Псалом 102
1 Молитва нужденного, коли він, убитий горем, виливає перед ГОСПОДОМ свій жаль.
2 ГОСПОДИ, вислухай мою молитву, нехай мій зойк дійде до Тебе!
3 Не відвертай від мене Свого обличчя в день моєї скрути. Нахили до мене Своє вухо, коли я волаю до Тебе, і дай негайно мені відповідь.
4 Адже мої дні зникають, як дим; мої кості тліють, як жар вогнища.
5 Моє серце висохло наче скошена трава, так що я забуваю їсти свій хліб.
6 Від голосного мого стогнання моє тіло прилипло до моїх кісток.
7 Я уподібнився до пелікана в пустелі, я став, як та сова серед руїн.
8 Я не сплю й стогну , наче самотній птах на даху.
9 Упродовж цілого дня наді мною глузують мої вороги; ті, що знущаються з мене, стали проклинати моїм іменем .
10 Наче хліб, я їв попіл, а свій напій я змішую зі сльозами
11 через Твій гнів і обурення, оскільки, піднявши мене, Ти штовхнув додолу.
12 Мої дні, як зникаюча тінь, і я в’яну, як трава.
13 Але Ти, ГОСПОДИ, пробуваєш вічно, і пам’ять про Тебе з покоління в покоління.
14 Ти повстанеш і змилуєшся над Сіоном, бо пора його помилувати, оскільки надійшов слушний час.
15 Адже Твої слуги полюбили його каміння, їм дорогий навіть його порох.
16 Народи боятимуться ГОСПОДНЬОГО Імені, а всі царі землі – Твоєї слави.
17 Коли ГОСПОДЬ відбудує Сіон, Він з’явиться у Своїй славі.
18 Він почує молитви знедолених і не знехтує їхнім благанням.
19 Нехай це запишуть для майбутніх поколінь, аби народ, який утвориться, прославляв ГОСПОДА.
20 Адже Він дивиться з висоти Своєї Святині, ГОСПОДЬ споглядає з небес на землю,
21 аби чути стогнання в’язнів й визволити синів, приречених на смерть,
22 щоб сповіщати на Сіоні ГОСПОДНЄ Ім’я і славити Його в Єрусалимі,
23 коли народи й царства зберуться для служіння ГОСПОДУ.
24 Він виснажив по дорозі мою силу, а мої дні скоротив.
25 Тому я кажу: Боже мій, не забирай мене в половині мого віку, адже Твої літа тривають з покоління в покоління.
26 Ти на початку заснував землю, і небеса є ділом Твоїх рук.
27 Вони загинуть, а Ти залишишся. Усі вони, мов одяг, постаріють. Ти їх заміниш, наче одяг, і вони проминуть.
28 Але Ти – Той Самий, і літам Твоїм кінця немає.
29 Діти Твоїх слуг також житимуть, і їхнє потомство постійно буде перед Тобою.