1 І сталося в ті дні, і збираються филистимці у своїх таборах, щоб вийти воювати проти Ізраїля. І промовив Анхус до Давида: Мусиш знати , що ти і твої мужі вийдете зі мною на війну. 2 І сказав Давид Анхусові: Отже, тепер пізнаєш, що вчинить твій раб. А Анхус сказав Давидові: Так, я тебе поставлю начальником охорони на всі дні.
3 Помер Самуїл, і оплакував його весь Ізраїль, і хоронять його в Арматаїмі, його місті. А Саул позбувся чаклунів і ворожбитів із землі. 4 І збираються филистимці, і приходять, і отаборюються в Сомані. Саул же збирає кожного ізраїльського мужа, і вони отаборюються в Ґелвує. 5 І побачив Саул табір филистимців, і перелякався, — його серце дуже злякалося. 6 І випитував Саул у Господа, та Господь не відповів йому в снах чи в об’явленнях, чи через пророків. 7 І сказав Саул своїм слугам: Пошукайте мені жінку-ворожбитку, і піду до неї, і запитаю через неї. Та його слуги відповіли йому: Ось жінка-ворожбитка в Аендорі! 8 І скрився Саул, і одягнувся в інший одяг, і йде сам, і два мужі з ним, і приходять вночі до жінки. І він сказав їй: Поворожи ж мені чаклуванням і приведи мені того, кого лиш вкажу тобі! 9 А жінка йому відповіла: Ось ти знаєш, що вчинив Саул, як вигубив чаклунів і ворожбитів із землі. Тож навіщо ти ловиш мою душу, щоб її вбити? 10 Та Саул поклявся їй, кажучи: Нехай живе Господь і буде Свідком , якщо спіткає тебе зло за це діло! 11 І жінка сказала: Кого тобі приведу? А він відказав: Приведи мені Самуїла.
12 І побачила жінка Самуїла, та й закричала великим голосом. І вигукнула жінка до Саула: Навіщо ти мене обманув? Ти ж Саул! 13 А цар сказав їй: Не бійся, скажи, кого ти побачила! А вона сказала йому: Я побачила богів, які виходили із землі. 14 І сказав їй: Що ти побачила? А та відповіла йому: Випрямленого чоловіка, який виходить із землі, і він одягнений у подвійний одяг. І пізнав Саул, що це Самуїл, і він схилив своє лице до землі, і поклонився йому.
15 Самуїл же сказав: Навіщо ти мене потурбував, щоб я прийшов? А Саул відповів: Я сильно пригнічений, і филистимці воюють проти мене, а Бог від мене відступив і мене більше не вислухав ні через пророків, ні в снах. Тож тепер я тебе покликав, щоб пізнати, що чинити. 16 І сказав Самуїл: Навіщо ти мене питаєш? Та ж Господь відступив від тебе і є з твоїм ближнім! 17 І Господь тобі вчинив так, як сказав через мене. Тож Господь вирве твоє царство з твоєї руки і дасть його твоєму ближньому — Давидові. 18 Тому що ти не послухався голосу Господа і не вчинив гнів Його люті на Амалика, через це вчинив тобі це Господь у цей день. 19 І Господь видасть Ізраїля разом із тобою в руки филистимців. Тож вранці ти і твої сини поляжуть разом з тобою, і ізраїльський табір Господь віддасть в руки филистимців.
20 І Саул, який стояв, відразу жахнувся і впав на землю, — він дуже налякався слів Самуїла. І в ньому не було більше сили, бо не їв хліба цілий день і цілу ту ніч. 21 А жінка підійшла до Саула і побачила, що він дуже замішався. Тож вона сказала йому: Ось твоя рабиня послухала твого голосу, і я поклала мою душу в мою руку, і я почула слова, які ти мені сказав. 22 А тепер прислухайся до голосу своєї рабині, — я покладу перед тобою шматок хліба, а ти з’їси, і буде в тобі сила, бо підеш в дорогу. 23 Та він не забажав їсти. І змушували його слуги його і жінка, і він послухався їхнього голосу, і встав із землі, і сів на стілець. 24 І була в жінки в домі годована телиця, тож вона поквапилася і заколола її. І взяла муку, і замісила, і спекла опрісноків. 25 І принесла перед Саула та перед його слуг, — і вони попоїли. І тієї ночі вони встали, і відійшли.
1 Так співпало, що в той час филистимці готували свої військові загони, аби вирушити війною проти Ізраїлю. Тоді Ахіш сказав до Давида: Маєш знати, що ти зі своїм загоном приєднаєшся до мене і до мого війська!
