1 Манасія був дванадцятилітнім, коли він зацарював, і п’ятдесят п’ять років царював у Єрусалимі. 2 І він чинив зло перед Господом — з усіх гидот народів, яких Господь вигубив з-перед синів Ізраїля. 3 Він повернувся і відбудував високі місця , які знищив Езекія, його батько, і поставив стовпи ваалам, зробив священні гаї, поклонявся всьому небесному війську і служив їм. 4 І збудував жертовники в Господньому домі, де сказав Господь: В Єрусалимі буде Моє Ім’я навіки! 5 Він збудував жертовники всьому небесному війську у двох дворах Господнього дому. 6 І він провів своїх дітей крізь вогонь в Ґай-Ванай-Енномі, чинив чари, здійснював ворожбу і чаклував, настановив ворожок і заклиначів, учинив багато зла перед Господом, щоб викликати Його гнів. 7 І в Божому домі поставив різьблене і лите, образи, які зробив, де сказав Бог до Давида і до Соломона, його сина: У цьому домі та в Єрусалимі, який Я вибрав з усіх племен Ізраїля, поставлю Моє Ім’я навіки! 8 І не докладу, щоб захиталася нога Ізраїля на землі, яку Я дав їхнім батькам, якщо остерігатимуться, щоб чинити все, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім законом, приписами і судами. 9 Манасія звів Юду і тих, хто жив у Єрусалимі, аби чинити зло більше від усіх народів, які Господь вигубив з-перед синів Ізраїля.
10 І Господь говорив до Манасії і до його народу, та вони не послухалися. 11 Тож Господь навів на них володарів армії царя ассирійців, і вони схопили Манасію, закували його в кайдани і відвели до Вавилону з кайданами на ногах. 12 І коли він був у муках, то шукав обличчя Господа, свого Бога, і дуже впокорився перед Богом своїх батьків. 13 І помолився до Нього, і Він його вислухав. І почув його волання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манасія пізнав, що Господь є Богом.
14 І після цього він збудував мур за містом Давида з півдня напроти Ґіона у висохлому руслі, що відходив від Круглої брами і до Офли, і підняв дуже високо вгору. І настановив володарів війська по всіх укріплених містах у племені Юди. 15 І усунув чужих богів і різьблене з Господнього дому, і всі жертовники, які збудував на горі Господнього дому, в Єрусалимі та за містом. 16 І підняв Господній жертовник, і приніс на ньому жертву спасіння та хвали, і сказав Юді служити Господу, Богові Ізраїля. 17 Народ ще приносив жертви на високих місцях , але тільки вже їхньому Господу Богові.
18 А решта оповідей про Манасію, його молитва до Бога, слова провидців, які промовляли до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїля, ось це в словах 19 його молитви, і як Бог його вислухав, про всі його гріхи і його відступлення, і про місця, на яких збудував висоти й поставив там священні гаї і різьблене перед наверненням, ось це записане в словах провидців. 20 Манасія заснув зі своїми батьками, і його поховали в саду його дому. Замість нього зацарював його син Амон.
21 Амон мав двадцять два роки, коли він зацарював, і два роки царював у Єрусалимі. 22 І чинив зло перед Господом, як робив і Манасія, його батько, тож Амон приносив жертви всім ідолам, які зробив Манасія, його батько, і їм служив. 23 І він не впокорився перед Господом, як упокорився Манасія, його батько, бо його син Амон усе збільшував свою вину. 24 І проти нього повстали його раби, і вбили його в його домі. 25 Народ землі побив тих, які повстали проти царя Амона, а замість нього народ землі настановив царем Йосію, його сина.
Манассія – цар Юдеї
1 Манассії було дванадцять років, коли він зійшов на царський престол, і п’ятдесят п’ять років владарював у Єрусалимі.
2 Він чинив зло перед Господом, наслідуючи огидні звичаї народів, яких Господь прогнав перед Ізраїльтянами.
