1 І весь народ землі взяв Озію, який був шістнадцятилітнім, і вони настановили його царем замість Амасії, його батька. 2 Він збудував Елат, — після того, як цар заснув зі своїми батьками, він його повернув Юді. 3 Озія зацарював у шістнадцятилітньому віці й п’ятдесят два роки царював у Єрусалимі. А ім’я його матері — Халія, з Єрусалима. 4 І він чинив те, що правильне перед Господом, згідно з усім, що робив Амасія, його батько. 5 І шукав Господа в дні Захарії, який мав знання в Господньому страху. У свої дні він шукав Господа, і Господь давав йому успіх.
6 І він виступив, і воював з филистимцями, знищив мури Ґета, мури Явни, мури Азота і збудував міста, приналежні до Азоту і між филистимцями. 7 І Господь зміцнив його над филистимцями і над аравійцями, які жили на скалі, і над мінейцями. 8 Мінейці дали Озії дари, — його ім’я було відоме аж до входу в Єгипет, бо він став могутнім аж до висот.
9 Озія збудував вежі в Єрусалимі, над Кутовою брамою, над Брамою долини і на кутах, і укріпив їх . 10 Він збудував також вежі в пустелі й викопав багато водоймищ, бо в нього було багато худоби в Сефалі та на рівнині, і виноградарів у горах та в Кармилі, бо він любив рільництво. 11 І в Озії була армія, щоб вести війну і виходити в лавах за точним підрахунком, а їхній загальний список зроблений рукою писаря Іїла, судді Маасея та рукою Ананії, заступника царя. 12 Загальна кількість патріархів, спроможних вести війну — дві тисячі шістсот, 13 і з ними — військова міць — триста сім тисяч п’ятсот воїнів . Це ті, які ведуть війну силою своєї моці, щоб прийти на допомогу цареві проти ворогів. 14 І Озія приготував їм, усій армії, щити, списи, шоломи, панцири, луки і пращі для метання каміння. 15 Він спорудив у Єрусалимі машини, вироблені мудро, щоби були на вежах і на кутах, аби метати стріли і велике каміння. І чутка про їхню будову поширилась дуже далеко, бо дивовижним чином йому була надана допомога, аж доки він не став могутнім.
16 А коли він став могутнім, то звеличився своїм серцем, собі на загибель, згрішив проти Господа, свого Бога, — він увійшов у Господній храм, щоб кадити на кадильному жертовнику. 17 А за ним увійшов священик Азарія, і з ним — вісімдесят Господніх священиків, сильні сини. 18 Вони виступили проти царя Озії і сказали йому: Не тобі, Озіє, кадити Господу, але тільки священикам, освяченим синам Аарона, належиться кадити! Вийди зі святилища, бо ти відступив від Господа, і не буде тобі це на славу Господа Бога! 19 Озія розлютився, а в його руці — кадильниця, щоб кадити в храмі, і коли він розлютився на священиків, то в присутності священиків, там , у Господньому домі, над кадильним жертовником, на його чолі виступила проказа. 20 І первосвященик і священики повернулися до нього, і ось він прокажений на чолі. І швидко вивели його звідти, бо і він сам поспішив вийти, тому що Господь його покарав.
21 І цар Озія був прокаженим аж до дня його смерті, і перебував прокаженим у відокремленому домі, бо був відділений від Господнього дому. А Йоатам, його син, був над його царством, судячи народ землі. 22 А решта оповідей про Озію, перші й останні, записані пророком Єссієм. 23 І Озія заснув зі своїми батьками, і його поховали з його батьками на рівнині царських гробниць, бо сказали, що він є прокажений. А замість нього зацарював Йоатам, його син.
Уззія – цар Юдеї
1 Тоді, замість Амасії, Юдейський народ взяв його сина Уззію, якому було шістнадцять років, і проголосив його царем.
2 Після того як цар Амасія спочив зі своїми батьками, Уззія відбудував місто Елот, повернувши його під владу Юдеїв.
