1 Ось ті, хто пішов до Давида в Соклаґ, ще коли він переховувався від обличчя Саула, сина Кіса, і вони між сильними, які допомагали у війні, 2 і стріляли з лука, і озброєні пращею з камінням, а з лука стріляли правою рукою і лівою. З братів Саула з Веніаміна: 3 володар Ахієзер і Йоас, син Асми, ґевотійця, Йоіл і Йофалит, сини Асмота, Верхія, Юл, анатотець, 4 і Самая, ґаваонець, сильний поміж тридцятьма і над тридцятьма; 5 Єрмія, Єзіїл, Йоанан і Йоазавад, ґадаратієць, 6 Еліазей, Ярімут, Ваалія, Самарія і Сафатія, харефієць, 7 Ілкана, Єсуній, Озріїл, Йоазар і Єсвоам, Коріти, 8 Елія і Завадія, сини Іраама, сини Ґедора.
9 Від Ґаддія, з пустелі, відділилися до Давида могутні, сильні мужі, щоб стати в лави до бою, які носили щити і списи, і їхні обличчя — наче морда лева, і вони швидкістю бистрі, наче сарни в горах: 10 володар Азер, другий — Авдія, третій — Еліяв, 11 четвертий — Масеманній, п’ятий — Єрмія, 12 Еттій — шостий, Еліяв — сьомий, 13 Йоанан — восьмий, Еліазер — дев’ятий, 14 Єрмія — десятий, Махаваннай — одинадцятий. 15 Вони — із синів Ґада, воєначальники, менший — один над сотнею, а більший — над тисячею. 16 Вони перейшли Йордан в першому місяці, а він розлився на все своє русло, і вони прогнали всіх, які жили в долинах від сходу аж до заходу.
17 Деякі із синів Веніаміна і Юди прийшли на допомогу Давидові, 18 а Давид вийшов їм назустріч і звернувся до них: Чи з миром ви прийшли до мене? Нехай моє серце буде таким самим до вас. Якщо ж ви прийшли мене підступно видати моїм ворогам, нехай бачить Бог наших батьків і нехай судить! 19 І зійшов дух на Амасея, володаря тридцятьох, і він сказав: Іди, Давиде, сину Єссея, і твій народ! Мир, мир тобі й мир твоїм помічникам, бо тобі допоміг твій Бог! І Давид прийняв їх, і настановив їх військовими командирами.
20 Прийшли до Давида і деякі від Манасії, коли филистимці виступали на війну проти Саула. І не допоміг їм, филистимцям , бо був у раді при вождях филистимців, які говорили: У головах тих мужів він повернеться до свого володаря Саула. 21 Коли він ішов у Соклаґ, то до нього від Манасії прийшли Една, Йозават, Йодіїл, Михаїл, Йосавет, Елімут і Селатій, вони є володарями тисяч Манасії. 22 Вони билися з Давидом проти загону, бо всі могутні силою і були провідними командирами у військових силах, 23 бо з дня на день приходили до Давида, до великого війська, як військо Боже.
24 Ось це імена воєначальників, які прийшли до Давида в Хеврон, аби повернути царство Саула до нього за Господнім словом. 25 Сини Юди, які носили щити, і які носили списи, — шість тисяч вісімсот спроможних стати в лави. 26 Із синів Симеона — могутні силою, аби стати в лави, — сім тисяч сто. 27 Із синів Левія — чотири тисячі шістсот. 28 І Йоадай, володар в Аарона, і з ним — три тисячі сімсот. 29 І Садок — молодий, могутній силою, і двадцять два володарі його батьківського дому. 30 І з синів Веніаміна, братів Саула, — три тисячі. І ще більшість з них наглядали за охороною дому Саула. 31 І з синів Єфрема — двадцять тисяч вісімсот, могутні силою, знатні у своїх родинних лініях мужі. 32 І з половини племені Манасії — вісімнадцять тисяч, які були називані по імені, щоб настановити Давида царем. 33 Із синів Іссахара, які вміють пізнавати пори, які знають, що робити Ізраїлю в їхні начала, — двісті, і всі їхні брати з ними. 34 І з Завулона ті, які виходять, щоб вишикуватися до бою в усій військовій зброї, — п’ятдесят тисяч, аби допомогти Давидові, не слабкі. 35 І з Нефталима — тисяча володарів, і з ними зі щитами і списами тридцять сім тисяч. 36 І з Дана — двадцять вісім тисяч і вісімсот тих, які стають до війни. 37 І з Асира — сорок тисяч тих, які виходять до бою, аби допомогти. 38 І з другого боку Йордану — від Рувима і Ґада, від половини племені Манасії в усій військовій зброї — сто двадцять тисяч.
