Глибоке взаємне кохання
1 Я - саронська троянда,
я лілія долин.

Наречений:
2 Справді, як лілія поміж терниною,
так моя подруга серед дівчат.

Наречена:
3 Як яблуня поміж лісовими деревами,
так мій коханий серед інших юнаків.
У його тіні я бажала би перебувати,
бо його плоди солодкі для мене.
4 Він впровадив мене у бенкетні покої,
а його стяг наді мною - любов.
5 Підживіть мене виноградними тістечками,
освіжіть мене яблуками,
адже я знемагаю від кохання.
6 Його лівиця під моєю головою,
а своєю правицею він мене обіймає.
7 Я благаю вас, дочки єрусалимські,
сарнами і польовими ланями,
аби ви не злякали і не розбудили любові,
доки вона сама не забажає.
8 Прислухайтесь ,
- це кроки мого коханого...
Ось він іде, стрибає по горах,
перескакує пагорби.
9 Мій коханий подібний до газелі чи до молодого оленя.
Ось він стоїть за нашою стіною,
вдивляється у вікно,
зазирає крізь віконні грати.
10 Мій коханий заговорив до мене й сказав:

Наречений:
Встань, моя подруженько,
вийди, моя красуне!
11 Подивись : зима минула,
дощі скінчились,
прошуміли;
12 квіти з’явилися на землі,
настала пора пташиних пісень ,
почувся в наших краях голос горлиці;
13 дозрівають ранні плоди смоківниці; розцвітаючи,
виноградна лоза розповсюджує пахощі.
Встань, моя подруженько,-
моя красуне, іди до мене!
14 Голубко моя в скелястих щілинах,
у сховищах скелі!
Дозволь мені глянути на твоє личко,
дай мені почути твій голос!
Адже твій голос солодкий,
і личко твоє вродливе.
15 Половіть нам лисиць та маленьких лисенят,
які нищать виноградники,
адже наші виноградники у цвіті.

Наречена:
16 Мій коханий належить мені,
а я належу йому - тому,
котрий пасе поміж ліліями.
17 Поки день дихне холодочком
і втечуть тіні, повернись, мій коханий,
перетворись на газель або на молодого оленя в ущелинах поміж горами.