Псалом 106
1 Алілуя!
Прославляйте ГОСПОДА, бо Він добрий, і Його милосердя навіки!
2 Хто здатний описати величні ГОСПОДНІ діла, хто може сповістити про всю Його славу?
3 Щасливі ті, котрі дотримуються правосуддя і завжди чинять справедливо!
4 Згадай і про мене, ГОСПОДИ, у доброзичливості до Свого народу, відвідай мене спасінням Своїм,
5 аби я міг бачити добробут Твоїх обранців, радів щастям Твого народу, хвалився Твоєю спадщиною.
6 Ми згрішили, як і наші батьки, творили беззаконня, діяли несправедливо.
7 Наші батьки не звертали уваги на Твої чудеса в Єгипті, не пам’ятали численних виявів Твого милосердя і бунтувались біля моря, – біля моря Червоного.
8 Але Він їх рятував задля Свого Імені, виявляючи Свою всемогутність.
9 Він звелів Червоному морю – і воно висохло; перевів їх по дну безодні, наче через пустелю.
10 Спас їх від рук ненависників, врятував їх з рук ворога.
11 Води покрили їхніх гнобителів – жодного з них не залишилося.
12 Лише тоді повірили Його словам і заспівали Йому пісню слави.
13 Проте дуже швидко забули Його діяння і не дотримувались Його настанов.
14 Вони дали волю своїй жадібності в пустелі, випробовували Бога в безлюдних місцях.
15 Він задовольнив їхнє пожадання, але наслав на них виснажливу хворобу.
16 Коли ж у таборі вони запалали заздрістю проти Мойсея та Аарона, ГОСПОДНЬОГО святого,
17 то розступилася земля й поглинула Датана; вона зімкнулась над зборищем Авірона.
18 У їхньому натовпі спалахнув вогонь, і в полум’ї нечестиві загинули.
19 Вони зробили тельця під Хоривом, стали поклонятися литому ідолові .
20 Проміняли свою Славу
на подобу теляти, що їсть траву.
21 Забули Бога, свого Спасителя, Котрий велике вчинив у Єгипті, –
22 дивовижне в країні Хама, страшні речі над Червоним морем.
23 Вже сказав був про те, що їх знищить... якби не Його обранець, Мойсей, який став перед Ним у проломі, аби відвернути Його гнів і щоб Він їх не знищив.
24 Та недооцінили вони бажаний край, не повірили Його слову.
25 Нарікали в своїх наметах, не прислухались до ГОСПОДНЬОГО голосу.
26 Тоді Він підняв на них Свою руку, щоб уразити їх у пустелі, –
27 розкидати їхніх нащадків серед народів, розпорошити їх по країнах.
28 Вони пристали до Баал-Пеора та їли жертви, принесені для неживих.
29 Викликали своїми вчинками Божий гнів, через що серед них почала ширитися смертельна пошесть.
30 Тоді піднявся Фінеес, учинив суд, і покарання пошестю зупинилось.
31 Йому це було зараховано в праведність з покоління в покоління, навіки.
32 Вони прогнівили Бога біля вод Меріви. Тут через них постраждав і Мойсей,
33 оскільки так засмутили його духа
, що вирвалось з його уст необачне слово.
34 Вони не знищили народів, про яких говорив їм ГОСПОДЬ,
35 а змішалися з язичниками, перейнявши їхні звичаї.
36 Вони служили їхнім ідолам, які стали для них пасткою.
37 Вони приносили в жертву демонам своїх синів і своїх дочок,
38 проливаючи невинну кров, – кров власних синів і дочок, яких приносили в жертву божищам Ханаану. Таким чином земля була осквернена кров’ю.
39 Вони опоганилися своїми вчинками, загрузли в своєму блудстві.
40 Тому запалав ГОСПОДНІ Й гнів на Його народ, – Він відчув огиду до Свого спадку,
41 і передав їх у руки інших народів. Над ними запанували ті, котрі їх ненавиділи.
42 Їхні вороги гнобили їх, впокорюючи під свою руку.
43 Багато разів Він визволяв їх, однак вони й далі виявляли впертість у своїх намірах, а тому зазнавали приниження через свої беззаконня.
44 Дивлячись на їхні страждання і слухаючи їхнє волання, Він співчував їм.
45 Він пам’ятав про Свій Заповіт і змилосерджувався через Свою безмежну любов.
46 Він викликав співчуття в усіх тих, котрі їх тримали в полоні.
47 Спаси нас, ГОСПОДИ, Боже наш, і збери нас з-поміж народів, щоб ми могли прославляти Твоє святе Ім’я, хвалитися, що можемо славити Тебе.
48 Благословенний ГОСПОДЬ, Бог Ізраїлів, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Алілуя!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)