1
Мудра жінка збудовує свій дім,
а нерозумна своїми ж руками руйнує його.
2 Хто ходить прямими дорогами, той боїться ГОСПОДА;
а хто звертає на криві стежки, той зневажає Його.
3 В устах нерозумного палиця гордині;
а мудрих охороняють їх же уста.
4 Там, де немає волів, там і ясла порожні;
але від сили вола залежить великий прибуток.
5
Вірний свідок неправди не говорить,
а свідок фальшивий наговорить багато неправди.
6 Непутящий шукає мудрості і не знаходить,
а для розумного знання легкодоступне.
7 Тримайся подалі від нерозумної людини,
бо ти не почуєш від неї розумної мови.
8 Мудрість розумного - у пізнанні належної дороги,
бо відсутність поміркованості - омана.
9
Нерозумний насміхається над поняттями гріха,
тоді як праведний ставиться з розумінням.
10 Лише серце розуміє власну гіркоту, так само
і його радості не поділяє ніхто чужий.
11
Дім нечестивих розориться,
а житло праведних процвітатиме.
12
Є дороги, які видаються людині прямими,
але їх кінець - стежка до смерті.
13 Навіть під час сміху іноді болить серце,
а радість може закінчитись смутком.
14
Розбещений серцем насититься від власних доріг,
а добра людина - від своїх.
15 Нерозсудливий вірить усякому слову,
а мудрий зважає на свої кроки.
16 Мудрий боїться зла
й ухиляється від нього,
а нерозумний дратівливий і самовпевнений.
17 Запальна у гніві людина може вчинити глупоту;
людину з підступними намірами ненавидять.
18 Нерозсудливі успадковують безумство,
а розважливі - увінчаються знанням.
19 Лихі люди врешті-решт схиляться перед порядними,
і нечестиві - біля дверей праведних.
20 Буває, що убогого цурається навіть його близький друг,
тоді як у багатого чимало друзів.
21
Хто зневажає свого ближнього, той грішить,
а хто виявляє милосердя до вбогих - щасливий.
22 Хіба ж не помиляються ті, котрі вигадують зло?
Проте милість і вірність з тими, хто дбає про добре.
23 Від кожної праці є користь,
але від порожніх балачок лише шкода.
24 Вінець мудрих - їхнє багатство
,
а безумство нерозважливих примножує безглуздя.
25
Вірний свідок рятує життя,
а оманливий дихає зрадою.
26 У ГОСПОДНЬОМУ страсі непохитна надія, -
Він є притулком для Своїх дітей.
27
ГОСПОДНІЙ страх - це джерело життя,
щоб оберігати від пасток смерті.
28 Величність царя в численності народу,
а в нестачі підданих - володарю погибель.
29
Довготерпеливий багатий на розум,
у той час як нестриманий примножує своє безумство.
30 Лагідне серце забезпечує життя для тіла,
а заздрість, як гнилизна в кістках.
31
Хто пригноблює бідного, той зневажає його Творця,
а хто шанує Його (Творця ), той виявлятиме милосердя до нужденного.
32
Нечестивий загине через власне зло,
а праведний і під час своєї смерті має надію.
33 В серці розумного живе мудрість,
але й нерозумним про неї відомо
.
34 Справедливість вивищує народ,
а беззаконня людей ганьбить.
35
Прихильність царя до розсудливого слуги,
але він гнівається на того, хто його ганьбить.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)