Боаз та Рут
1
А Ноемі мала родича свого чоловіка, мужа вельми багатого, з роду Елімелеха, на ім’я Боаз. 2
Якось моавійка Рут сказала Ноемі: Дозволь мені піти на поле й збирати колоски за тим, у кого в очах я знайду милість. А вона їй відповіла: Іди, донечко моя! 3 Отже, вона пішла, й, прийшовши на поле, збирала колоски за женцями. Так сталось, що вона потрапила на ділянку поля, що належала Боазу, який був з роду Елімелеха. 4
Прийшов із Вифлеєма й сам Боаз, і привітав женців: ГОСПОДЬ з вами! А вони йому відповіли: Нехай тебе благословить ГОСПОДЬ! 5 Тоді Боаз запитав свого слугу, відповідального за женців: Чия ця молодиця? 6
Відповідаючи, слуга, поставлений над женцями, сказав: Ця молодиця – моавійка, котра повернулася з Ноемі з моавських полів. 7 Вона мене запитала: Чи можу я, з вашої ласки, збирати колоски? Я буду визбирувати за женцями поміж снопами! Тож від самого ранку, як тільки прийшла, і дотепер працює й додому не відходила.
8 Тоді Боаз промовив до Рут: Послухай, дочко моя, не ходи на інше поле збирати колоски, не відходь звідси, а залишайся тут з моїми дівчатами! 9 Дивись уважно на те поле, де женці жатимуть, і ходи за ними. Адже я звелів своїм слугам, аби тебе не чіпали, а коли будеш відчувати спрагу, то підходь до глеків і пий воду, яку черпають мої слуги. 10
Почувши таке , вона впала перед ним долілиць, поклонилася до землі й сказала йому: Чому я знайшла милість у твоїх очах, що ти звернув на мене увагу, хоч я й чужоземка? 11
А Боаз, відповідаючи, сказав їй: Мені докладно розповіли про все, що ти вчинила задля своєї свекрухи після смерті твого чоловіка, а також про те, що ти залишила свого батька, свою матір і край свого народження, і пішла до народу, якого ти раніше зовсім не знала. 12
Тож нехай ГОСПОДЬ винагородить твій добрий учинок, і нехай та твоя винагорода буде повною від ГОСПОДА, Бога Ізраїлю, до Якого ти прибула, аби знайти захист під Його крилами. 13
Вона відповіла: Нехай я знайду милість у твоїх очах, мій володарю, адже ти мене дуже потішив, щиро промовляючи до серця твоєї рабині, хоч я не можу зрівнятись із жодною з твоїх рабинь.
14
В обідню пору Боаз їй сказав: Підійди сюди, та з’їж хліба, вмочаючи свій шматок у винному квасі. Тож вона сіла біля женців, а він подавав їй пряжене зерно. Вона наїлась досита, й навіть ще залишилось. 15 І Рут піднялася, аби далі збирати колоски, а Боаз дав вказівку своїм слугам, наказуючи: Нехай збирає колосся й між снопами; не кривдіть її! 16
Навпаки, підкидайте їй колоски, – з того, що зібрали, залишайте й нехай підбирає; не дорікайте їй!
17
Тож вона збирала колоски на полі аж до вечора. Коли ж вона змолотила те, що зібрала, то виявилось близько ефи
ячменю. 18 Забравши зерно, Рут пішла до міста, й показала все, що назбирала, свекрусі. Потім вийняла й дала їй те, що залишилося у неї з їжі після того, як вона досита наїлась. 19 Тоді свекруха запитала її: Де ти сьогодні збирала колосся, і де працювала? Нехай буде благословенний той, хто виявив до тебе прихильність! Рут розповіла своїй свекрусі, у кого працювала, й додала: Ім’я чоловіка, на полі якого я сьогодні працювала, Боаз. 20
Тоді Ноемі сказала до своєї невістки: Нехай благословить його ГОСПОДЬ, Котрий не позбавляє Свого милосердя ні живих, ні мертвих. Після цього Ноемі розповіла невістці: Цей чоловік є нашим найближчим родичем-викупителем . 21 Тоді Рут-моавійка додала: А ще він мені сказав: Залишайся з моїми слугами, аж доки не закінчаться в мене жнива. 22 А Ноемі промовила до своєї невістки Рут: Добре, моя доню, що ти працюватимеш з його служницями, бо на іншому полі могли б тебе скривдити. 23 Отже, Рут приєдналася до служниць Боаза, збираючи колоски, аж доки не закінчились жнива ячменю, а також і жнива пшениці. Мешкала вона зі своєю свекрухою.
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)