1 Давидові дали знати, повідомляючи: Ось филистимці воюють проти Кеїли, і вони грабують, і топчуть плоди. 2 І Давид звернувся до Господа, запитуючи: Чи піти і побити цих филистимців? А Господь сказав: Іди і поб’єш цих филистимців, і спасеш Кеїлу! 3 І сказали йому мужі Давида: Ось ми тут в Юдеї боїмося, і як буде, коли підемо до Кеїли? Чи вийдемо за здобиччю филистимців? 4 І продовжував Давид далі запитувати в Господа, і Господь йому відповів. Устань і йди до Кеїли, — сказав Він йому, — бо Я передаю филистимців у твої руки! 5 І Давид і мужі, які з ним, пішли до Кеїли, і воювали проти филистимців, і вони втекли з-перед нього, і він захопив їхню худобу, і розгромив їх великою поразою, і Давид спас тих, які жили в Кеїлі. 6 І сталося, коли втікав Авіятар, син Авімелеха, до Давида, то він зайшов з Давидом до Кеїли, маючи ефод у своїй руці.
7 І сповістили Саулові, що Давид прибув до Кеїли. А Саул сказав: Продав його Бог у мої руки, бо він замкнувся, увійшовши до міста з брамами і засувами. 8 І Саул дав вказівку всьому народові вийти на війну до Кеїли, оточити Давида і його мужів. 9 І Давид довідався, що Саул не стримався, щоб не відповісти злом проти нього, і Давид сказав Авіятарові, священикові: Принеси Господній ефод! 10 Господи, Боже Ізраїля, — промовив Давид, — Твій раб добре чув , що Саул бажає прийти до Кеїли, щоб знищити місто через мене. 11 Чи місто буде замкненим і чи тепер прийде Саул, як і почув Твій раб? Господи, Боже Ізраїля, сповісти Твоєму рабові! І Господь сказав: Буде замкненим! 13 Тож Давид і мужі, котрі були з ним, якихось чотириста чоловік , піднялися і вийшли з Кеїли, і йшли, куди пішли. І сповістили Саулові, що Давид врятувався з Кеїли, і він приготувався вийти.
14 І Давид зупинився в пустелі в Масеремі серед ущелин, і перебував у пустелі на горі Зіф у сухій землі. А Саул шукав його всі дні, та не передав його Господь йому в руки. 15 І дізнався Давид, що Саул вийшов шукати Давида. А Давид перебував на сухій горі в Новому Зіфі. 16 І Йонатан, син Саула, устав і пішов до Давида до Нового, і зміцнив його руки в Господі. 17 І він сказав йому: Не бійся, бо тебе не знайде рука мого батька, Саула! І ти будеш царювати над Ізраїлем, а я буду тобі за другого. А мій батько Саул це знає. 18 І обидва склали завіт перед Господом. І Давид залишався в Новому, а Йонатан пішов до свого дому.
19 Із сухої землі до Саула на узгір’я прийшли зіфейці, кажучи: Чи ось Давид не заховався від нас в Мессарі, у місцях в Новому, на узгір’ї Ехели, що з правого боку Єссемуна? 20 І тепер усе, що до душі царя — спуститися, нехай спуститься до нас, — вони замкнули його в руки царя! 21 А Саул сказав їм: Благословенні ви Господом, бо ви за мною побивалися. 22 Ідіть же, ще підготовте, і розізнайте його місце, де буде його нога! Швидко, там де ви сказали, щоб часом не схитрував! 23 Тож роздивіться і розізнайте — і ми підемо з вами! І буде, якщо він є на землі, то розшукаю його в усіх тисячах Юди! 24 І піднялися зіфейці, і пішли перед Саулом. А Давид і його люди були в пустелі Маана, на заході, з правого боку Єссемуна.
25 Тож Саул і його люди пішли шукати його. І сповістили Давидові, і він спустився до скали, що в пустелі Маани. А Саул дізнався про це , і погнався за Давидом до пустелі Маан. 26 Саул і його люди йшли по цій частині гори, а Давид і його люди були на тій частині гори. І Давид ховався, щоб уникнути особистої зустрічі з Саулом, та Саул і його люди напали на Давида і його людей, щоби схопити їх. 27 Та до Саула прийшов вісник, кажучи: Поквапся і йди, бо филистимці напали на нашу землю! 28 Тож Саул повернувся від переслідування Давида і виступив назустріч филистимцям. Через це названо те місце Поділений камінь.
Давид рятує Кеїль
1 Давидові доповіли, що филистимці вчинили облогу навколо Кеїля, і грабують зібраний врожай.
2 Тому Давид звернувся до Господа із запитанням: Чи можу я виступити й перемогти отих филистимців? І Господь відповів Давидові: Йди, – ти розіб’єш филистимців, і врятуєш Кеїль!
