Псалом 22
1 Диригентові. Так як „Лані світанку”. Псалом Давида.
2 Боже мій, Боже мій! Чому Ти мене покинув? Далекі від мого спасіння слова мого голосіння…
3 Боже мій, я волаю вдень, але Ти не відповідаєш, і вночі я також не знаходжу спокою.
4 Але ж Ти, Святий, перебуваєш у хваліннях Ізраїлю.
5 На Тебе надіялися наші батьки; вони мали довіру, і Ти їх спасав.
6 До Тебе волали – і спасалися; на Тебе надіялися – і не були засоромлені.
7 Я ж не людина, а черв’як, посміховисько в людей і презирство народу.
8 Всі, хто мене бачить, глузують з мене, кривлять губи і похитують головами:
9 Покладався на ГОСПОДА, – нехай тепер Він його рятує, нехай його визволить, якщо він Йому любий!
10 Але ж Ти Той, Хто вивів мене з лона, Ти вклав у мене надію від грудей моєї матері.
11 Тобі я був відданий від народження, від материнського лона Ти є моїм Богом!
12 Не віддаляйся від мене, бо скорбота близько, а помічника немає.
13 Багато бичків оточили мене, сильні Башану облягли мене.
14 Вони розкрили на мене свої пащі, як той лев, що шматує і ричить.
15 Я розлитий, як вода, і всі мої кості роз’єдналися; наче віск зробилося моє серце, що тане всередині у мене.
16 Як черепок, висохла моя сила, а мій язик прилип до мого піднебіння, і в порох смертний Ти кладеш мене.
17 Мене обступили пси, зборище злочинців оточило мене, вони пробили мої руки й ноги.
18 Я можу перерахувати всі мої кості, а вони дивляться, спостерігаючи за мною.
19 Вони ділять мій одяг між собою, а щодо мого плаща кидають жереб.
20 Ти ж, ГОСПОДИ, не віддаляйся! Сило моя, поспіши мені на допомогу.
21 Врятуй мою душу від меча і від собачих лап, – єдину мою.
22 Спаси мене від пащі лева і від рогів буйволів; Ти даси мені відповідь…
23 Сповіщатиму Твоє Ім’я моїм братам, посеред зібрання величатиму Тебе.
24 Ви, котрі боїтеся ГОСПОДА, прославляйте Його! Всі нащадки Якова, славте Його! Нехай бояться Його, всі нащадки Ізраїля!
25 Адже Він не погордував і не знехтував убогістю бідного, і не відвернув Свого обличчя від нього, а вислухав, коли той волав до Нього.
26 Тобі моя хвала на великому зібранні; обітниці мої я виконаю перед тими, хто Його боїться.
27 Будуть їсти убогі – і наситяться; хвалитимуть ГОСПОДА ті, котрі Його шукають. Їхні серця житимуть повіки.
28 Усі кінці землі згадають і навернуться до ГОСПОДА, і всі роди народів поклоняться перед Тобою.
29 Адже ГОСПОДУ належить царство – Він панує над народами.
30 Будуть їсти і поклонятися всі можновладці землі. Перед Ним впадуть усі, котрі перетворюються у порох і неспроможні зберегти себе при житті.
31 Потомки служитимуть Йому і розповідатимуть про ГОСПОДА наступним поколінням.
32 Вони прийдуть і звіщатимуть про Його справедливість народові, який має народитися, бо так встановив ГОСПОДЬ.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)