1 І Давид зібрав нараду з тисяцькими і сотниками, з кожним вождем, 2 і сказав Давид усьому зібранню Ізраїля: Якщо добре вам і приємне Господу, нашому Богові, то пошлемо до наших братів, які залишилися в усій землі Ізраїля, і з ними — священики-левіти в містах їхнього спадку, і зберуться до нас, 3 і перенесемо до нас ковчег нашого Бога. Адже не шукали його від днів Саула. 4 І все зібрання народу сказало: Так зробити, бо це слово правильне в очах усього народу!
5 І Давид зібрав увесь Ізраїль від околиць Єгипту і аж до входу Імата, щоб принести Божий ковчег з міста Ярім. 6 І Давид його приніс, і весь Ізраїль пішов до міста Давида, що був у племені Юди, щоб принести звідти ковчег Господа Бога, Який перебуває на херувимах, де прикликається Його Ім’я. 7 І поклали Божий ковчег на новий віз із дому Амінадава, і Оза та його брати скеровували віз. 8 Давид же і весь Ізраїль танцювали перед Богом з усієї сили — з піснями, з гуслами і з арфами, з тимпанами, із цимбалами і з трубами.
9 Вони прийшли аж до току Нодава , а Оза простягнув свою руку, щоб затримати ковчег, бо бичок нахилив його. 10 І Господь запалав гнівом на Озу і уразив його там, тому що простягнув свою руку до ковчега, і він помер там перед Богом. 11 І Давид занепав духом через те, що Господь побиттям побив Озу, і назвав те місце: Побиття Ози, — аж до цього дня. 12 І Давида охопив страх перед Богом у той день, і він говорив: Як внесу до себе Божий ковчег? 13 І не повернув Давид ковчег до себе, до міста Давида, а завернув його до дому Аведдара, ґеттейця. 14 І Божий ковчег перебував у домі Аведдара три місяці. І Бог поблагословив Аведдарама та все, що в нього.
Давид переносить Божий Ковчег із Кір’ят-Єаріма
1 Порадившись з усіма начальниками тисяч і сотниками, а також з усіма можновладцями,
2 Давид звернувся до всієї громади Ізраїлю з промовою: Якщо ви вважаєте, що це правильно і є на те воля Господа, нашого Бога, давайте покличемо всіх наших братів, що залишились в усьому Ізраїльському краю, а також священиків та левітів у містах їхніх поселень, аби й вони прийшли до нас,
3 і перенесемо до нас Ковчег нашого Бога, до Якого ми не звертались за царювання Саула.
4 І вся громада погодилась, що потрібно так зробити, адже ця пропозиція була до вподоби усьому народові!
5 Отже, Давид зібрав увесь Ізраїль від єгипетської ріки Шіхор і аж до входу в Хамат, аби перенести Божий Ковчег з Кір’ят-Єаріма.
6 Тож Давид з усім Ізраїлем пішов до Кір’ят-Єаріма, який належав племені Юди, аби перенести звідти Ковчег Господа Бога, Котрий перебуває на херувимах, і над яким прикликається Його ім’я.
7 Божий Ковчег везли на новому возі із дому Авінадава, а Узза та Ахіо супроводжували того воза.
8 Давид і весь Ізраїль веселились перед Богом, з усіх сил співаючи та граючи на гуслах, арфах, бубнах, цимбалах і трубах.
9 А коли вони дійшли до току Кідона, то Узза простягнув свою руку, щоб підтримати Ковчег, оскільки воли нахилили його .
10 Тоді запалав Господній гнів на Уззу, – він був уражений за те, що простягнув свою руку до Ковчега, – так що він там перед Богом і помер.
11 Давид засмутився через те, що Господь уразив Уззу, і він назвав те місце: Перец-Узза . Воно так називається і до сьогодні.
12 В той час Давида пройняв перед Богом страх, і він сказав: Як же мені тепер принести Божий Ковчег до себе?
13 Тому Давид відмовився провадити Ковчег до себе, у Місто Давида, а скерував його у дім едомця з Ґата, Оведа.
14 Отже, Божий Ковчег залишався в домі едомця Оведа протягом трьох місяців. Господь поблагословив дім едомця Оведа, а також усе, що йому належало.