3 Зійшовши на царський престол у шістнадцятирічному віці, він п’ятдесят два роки владарював у Єрусалимі. Ім’я його матері було Єхолія, з Єрусалима.
4 Він чинив те, що було до вподоби Господу, – в усьому так, як робив його батько Амасія.
5 За життя Захарії він діяв згідно з Божою волею, оскільки пророк навчав його мати Божий страх. І поки він жив за волею Господа, Бог сприяв його успіху.
6 Якось він виступив проти филистимців, і зруйнував стіни міста Ґата, стіни Явни, стіни Ашдода й побудував міста навколо Ашдода, а також в інших місцевостях филистимців.
7 Бог допомагав йому у війні з филистимцями та з арабами, які мешкали в Ґур-Баалі, а також з маонійцями.
8 Аммонійці платили Уззії данину, і слава про нього поширилась аж до самого Єгипту, адже його потуга зростала.
9 Уззія збудував у Єрусалимі башти: над Наріжною Брамою, над Брамою Долини та на розі стіни, зміцнивши їх.
10 Він побудував також башти в пустелі й висік чимало водоймищ, оскільки в нього було багато худоби як у долині, так і на рівнині; він мав хліборобів і виноградарів у горах та в селах, тому що він любив хліборобство.
11 Була в Уззії і боєздатна армія, готова на випадок війни. Вона була поділена на певні загони за своїм числом. Їхні списки були упорядковані писарем Єіїлом та урядовцем Маасеєм під керівництвом Хананії, одного з царських можновладців.
12 Загальна кількість глав родин серед хоробрих воїнів становила дві тисячі шістсот осіб.
13 Вони командували військовою потугою у кількості триста сім тисяч п’ятсот вправних воїнів, здатних воювати і готових прийти на допомогу цареві у війні з ворогом.
14 Уззія споряджав усе військо щитами, списами, шоломами, панцирними обладунками, луками та камінням до пращі.
15 У Єрусалимі вправні майстри виготовили спеціальні військові машини для метання стріл і великого каміння. Їх встановлювали на баштах та на кутах міських стін. Слава про Уззію поширилась навіть у далекі країни, адже він дивовижним чином отримував допомогу, так що Уззія став вельми могутнім.
Покарання за гордість Уззії
16 Але як тільки він зміцнів, його серце загорділо на власну загибель, і він згрішив проти Господа, свого Бога. Уззія ввійшов у Господній Храм, аби самому принести жертву кадіння на кадильному жертовнику.
17 Проте за ним увійшов первосвященик Азарія, разом з іншими вісімдесятьма відважними Господніми священиками.
18 Вони виступили проти царя Уззії й сказали йому: Це не твоя справа, Уззіє, звершувати кадіння Господу; це служіння належить звершувати виключно священикам, нащадкам Аарона, котрі освячені для кадіння! Вийди зі Святилища, адже ти скоїв злочин, і не буде тобі за це честі від Господа Бога!
19 Взявши в свою руку кадильницю для кадіння, Уззія розлютився. Але в мить його обурення і гніву на священиків у Господньому Храмі, перед очима священиків, біля жертовника для кадіння, на його обличчі виступила проказа.
20 Подивились на нього первосвященик Азарія та всі інші священики, й побачили на його обличчі проказу. Вони поквапили його швидше вийти, – та він і сам поспішав вийти, зрозумівши, що Господь його вразив.
21 З того часу цар Уззія залишався прокаженим до самої своєї смерті, й оскільки був прокаженим, мешкав в окремому домі; Уззія взагалі був відлучений від Господнього Храму, в той час як його син Йотам, був розпорядником у царському палаці й правив народом краю.
22 Про всю іншу діяльність Уззії, – від початку й до кінця, – описано пророком Ісаєю, сином Амоса.
23 Нарешті Уззія спочив зі своїми батьками, і його поховали біля його прабатьків на кладовищі царських гробниць, бо сказали: Він був прокаженим. Замість нього став царем його син Йотам.