2 І Давид відповів Ахішові: Гаразд, тепер переконаєшся сам, що вчинить твій слуга. Після цього Ахіш сказав Давидові: В такому разі я тебе призначу своїм власним охоронцем назавжди.
Саул радиться з ворожкою із Ен-Дору
3 На той час Самуїл вже помер, увесь Ізраїль його оплакав, і його поховали в родинному місті, в Рамі. А Саул повиганяв з краю чаклунів та ворожбитів.
4 Отже, филистимці зібрали військо, виступили й отаборились у Шунемі. Саул також зібрав увесь Ізраїль, розташувавшись у Ґілбоа.
5 Коли Саул побачив табір филистимців, він злякався, так що його серце стало прискорено битись.
6 Саул почав питати Господа, але Господь не відповідав йому ні через сновидіння, ні через Урім , ні через пророків.
7 Тоді Саул наказав своїм слугам: Пошукайте мені ворожку, яка викликає духів, – я піду до неї, та запитаю її. Його слуги відповіли йому: Є така ворожка в Ен-Дорі!
8 Саул змінив свою зовнішність, одягнувшись в інший одяг, і вирушив з двома мужами. Прийшовши до тієї жінки вночі, він сказав: Поворожи мені, викликавши духа померлого – того, про кого я тобі скажу!
9 Але та жінка йому відповіла: Ти, напевно, знаєш, що зробив Саул, вигубивши в краю чаклунів і тих, що викликають духів?! Тож навіщо ти створюєш небезпеку для мого життя, – щоб мене погубити?
10 Але Саул присягнувся їй Господом, говорячи: Як живий Господь, за це на тебе не впаде жодна провина!
11 Тоді жінка запитала: Кого я маю до тебе привести? А він відповів: Приведи мені Самуїла.
12 І коли жінка побачила Самуїла, то голосно скрикнула і заволала до Саула, говорячи: Навіщо ти мене обманув? Адже ти Саул!
13 А цар сказав їй: Не бійся! Кого ти побачила? А жінка відповіла Саулові: Я бачу, що ніби бог виходить із землі.
14 Він запитав: Який він на вигляд? А вона відповіла: Виходить похилого віку чоловік, зодягнутий у довгий плащ. І Саул зрозумів, що це Самуїл; Саул схилився долілиць, і поклонився.
15 Самуїл запитав Саула: Для чого ти мене турбуєш? Навіщо викликав мене? А Саул відповів: Я дуже в скрутному положенні, – филистимці пішли на мене війною, тоді як Бог від мене відвернувся і більше мені не відповідає ні через пророків, ні в сновидіннях. Тож я тебе покликав, аби ти мені сказав, що маю робити.
16 І Самуїл відповів: Навіщо ти питаєш мене, якщо Господь відступив від тебе і став твоїм ворогом?
17 Господь тобі вчинив так, як провіщав через мене: Господь відняв царство з твоїх рук і віддав його твоєму ближньому, Давидові.
18 Оскільки ти не послухався наказу Господа і не сприяв тому, аби Його обурливий гнів спіткав Амалека, тому й Господь так чинить сьогодні з тобою.
19 Господь видасть Ізраїль разом із тобою в руки филистимців, і завтра ти разом зі своїми синами будете тут зі мною; так само й усе Ізраїльське військо Господь віддасть у руки филистимців.
20 І Саул тут же простягнувся навзнак у повний свій зріст на землі, – його охопив невимовний жах від слів Самуїла. До того ж він підупав на силі, оскільки нічого не їв увесь день і цілу ніч.
21 А коли та жінка підійшла до Саула й побачила, як він сильно стривожений, то вона промовила до нього: Ось я, твоя слугиня, послухала тебе, хоч ризикувала своїм життям; я послухалась твоїх слів, які ти мені сказав.
22 Тому зараз, благаю, послухайся і ти слів своєї слугині, – я покладу перед тобою шматок хліба, аби ти, попоївши, підкріпився силами, після чого вирушиш у дорогу.
23 Однак він відмовлявся й говорив: Не буду їсти! Але його слуги, разом з тією жінкою, вмовили його, і він їх послухав, – устав з землі та сів на ліжку.
24 У тієї жінки в господарстві було вгодоване теля; тож вона поспішно його зарізала. Потім взяла муки, замісила тісто і спекла прісні коржі.
25 Усе це вона поставила перед Саулом та перед його слугами, – вони попоїли й тієї ж ночі встали й подались у дорогу.