеазарові, як і звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
42 Друга половина, яку відділив Мойсей від здобичі військових, котрі воювали для Ізраїлевих нащадків, 43 тобто половина для решти громади, складала: овець триста тридцять сім тисяч п’ятсот, 44 великої худоби тридцять шість тисяч, 45 ослів тридцять тисяч п’ятсот 46 і шістнадцять тисяч людських душ. 47 З половини, що належала Ізраїлевим нащадкам, Мойсей узяв одне з п’ятдесяти як з людей, так і з тварин та віддав усе левітам, які здійснюють служіння в ГОСПОДНЬОМУ Наметі, як і звелів ГОСПОДЬ Мойсеєві.
48 Після цього прийшли до Мойсея всі поставлені над тисячами військових – тисяцькі й сотники. 49 Вони сказали Мойсеєві: Ми твої слуги, перерахували воїнів, які були під нашим керівництвом. Жодного з них ми не втратили. 50 Як дар для ГОСПОДА, кожен з нас , хто знайшов якийсь золотий виріб – браслет, ланцюжок, обручку, сережку чи защіпку для волосся – ми принесли, щоб звершити за наші душі викуплення перед ГОСПОДОМ. 51 Мойсей та священик Елеазар прийняли від них золото в різних виготовлених виробах. 52 Всього золота в цьому особливому дарі, отриманому від тисяцьких і від сотників для ГОСПОДА, було шістнадцять тисяч сімсот п’ятдесят шеклів. 53 Рядові воїни брали здобич кожен особисто для себе. 54 Прийнявши золото від тисяцьких та від сотників Мойсей і священик Елеазар, внесли його в Намет Свідчення як пам’ять для Ізраїлевих нащадків перед ГОСПОДОМ.