Псалом 2
1 Чому метушаться народи, а люди задумують марні речі?
2 Повстають земні царі і князі змовляються разом проти ГОСПОДА та Його Помазаника.
3 Розбиймо їхні кайдани і скиньмо з себе їхнє ярмо.
4 Той, Хто знаходиться на небі, посміхається, – ГОСПОДЬ кепкує з них.
5 Він заговорить до них у Своєму гніві й в обуренні Своїм наведе на них страх:
6 Я поставив Свого царя на Сіоні, на Моїй святій горі,
7 Я сповіщу Господню постанову. ГОСПОДЬ сказав мені: Ти Мій Син, Я сьогодні Тебе породив.
8 Проси в Мене, і дам Тобі народи як твою спадщину, і твоє володіння до країв землі.
9 Ти їх розгромиш залізним жезлом, розіб’єш їх, як глиняний посуд.
10 Тож тепер станьте розумнішими, царі! Прийміть застереження ви, що правите землею!
11 Служіть ГОСПОДУ зі страхом і радійте з тремтінням.
12 Шануйте Сина, щоб він не розгнівався і ви не загинули в дорозі, коли зненацька спалахне Його гнів. Блаженні всі, що на Нього покладаються.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)