1 Коли Соломон закінчив молитися, то з неба зійшов вогонь і пожер всепалення і жертви, і Господня слава заповнила дім. 2 А священики не могли ввійти в Господній дім у той час, бо Господня слава заповнила дім, 3 і всі сини Ізраїля бачили, як сходив вогонь і Господня слава над домом, і впали долілиць на землю, до кам’яної долівки, поклонилися і прославили Господа: Бо Він добрий, бо навіки Його милосердя!
4 Цар і весь народ приносили жертви перед Господом. 5 І Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі телят і сто двадцять тисяч овець, і цар і весь народ посвятили Божий дім. 6 І священики, які стояли на своїх сторожах, і левіти з гуслами, співаючи для Господа пісні царя Давида, щоб визнаватися перед Господом, — бо навіки Його милосердя, — піснями Давида з їхньої руки, і священики трубили в труби перед ними, а весь Ізраїль стояв.
7 І Соломон освятив середину двору, що в Господньому домі. Адже там приніс всепалення і жир жертви за спасіння, бо мідний жертовник, який зробив Соломон, не міг прийняти всепалення, м’ясні жертви і жир. 8 І Соломон провів свято в той час сім днів, і весь Ізраїль з ним, — дуже велике зібрання від входу Емата і аж до Єгипетської ріки. 9 На восьмий день він провів свято, бо сім днів проводив свято посвячення жертовника. 10 І на двадцять третій день сьомого місяця він відіслав народ до їхніх поселень з веселістю і добрим серцем за те добро, яке Господь зробив Давидові, Соломонові та Своєму народові Ізраїлеві.
11 І Соломон закінчив Господній дім, дім царя і все, що забажав у душі Соломон чинити в Господньому домі та у своєму домі, і в усьому йому добре велося.
12 І Бог з’явився Соломонові вночі, звертаючись до нього: Я вислухав твою молитву, і Я вибрав собі це місце як дім жертви. 13 Якщо стримаю небо, і не буде дощу, і якщо заповім сарані поїсти дерево, якщо пошлю смерть на Мій народ, 14 та коли Мій народ, на якому названо Моє Ім’я, навернеться і помолиться, і шукатиме Мого обличчя, і відвернеться від своїх злих доріг, то Я вислухаю з неба і буду милосердний над їхніми гріхами, і оздоровлю їхню землю. 15 Тепер Мої очі будуть відкритими, і Мої вуха чуйні на молитву з цього місця. 16 Тож тепер Я вибрав і освятив цей дім, щоб Моє Ім’я було там навіки, і Мої очі, і Моє серце будуть там усі дні.
17 А ти, якщо ходитимеш переді Мною, як твій батько Давид, і чинитимеш згідно з усім, що Я тобі заповів, дотримуватимешся Моїх настанов і Моїх присудів, 18 то Я підніму престол Твого царства, — як Я і заповідав Давидові, твоєму батькові, обіцяючи: Не переведеться в тебе чоловік-володар в Ізраїлі!
19 Якщо ж ви відвернетесь і покинете Мої настанови і Мої заповіді, які Я вам дав, підете, будете служити іншим богам і поклонятиметеся їм, 20 то Я вигублю вас із землі, яку Я їм дав, а цей дім, який Я посвятив для Мого Імені, відкину з-перед Себе і дам його, як притчу і як образ між усіма народами. 21 І про цей високий дім, кожний, хто проходитиме повз нього, жахнеться, промовляючи: Чому так учинив Господь цій землі й цьому дому? 22 І скажуть: Тому що вони покинули Господа, Бога їхніх батьків, Який вивів їх із Єгипетської землі, а взяли інших богів, поклонялися їм і служили їм, через це Він навів на них усе це зло.
Освячення Храму
1 Щойно Соломон закінчив молитву, як з небес зійшов вогонь і поглинув всепалення та інші жертви, після чого Храм сповнився Господньою славою.
2 І не могли вже священики ввійти в Господній Храм, оскільки Господній Храм наповнювала Господня слава.