39 Усі ці військові мужі, які стають в лави з мирною душею, прийшли в Хеврон, аби настановити царем Давида над усім Ізраїлем. І ті, які залишились з Ізраїля, були однієї душі, щоби царем настановити Давида. 40 Вони пробули там три дні, їли і пили, бо їм приготували їхні брати. 41 І їхні сусіди (аж до Іссахара, Завулона і Нефталима) доставляли їм на верблюдах, ослах, ослицях і на телятах їжу: борошно, плитки сухих фруктів, смоківниці, вино і олію, телят і овець, — велику кількість усього , бо в Ізраїлі була радість.
Перші воїни приєднуються до Давида
1 А далі ті воїни, котрі приєднались до Давида в Ціклазі, – ще тоді, коли він переховувався від переслідувань Саула, Кішового сина. Вони також хоробрі воїни, що воювали з Давидом.
2 Озброєні луками, вони вміли також з пращі пускати каміння й влучно стріляти як правою, так і лівою рукою. Всі вони були одноплемінниками Саула з Веніямінового племені.
3 Їх очолював Ахієзер, а потім Йоас, сини Шемеї, з Гіви. Далі Єзіїл та Пелет, сини Азмавета; Берах і Єгу з Анатота;
4 Ішмайя, ґівеонієць, – найсильніший з тридцяти, а тому ватажок над тридцятьма;
5 Єремія, Яхазіел, Йоханан та Йозавад із Ґедери;
6 Елузай, Єрімот, Беалія, Шемарія і харуфієць Шефатія;
7 Елкана, Їшшія, Азареїл, Йоезер та Яховам, з роду Корея;
8 Йоіл і Зевадія, сини Єрохама, з Ґедори.
Прибічники Давида із племені Ґада
9 Із племені Ґада прийшли до Давида в його сховище в пустелі хоробрі лицарі, вправні у битві воїни, озброєні щитами та списами. З вигляду вони були подібні до левів, і швидкі, наче сарни на горах.
10 На чолі їх був Езер, другим – Овадія, третім – Еліяв;
11 четвертим – Мішманна, п’ятим – Єремія;
12 Аттай був шостим, Еліїл – сьомим;
13 Йоханан був восьмим, Елзавад – дев’ятим;
14 Єремія – десятим, Махбаннай – одинадцятим.
15 Отже, всі вони були з Ґадових нащадків, воєначальники в своєму племені . Рангом нижчий командував сотнею, а вищий – тисячею.
16 Вони були тими, що перейшли Йордан у першому місяці, коли ріка виступає з берегів і затоплює береги, порозганяли всіх мешканців долини на східному і на західному берегах.
Прибічники Давида із племені Веніяміна
17 До Давида, у його сховище, прийшли й деякі нащадки Веніяміна та Юди.
18 Давид вийшов до них, і звернувся до них з такими словами: Якщо ви прийшли до мене з мирними намірами, аби мені допомагати, то я всім своїм серцем буду з вами, але якщо для того, щоб мене підступно зрадити і видати моїм ворогам, хоча мої руки чисті від усякого обману і підступу, то нехай Бог наших батьків це бачить і розсудить!
