1 І внесли Божий ковчег, і поставили його посеред намету, який для нього розклав Давид, і принесли всепалення і за спасіння перед Богом. 2 Коли Давид закінчив приносити всепалення і за спасіння, він поблагословив народ у Господнє Ім’я, 3 і розділив кожній людині Ізраїля, від чоловіка і аж до жінки, кожному — один печений хліб і корж.
4 Він заповів перед ковчегом Господнього завіту левітам, щоб служили гучним голосом, прославляли і хвалили Господа, Бога Ізраїля. 5 Асаф, провідний, і другий після нього Захарія, Іїл, Семірамот, Іїл, Маттатія, Еліяв, Ванея, Авдедом і Іїл — на гуслах, арфах і лірах, а Асаф грав на цимбалах. 6 Ванея і Озіїл, священики, постійно грали на трубах перед ковчегом Божого завіту.
7 У той день заповів тоді Давид на початку хвалити Господа через Асафа та його братів: 8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’ям Його, відомими зробіть у народах Його діяння! 9 Співайте Йому і виспівуйте Йому, розповідайте всім про Його чудеса, які Господь зробив. 10 Хваліть Його святе Ім’я, і хай розвеселиться серце, яке шукає Його благовоління! 11 Шукайте Господа і кріпіться, постійно шукайте Його присутності! 12 Згадуйте Його дивні діла, які Він учинив, знаки і присуди Його уст, 13 нащадки Ізраїля — Його раби, сини Якова — Його вибранці. 14 Він — Господь, Бог наш, на всій землі Його присуди. 15 Він навіки пам’ятає Свій завіт, Своє слово, яке заповів у тисячі родів, 16 який заповів Авраамові, і Свою клятву Ісаакові. 17 Поставив його Якову в наказ, Ізраїлеві — в завіт вічний, 18 кажучи: Тобі дам Ханаанську землю, призначену частку вашого спадку. 19 Коли вони були малі числом, як числом були малі й переселилися до неї. 20 І пішли з народу до народу, і з царства — до іншого народу. 21 Не дав чоловікові утискати їх і скартав за них царів. 22 Не доторкайтеся до Моїх помазанців і не чиніть поганого Моїм пророкам. 23 Співайте Господеві, уся земля, сповістіть з дня до дня Його спасіння, 25 бо великий Господь і дуже похвальний, страшний є над усіма богами. 26 Адже всі боги народів — ідоли, а Бог наш створив небо. 27 Слава і хвала перед Його обличчям, сила і похвала в Його місці. 28 Дайте Господеві, батьківщини народів, дайте Господеві славу і силу. 29 Віддайте Господу славу Його Імені, візьміть дари, принесіть до Його обличчя і поклоніться Господу в Його святих дворах. 30 Нехай Його присутності боїться вся земля, нехай випростується земля і не захитається. 31 Нехай розвеселиться небо, і зрадіє земля, і хай скажуть між народами: Господь царює! 32 Нехай море подасть звук із повнотою, дерево поля і все, що в ньому. 33 Тоді зрадіють лісові дерева перед Господом, бо Він прийшов судити землю. 34 Прославляйте Господа, бо Він — добрий, бо навіки Його милосердя. 35 І скажіть: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і вирви нас з народів, щоб ми оспівували Твоє святе Ім’я і пишалися Твоїми похвалами. 36 Благословенний Господь, Бог Ізраїля, від віку і до віку. І весь народ скаже: Амінь.
І хвалили Господа.
37 І залишили там перед ковчегом Господнього завіту Асафа та його братів, щоб постійно служили перед ковчегом з дня на день. 38 Авдедом і його брати, — шістдесят вісім, і Авдедом, син Ідітона, і Осса були придверниками. 39 І настановили священика Садока і його братів-священиків перед Господнім наметом у Вамі, що в Ґаваоні, 40 аби приносити на жертовнику всепалень всепалення Господу постійно — вранці та ввечері й за всім записаним у Господньому законі, що заповів синам Ізраїля через Мойсея, Божого слуги. 41 І з ним — Еман, Ідітон та інші вибрані по імені, щоби хвалити Господа, бо навіки Його милосердя, 42 і з ними — труби і цимбали, аби грати, і гусла для Божих пісень, сини Ідітона при дверях.
43 І пішов увесь народ, кожний до свого дому, а Давид повернувся, щоб поблагословити свій дім.
Божий Ковчег встановлено у Наметі Свідчення
1 Коли принесли Божий Ковчег і встановили його посеред Намету, який для нього спорудив Давид, то принесли жертви всепалення та мирні жертви перед Богом.
2 А як Давид закінчив приносити жертви всепалення та мирні жертви, то він поблагословив народ Господнім Ім’ям.
3 Після цього роздав усім Ізраїльтянам, – чоловікам і жінкам, – кожному по одному буханцеві хліба, по шматку печеного м’яса та по коржику з родзинками .
