Заклик мудрості: Ліпша мудрість за перли
1 Невже мудрість не кличе
і не подає свого голосу розум?
2 Вона стає на підвищених місцях пагорбів,
біля доріг і на роздоріжжях.
3 Вона голосно волає біля брам, при вході до міста,
і біля дверей будинків:
4 Люди! До вас я звертаюсь, -
мій голос до людських синів.
5 О ви, простодушні, вчіться розсудливості;
і ви, нерозумні, набирайтесь розуму!
6 Послухайте, бо я говоритиму про благородні речі;
те, що виходить з моїх уст, - істина.
7 Адже мої уста виголошують правду,
і лукавство для моїх уст огидне.
8 Усі слова моїх уст справедливі,
і в них немає жодного підступу, ні фальші.
9 Усі вони ясні для розумного,
і зрозумілі для тих, хто набув знання.
10 Краще прийміть моє застереження, ніж срібло,
радше знання, аніж добірне золото.
11 Адже мудрість дорожча за коштовні перли,
і нічого з бажаного людиною не можна зрівняти з нею.
Велика сила мудрості
12 Я, мудрість, живу разом з розумом,
і наділяю розважливим знанням.
13 Мати страх ГОСПОДНІЙ означає ненавидіти зло.
Тому я ненавиджу гордість і зухвалість,
дорогу зла (погану поведінку ) й підступні уста.
14 У мене є порада і здоровий глузд,
у мене розум, і в мене сила.
15 Завдяки мені владарюють царі й правителі,
завдяки мені здійснюють правосуддя.
16 Завдяки мені працюють урядовці,
вельможі та всі судді землі.
17 Тих, котрі мене люблять, я люблю,
і хто мене шукає, знайде мене.
18 У мене багатство й слава,
постійний достаток і справедливість.
19 Мої плоди кращі, ніж золото, - і то золото чисте, -
та й користі від мене більше, ніж від найдобірнішого срібла.
20 Я ходжу дорогами правди, стежками правосуддя,
21 даруючи блага тим, котрі мене люблять,
і наповнюючи їхні скарбниці.
Мудрість - спервовіку
22 ГОСПОДЬ мене мав на початку Свого шляху,
раніше Своїх споконвічних діянь.
23 Я існую від початку віків ,
раніше буття землі.
24 Я народилась раніше безодень, -
коли не було джерел наповнених водою.
25 Я народилась, перш ніж постали гори,
раніше за пагорби,
26 коли Він ще не створив ні землі, ні полів, -
і навіть початкових пилинок Усесвіту.
27 Коли Він облаштовував небеса, я була там.
І коли накреслював круг навколо безодні;
28 коли Він вгорі закріплював хмари,
і коли на землі встановлював джерела безодні;
29 коли визначав границі моря,
аби його води не виходили за встановлені йому межі, коли закладав основи землі,
30 тоді я була в Нього виконробом,
щодня була також Його задоволенням,
усмішкою на Його устах повсякчасно,
31 звеселяючись на крузі Його землі
та радіючи людськими синами!
32 Отже, тепер , діти мої , слухайте мене:
щасливі ті, котрі дотримуються моїх доріг!
33 Слухайте повчання, аби стати мудрими,
і не відступайте від нього !
34 Блаженна людина, яка мене слухається,
дотримуючись моїх доріг щодня пильнуючи біля моїх воріт і несучи варту біля моїх дверей.
35 Адже хто мене знаходить, той знаходить життя,
і отримує милість від ГОСПОДА.
36 А хто грішить проти мене, той наносить шкоду своїй душі;
всі, котрі мене ненавидять, полюбили смерть.