3 Але люди Давида заперечували: Якщо нам вже тут, в Юдеї, страшно, а що буде, коли ми підемо в Кеїль проти війська филистимців?
4 Тоді Давид ще раз запитав у Господа, і Господь йому відповів: Вставай і вирушай на Кеїль, і Я віддам филистимців у твої руки!
5 Отже, Давид виступив разом зі своїми людьми на Кеїль, і воював проти филистимців. Він захопив їхню худобу і, завдавши їм нещадної поразки, Давид визволив мешканців Кеїля.
6 Так сталося, що коли Авіятар, син Ахімелеха утікав до Давида в Кеїль, він прихопив із собою ефод.
Саул переслідує Давида
7 Коли ж Саулові повідомили, що Давид увійшов у Кеїль, то Саул сказав: Віддав його Бог у мої руки, адже він сам себе замкнув, увійшовши до міста, де брами мають засуви.
8 І Саул мобілізував усіх чоловіків на війну, аби вчинити облогу Кеїля, й упіймати Давида, а також людей, що з ним.
9 Довідавшись, що Саул готує проти нього лихо, Давид звелів священику Авіятару, аби той приніс ефод!
10 Потім Давид щиро заволав у молитві : Господи, Боже Ізраїлю! Твій слуга достеменно дізнався, що Саул має намір учинити облогу Кеїля, аби через мене зруйнувати ціле місто.
11 Отже , скажи , чи видадуть мене мешканці Кеїля в його руки? Чи, справді, прибуде Саул, як стало відомо Твоєму слузі? Господи, Боже Ізраїлю! Відкрий це Твоєму слузі! А Господь відповів: Він дійсно прийде!
12 Тоді Давид запитав: Чи видадуть мешканці Кеїля мене і моїх людей Саулу? І Господь відповів: Видадуть!
13 Тоді Давид, разом зі своїми воїнами, – близько шестисот чоловік, – зібрались і залишили Кеїль, ховаючись, де прийдеться. Коли повідомили Саулові, що Давид залишив Кеїль, то він відмінив свій похід.
14 Давид же певний час перебував у пустелі в недоступних печерах, потім у нагірній місцевості пустелі Зіф . Хоча Саул щодня шукав його, проте Бог не віддавав Давида в його руки.
15 Якось Давид дізнався, що Саул знову чигає (полює ) на його життя. Тоді Давид якраз знаходився в пустелі, неподалік міста Зіф у лісі (у Хореші ).
16 Йонатан, син Саула, вирішив відвідати Давида в лісі. Він укріпив його дух у надії на Бога,
17 сказавши йому: Не бійся, адже рука мого батька Саула не досягне тебе! Ти будеш царем над Ізраїлем, а я буду другим після тебе. Мій батько Саул також знає про це.
18 Вони ще раз обидва уклали (поновили ) Заповіт перед Господом. Тож Давид залишився у лісі (у Хореші ), а Йонатан повернувся до свого дому.
19 Тим часом мешканці міста Зіф (зіфійці ) прийшли до Саула в Гіву з донесенням: Давид ховається неподалік нас в неприступних руїнах, у лісі (у Хореші ), на узгір’ї Хахіли, що південніше Єшімона.
20 Тому приходь, царю, коли лише побажаєш, а вже нашою справою буде видати його в руки царя!
21 І Саул відповів: Нехай Господь благословить вас за ваше співчуття до мене!
22 Тож ідіть і точно розвідайте, розізнайте і роздивіться ті місця, де він ходить, хто його там бачив, тому що мені сказали, що він дуже хитрий!
23 Тож роздивіться й довідайтесь про всі його криївки, де він ховається, й коли все взнаєте, повертайтесь до мене, – і я піду з вами! А якщо він є у тій місцевості, я знайду його, у якій би області (тисячах ) Юдеї він не знаходився!
24 Вони вирушили й пішли в Зіф раніше за Саула. Що ж до Давида, то він разом зі своїми людьми перебував у пустелі Маон, в Араві, південніше Єшімона.
25 Отже, Саул зі своїми воїнами пішов на пошуки Давида . Коли Давидові про це сказали, він спустився до скелі, що знаходиться в пустелі Маон. Щойно Саул про це дізнався, він вирушив за Давидом у погоню в пустелю Маон.
26 Тож Саул йшов з одного боку гори, а Давид зі своїми людьми – з протилежного боку гори. І от, коли Давид з поспіхом пробував утікати від Саула, а Саул зі своїми людьми старався оточити Давида та його людей, аби їх захопити,
27 до Саула прибув вісник зі словами: Якомога швидше повертайся, адже филистимці вторглись у наш край!
28 Тому Саул припинив переслідування Давида, й поспішив назустріч филистимцям. Тому те місце має назву: Скеля Поділу (Села-Гаммахлекот ).