4 Тоді ж він настановив деяких левітів звершувати служіння перед Господнім Ковчегом, які би прикликали, дякували та прославляли Господа, Бога Ізраїлю.
5 А ось їхні імена : Асаф був провідником, другим після нього йшов Захарія, а далі: Єіїл, Шемірамот, Єхіїл, Маттатій, Еліяв, Беная, Оведедом і Єіїл, що грали на інструментах, таких як цитри й арфи, тоді як Асаф голосно грав на цимбалах.
6 Священики Беная і Яхазіел повинні були постійно сурмити на трубах перед Ковчегом Божого Заповіту.
Хвалебна пісня Давида
7 Того самого дня, Давид уперше доручив Асафові та його співбратам, щоб вони прославляли Господа у такій хвалебній пісні:
8 Прославляйте Господа, прикликайте Його Ім’я, сповіщайте між народами про Його вчинки!
9 Співайте Йому, грайте Йому, розповідайте про всі Його дивовижні діяння.
10 Хваліться Його святим Іменем; нехай веселяться серця тих, котрі шукають Господа!
11 Шукайте Господа і Його силу, завжди шукайте Його присутності!
12 Згадуйте про Його дивовижні діла, які Він учинив, Його ознаки та присуди Його уст.
13 Нащадки Ізраїля – Його слуги, діти Якова – Його обранці!
14 Він – Господь, наш Бог, і для всієї землі Його закони!
15 Він вічно пам’ятає про Свій Заповіт, – слово, яке Він заповідав на тисячі родів, –
16 Заповіт , який уклав з Авраамом та про Свою клятву, яку дав Ісаакові.
17 Він підтвердив його для Якова як Закон, – як вічний Заповіт для Ізраїлю,
18 кажучи: Тобі дам ханаанський край, як визначену для вас спадщину.
19 Тоді вони були невеличкою купкою людей, – приходцями вони були в тому краю.
20 Вони мандрували від народу до народу, від одного царства – до іншого народу.
21 Він не дозволив жодній людині їх скривдити і за них картав навіть царів, говорячи:
22 Не доторкайтеся до Моїх помазаників і не робіть зла Моїм пророкам!
23 Співай Господеві, вся земле! Щодня сповіщайте про Його спасіння!
24 Розповідайте між народами про Його славу, – серед усіх племен, про Його дивовижні діла.
25 Тому що Господь величний і гідний найвищої пошани. Він грізний понад усі боги.
26 Адже всі боги народів – це ідоли, а Господь створив небеса.
27 Перед Ним – слава і величність, а в Його Святині – сила і радість.
28 Племена народів, визнайте Господа! Визнайте за Господом славу та могутність!
29 Визнайте за Господом славу Його Імені, принесіть дари й приходьте до Нього, та поклоніться Господу в славі Його величі!
30 Нехай затремтить перед Ним уся земля! Тому що Всесвіт стоїть твердо й не захитається.
31 Нехай веселяться небеса, і радіє земля! Нехай скажуть між народами: Господь царює!
32 Нехай вирує море і все, що його наповнює! Нехай радіє поле і все, що на ньому!
33 Нехай веселяться перед Господом усі лісові дерева, бо Він гряде судити землю!
34 Прославляйте Господа, адже Він добрий, і Його милосердя вічне!
35 Та промовляйте: Спаси нас, Боже нашого спасіння, і збери нас! Визволи нас з-поміж народів, щоб ми могли оспівувати Твоє святе Ім’я, і пишатися, що можемо славити Тебе.
36 Благословенний Господь, Бог Ізраїлю, від віку й до віку! І весь народ нехай скаже: Амінь! Хвала Господу!
Постійне священицьке та левітське служіння перед Ковчегом
37 Отже, Давид залишив там перед Ковчегом Господнього Заповіту Асафа з його братами, щоб вони постійно звершували служіння перед Ковчегом відповідно до щоденних вимог.
38 А також Оведедома з його співбратами, в кількості шістдесят вісім осіб; Оведедома, сина Єдутуна та Хоса призначив придверними.
39 Священику Садоку і його співбратам-священикам, що були перед Господнім Наметом ще на пагорбі в Ґівеоні, Давид доручив,
40 аби приносили Господу жертви всепалень на жертовнику всепалень постійно, – вранці та ввечері, згідно з усім, що записано в Господньому Законі, який Він дав Ізраїлю.
41 При них були Геман і Єдутун, а також інші з обраних й названих поіменно, щоб прославляли Господа, бо Його милосердя вічне.
42 У них, тобто в Гемана та Єдутуна, були труби і цимбали для тих, що грали, а також інструменти для вторування пісень на Божу славу . А Єдутунові сини були вартовими при дверях.
43 Після цього весь народ розійшовся, – кожен до свого дому. Повернувся і Давид, аби поблагословити свою родину.