Вічна взаємна любов молодого й молодої
1 О, якби ж ти був моїм братом,
годованим грудьми моєї матері! Зустрінувши тебе на вулиці,
я могла би тебе цілувати,
і ніхто мене за це не ганьбив би.
2
Я повела б тебе,
привела би тебе до дому моєї матері,
котра мене виховала
.
Я би тебе поїла приправленим ароматним вином,
соком моїх гранатових яблук...
3
І от,
його ліва рука під моєю головою,
а своєю правою він мене обіймає...
4
Я благаю вас,
єрусалимські дівчата,
не злякайте й не будіть любові,
доки вона того не побажає.
Дівчата:
5
Хто вона та,
котра йде від пустелі,
спираючись на свого коханого?
Наречений:
Я тебе розбудив під яблунею, –
там, де відбулось твоє зачаття в лоні твоєї матері, –
де тебе зачала та, яка тебе народила.
Наречена:
6 Поклади мене печаткою на своєму серці,
як перстень на свою руку, адже любов міцна,
як смерть,
ревнощі непереможні,
як шеол.
Її жар - це жар вогню,
полум’я Господнє.
7
Навіть великі води не спроможні загасити любові,
й жодні ріки не здатні її затопити.
Якби хтось хотів віддати за любов усі свої скарби,
то він з презирством був би відкинутий.
Брати нареченої:
8 Є в нас менша сестричка,
яка ще не має грудей.
Що нам робити з нашою сестрою того дня,
коли прийдуть старости її сватати?
9 Якби вона була стіною,
то ми збудували б на ній срібні башти,
а коли б вона була брамою,
то обклали б її кедровими дошками...
Наречена:
10 Я - стіна,
і мої груди,
наче башти, тому я в його очах,
як та, котра знайшла спокій і щастя.
11
Соломон у Баал-Гамоні
мав виноградник.
Той виноградник він віддав сторожам-орендарям,
кожен з яких мав приносити за його плоди тисячу срібняків.
12 Але я маю свій власний виноградник,
який належить мені.
Тож бери, Соломоне, ту тисячу собі, а двісті нехай візьмуть ті,
котрі стережуть його плоди.
Наречений:
13
О, ти, котра мешкаєш у садах,
серед друзів,
які слухають твій голос, -
дозволь же і мені тебе почути.
Наречена:
14
Поспіши, мій коханий,
- біжи як сарна,
чи як молодий олень по ароматних горах!
© Українське Біблійне Товариство (Ukrainian Bible Society)