3 Він знову побудував капища на узвишшях, які знищив його батько Єзекія, та спорудив жертовники ваалам, влаштував священні гаї (Ашери ), поклонявся й служив усьому небесному воїнству.
4 Він навіть поставив ідольські жертовники в Господньому Храмі, щодо якого Господь сказав: У Єрусалимі пробуватиме Моє Ім’я навіки!
5 Він спорудив жертовники всьому небесному воїнству в обох дворах Господнього Храму.
6 Манассія проводив своїх дітей через вогонь у Долині Бен-Гінном, займався чаклуванням і ворожінням, завів викликачів духів та заклиначів. Він примножував також інші злочини перед Господом, викликаючи Його гнів.
7 Зробивши різьблену статую Астарти , він поставив її в Божому Храмі, про який Бог сказав Давидові та його синові Соломону такі слова: У цьому Храмі та в Єрусалимі, якого Я обрав серед усіх племен Ізраїлю, закарбую Моє Ім’я навіки!
8 Я більше не дозволю, щоб ноги Ізраїльтян залишили край, який Я призначив їхнім батькам, але за умови, що вони будуть твердо дотримуватись усього того, що Я їм заповів через Мойсея, згідно з усім Законом, Заповідями і постановами.
9 Але Манассія розбестив Юдею і мешканців Єрусалима, так що вони чинили гірше, ніж ті народи, яких Господь знищив задля Ізраїльтян.
10 Господь застерігав Манассію та його громадян, але вони на те не зважали.
11 Тому Господь спровадив на них командирів війська ассирійського царя, які схопили Манассію, прив’язали ланцюгом й, закувавши його в мідні кайдани, запровадили його до Вавилона.
12 І коли він опинився в тяжких обставинах, то почав благати Господа, свого Бога; він цілковито впокорився перед Богом своїх батьків.
13 Манассія щиро молився до Нього, і Господь пішов йому назустріч, вислухав його благання, і повернув його в Єрусалим на його царство. Манассія зрозумів, що Господь є Богом.
14 Після цього він спорудив зовнішню стіну Міста Давида в долині на захід від Гіхону аж до входу в Рибну Браму, навколо Офелу, значно піднявши її вгору. В усіх містах-твердинях Юдеї Манассія настановив воєначальників.
15 Він усунув чужих богів і різьблену статую Астарти з Господнього Храму, а також усі жертовники, які раніше збудував на горі поряд з Господнім Храмом у Єрусалимі, викинувши усе це за місто.
16 Манассія встановив Господній жертовник на його місце, й приніс на ньому мирні жертви подяки, і наказав Юдеям, аби служили Господу, Богові Ізраїлю.
17 Проте народ і надалі приносив жертви в капищах на узвишшях, але вже Господу, своєму Богові.
18 Усі інші оповіді про Манассію та зміст його молитви до свого Бога, слова провидців, які звертались до нього в Ім’я Господа, Бога Ізраїлю, – все це записано в Книзі Літопису Ізраїльських Царів.
19 Про його молитву, і те, як Бог вислухав Його благання; про всі його гріхи та його відступництво; про ті місця, де споруджував капища на узвишшях й влаштовував священні гаї (Ашери ); про різьбленого боввана до свого упокорення, – про все це записано в Споминах Ясновидця Хозая.
20 Манассія спочив зі своїми батьками, і його поховали в його власному палаці. Замість нього став царем його син Амон.
Амон – цар Юдеї
21 Амонові було двадцять два роки, коли він зійшов на царський престол, і два роки владарював у Єрусалимі.
22 Він чинив те, що було не до вподоби Господу, за прикладом свого батька Манассії. Амон приносив жертви і поклонявся всім ідолам, яких наробив його батько Манассія.
23 Але, на відміну від свого батька Манассії, Амон не впокорився перед Господом; він лише збільшував свої провини.
24 Проти нього вчинили змову його слуги, і вбили його у його власному палаці.
25 Проте громадяни країни знищили всіх, хто брав участь у змові проти царя Амона, і замість нього ті ж громадяни оголосили царем його сина Йосію.