1 І хлопчина Самуїл служив Господу перед священиком Ілі. А Господнє слово було рідкісне в ті дні, не було докладного видіння.
2 І сталося в той день, коли Ілі ліг спати на своєму місці і його очі почали ставати важкими, і він не міг бачити. 3 До того, як прийшов час підготовляти Божий світильник, Самуїл спав у храмі, де був Божий ковчег, 4 і Господь закликав: Самуїле, Самуїле! А він сказав: Ось я! 5 І він побіг до Ілі, і сказав: Ось я, оскільки ти кликав мене! А він відповів: Я тебе не кликав, повертайся і спи! І той повернувся, і спав. 6 Та Господь продовжував кликати: Самуїле, Самуїле! І він вдруге пішов до Ілі, кажучи: Ось я, оскільки ти кликав мене! Він знову відповів: Я тебе не кликав, повертайся і спи! 7 А це сталося раніше, ніж Самуїл пізнав Бога і йому відкрилося Господнє слово. 8 Господь же продовжував кликати Самуїла — втретє, і він устав, і пішов до Ілі, кажучи: Ось я, оскільки ти кликав мене! І зрозумів Ілі, що хлопчину кличе Господь, 9 тож він сказав: Повернися, дитино, спи! І буде, коли покличе тебе, то скажеш: Говори, Господи, бо Твій раб слухає! І пішов Самуїл, і спав на своєму місці.
10 І прийшов Господь, постав і закликав його так, як перший раз та вдруге, а Самуїл сказав: Говори, бо слухає Твій раб! 11 І Господь промовив до Самуїла: Ось Я чиню Мої слова в Ізраїлі, так що в кожного, хто почує їх, задзвенить в обох його вухах. 12 У той день підніму проти Ілі все, що Я сказав проти його дому, — почну і довершу! 13 Я сповістив йому, що Я помщуся на його домі навіки за несправедливості його синів, бо, коли його сини злословили Бога, він не докоряв їх! А так не буде ! 14 Я поклявся домові Ілі: Не викупиться несправедливість дому Ілі ладаном і жертвами навіки!
15 Самуїл спав аж до ранку, устав вранці й відчинив двері Господнього дому. І Самуїл побоявся сповістити видіння Ілієві. 16 І промовив Ілі до Самуїла: Самуїле, дитино! Той відказав: Ось я. 17 А той сказав: Яке слово було сказане тобі? Не скрий же від мене! Те нехай учинить тобі Бог і те додасть, якщо приховаєш від мене слово з усіх слів, сказаних тобі у твої вуха. 18 І Самуїл сповістив усі слова, і не приховав з них жодного . І сказав Ілі: Господь, Він нехай учинить те, що добре перед Ним.
19 І Самуїл став великим, і Господь був з ним, і з усіх Його слів нічого не впало на землю. 20 І взнав увесь Ізраїль, від Дана аж до Вирсавії, що Самуїл вірний Господній пророк. 21 І Господь продовжував об’являтися в Силомі, оскільки Господь об’явився Самуїлові. І повірили в усьому Ізраїлі, — від краю і аж до краю землі, — що Самуїл став пророком у Господа. Ілі ж був дуже старим, а його сини і далі продовжували життєвий шлях, і їхня дорога залишалася злою перед Господом.
Господь прикликає Самуїла
1 Отрок Самуїл і далі служив Господу під наглядом Ілія. У ті часи Господнє слово було рідкісним. Так само й видіння були не часто.
2 Одного разу, коли Ілій ліг спати на своєму звичному місці, – це був час, коли його зір почав слабшати, так що він майже не бачив,
3 а Божий світильник ще не погас, – Самуїл вже спав у Господньому Святилищі, де стояв Божий Ковчег.
4 У той час Господь покликав Самуїла, а той відповів: Я тут!
5 Він побіг до Ілія й промовив: Ось я, адже ти мене кликав!? А той відповів: Ні, я не кликав, – повертайся й спи! Він пішов і ліг.
6 Але Господь вдруге покликав Самуїла. Самуїл знову встав, пішов до Ілія і каже: Ось я! Ти мене кликав? А той так само відповів: Ні, я не кликав тебе, мій синку, – повертайся й лягай!
7 Справа в тому, що до цього часу Самуїл ще не знав голосу Господа, адже раніше Господнє слово йому не об’являлось.
8 Тому Господь знову, третій раз, покликав Самуїла. Тож він устав, пішов до Ілія і сказав: Я тут, – оскільки ти таки кликав мене! – Тоді Ілій зрозумів, що хлопця кличе Господь.
9 Тому Ілій сказав Самуїлові: Повертайся й лягай, а коли тебе покличуть, то скажи: Говори, Господи, Твій слуга Тебе слухає! Самуїл пішов і ліг на своє місце.
10 Тож Господь прийшов, став і покликав, як попередні рази: Самуїле! Самуїле! Тепер Самуїл відізвався: Говори, адже слухає Твій слуга!
11 Тоді Господь промовив до Самуїла: Незабаром Я учиню в Ізраїлі таке, від чого в кожного, хто про це почує, задзвенить в обох його вухах.
12 Того дня Я здійсню щодо Ілія все, що Я сказав про його родину, – від початку й до кінця!
13 Я вже повідомив йому, що Я здійсню суд над його родиною, відкинувши навіки за беззаконня, про які він знав: адже його сини зневажали Бога, але він їх за це як слід не докоряв!
14 Тому Я присягнувся щодо родини Ілія, що гріхи родини Ілія не будуть викуплені ані жертвами тварин, ані хлібними приношеннями повіки!
15 Після цього Самуїл лежав аж до ранку, потім відчинив двері Господнього Храму, але розповісти видіння Ілію Самуїл боявся.
16 Тому Ілій сам покликав Самуїла, гукнувши: Самуїле, сину мій! А той відповів: Ось я!
17 Ілій запитав: То про що Він говорив з тобою? Не приховуй від мене нічого! Нехай тобі Бог зробить те, чи інше, та ще й додасть, якщо приховаєш від мене хоч щось, з усього того, що Він тобі сказав.
18 І Самуїл розповів йому все, не втаївши нічого. А Ілій сказав: Він – Господь, нехай робить те, що вважає правильним.
19 Отже, Самуїл і далі зростав, а Господь був з ним, і жодне зі сказаних Ним (Господом ) слів не залишилось невиконаним .
20 Таким чином увесь Ізраїль, від Дана й до Версавії, дізнався, що Самуїл – справді Господній пророк.
21 Після того як Господь вперше об’явився Самуїлу в Шіло, провістивши Господню вістку, Господь і далі відкривався йому в Шіло.