19 Тоді Дух огорнув Амасая, який стояв на чолі тридцятьох, і він промовив : Твої ми, Давиде! Ми з тобою, сину Єссея! Мир тобі, мир! Мир тобі, і мир нехай буде з твоїми побратимами, адже тобі допомагає Сам твій Бог! І Давид прийняв їх, призначивши командирами загонів.
Прибічники Давида із племені Манассії
20 До Давида приєднались і декотрі з племені Манассії, ще тоді, коли він погодився йти на війну з филистимцями проти Саула. Але Давид тоді не став їм у пригоді, оскільки филистимські князі, порадившись між собою, відіслали його, сказавши: Ціною наших голів він повернеться до свого володаря Саула.
21 Отже, коли він повертався назад у Ціклаґ, до нього від Манассії приєднались Адна, Йозавад, Єдіяїл, Михаїл, другий Йозавад, Елігу та Ціллетай, – вони були командирами над тисячами Манассії.
22 Вони допомогли Давидові в боротьбі з загонами злочинців, оскільки всі були хоробрими воїнами, а потім стали командирами військових підрозділів.
23 Адже щодня все більше людей приєднувались до Давида, щоб йому допомагати, доки його військо не стало великим, як Божий табір.
Військо Давида в Хевроні
24 А ось число воєначальників, які прибули до Давида в Хеврон, аби перекласти на нього царське достоїнство Саула у відповідності з Господнім словом.
25 Від нащадків племені Юди, озброєних щитами і списами, прибуло шість тисяч вісімсот воїнів, спроможних воювати.
26 Від нащадків племені Симеона хоробрих воїнів, здатних провадити битви, було сім тисяч сто.
27 Від нащадків Левія – чотири тисячі шістсот.
28 Навіть сам Єгояда, глава нащадків Аарона, очолив три тисячі сімсот воїнів.
29 Так само й хоробрий юнак Садок зі своєю родиною, що налічувала двадцять два воєначальника.
30 Із синів Веніяміна, – одноплемінників Саула, – три тисячі, з яких до цього більша частина залишалась вірною родині Саула.
31 Із синів Єфрема – двадцять тисяч вісімсот хоробрих воїнів, славних мужів у своїх батьківських родинах.
32 З половини племені Манассії – вісімнадцять тисяч, з яких кожен був названий по імені, аби бути присутніми на сходженні Давида на царський престол.
33 Від синів Іссахара, котрі мали розуміння часу і знали, що і коли слід чинити Ізраїлю, було двісті воєначальників, зі своїми одноплемінниками, які беззаперечно виконували їхні накази.
34 Із Завулонових синів, здатних до бою, які вміли володіти всякою зброєю п’ятдесят тисяч одностайно вишикувались у бойові лави.
35 Від Нефталима – тисяча воєначальників, а з ними воїнів, озброєних щитами та списами, – тридцять сім тисяч.
36 Від Данових нащадків – двадцять вісім тисяч шістсот воїнів, готових воювати.
37 Від Асира – сорок тисяч воїнів, вишикуваних у бойові лави, готових поповнити військо.
38 А з іншого (східного) боку Йордану, – від племен Рувима, Ґада та від половини племені Манассії в повному бойовому спорядженні, прибуло сто двадцять тисяч чоловіків.
39 Усі ці військові мужі стройовими колонами прибули в Хеврон з повною рішучістю й щирими намірами серця оголосити Давида царем над усім Ізраїлем. З ними була одностайна, в твердому намірі настановити Давида царем, і решта всього Ізраїлю.
40 Вони перебували там з Давидом три дні, їли і пили, оскільки їхні брати достатньо усього наготували.
41 Так само і сусідні мешканці з племен Іссахара, Завулона і Нефталима постачали їм велику кількість поживи на ослах, верблюдах, мулах та волах, зокрема: борошно, плитки пресованих фіг, родзинок, а також вино, олію, телят і овець, адже це була велика радість в усьому Ізраїлі.