3 Побачивши, як сходив з неба вогонь, а також Господню славу над Храмом, Ізраїльтяни попадали долілиць на кам’яну долівку й поклонились, прославляючи Господа: Він дуже добрий, і Його милосердя вічне!
4 Після цього цар з усім народом приносили перед Господом жертви.
5 Тоді цар Соломон приніс у жертву двадцять дві тисячі волів і сто двадцять тисяч овець. Так цар з усім народом здійснили посвячення Божого Храму.
6 Священики в той час перебували на своїх місцях, виконуючи належне до них служіння. Так само й левіти з інструментами для супроводу Господнього співу, які виготовив цар Давид, щоб вони, граючи своїми руками , прославляли Господа піснею Давида: Господнє милосердя вічне. Стоячи перед ними, священики трубили в труби. Слухаючи , всі Ізраїльтяни стояли.
7 Потім Соломон освятив середину двору, що перед Господнім Храмом, бо там він приніс всепалення і жир мирних жертв, адже мідний жертовник, який спорудив Соломон, не міг умістити всіх усепалень, хлібних жертв і жиру принесених тварин .
8 У той час Соломон влаштував разом з усіма Ізраїльтянами, яких зібралось багато з усього краю, – від входу в Хамат і аж до Єгипетського Потоку, – урочисте свято протягом семи днів.
9 А восьмого дня відбулось урочисте зібрання. Адже посвячення жертовника відбувалось сім днів, – тобто сім днів тривало свято.
10 На двадцять третій день сьомого місяця він відпустив народ до своїх поселень. Усі були веселі, й від щирого серця раділи тим, як багато добра Господь учинив Давидові, Соломонові та Своєму народові, Ізраїлю.
Господь удруге з’являється Соломону
11 Отже, коли Соломон закінчив будівництво Господнього Храму й царського палацу; коли в усьому, що Соломон бажав зробити для Господнього Храму та свого палацу, йому щастило,
12 Господь з’явився Соломонові вночі й промовив до нього: Я вислухав твою молитву, і Я, дійсно, обрав Собі цей Храм як місце жертвоприношень.
13 Тому, якщо Я замкну небо, так що не буде дощу, або, коли скажу сарані, щоб спустошила край; якщо Я пошлю моровицю на Мій народ, –
14 але якщо Мій народ, який носить Моє Ім’я, впокориться й почне молитися, шукаючи спілкування зі Мною; якщо відвернеться від своєї дороги зла, то Я почую в небесах, прощу їхні гріхи, й оздоровлю їхню землю.
15 Відтепер Мої очі будуть відкриті, а Мої вуха уважні до всіх молитов з цього місця.
16 Отже, Я обрав і освятив цей Храм, щоб Моє Ім’я перебувало там навіки, як і Мої очі, та Моє серце пробуватимуть там по всі дні.
17 Так само й ти, якщо житимеш переді Мною, як жив твій батько Давид, й діятимеш у відповідності з усім, що Я тобі заповів, дотримуючись Моїх Заповідей і Моїх постанов,
18 то Я зміцню твій царський престол, як Я і заповів твоєму батькові Давидові, говорячи: Не забракне в тебе нащадка чоловічої статі, щоб владарювати в Ізраїлі!
19 Але якщо ви відступите й відкинете Мої постанови і Мої Заповіді, які Я вам дав; відступите й почнете служити іншим богам, поклоняючись їм,
20 то Я викореню вас із Моєї землі, яку Я вам дав, а цей Храм, який Я освятив для Свого Імені, Я геть відкину від Себе, і зроблю його приказкою й посміховиськом між усіма народами.
21 Кожен, хто проходитиме повз нього, – нині такого величного Храму, – жахнеться й промовить: І за що Господь таке учинив з цим краєм та з цим Храмом?!
22 Відповідь буде однозначною: За те, що вони залишили Господа, Бога своїх батьків, Котрий вивів їх із єгипетського краю, а приєднались до інших богів, поклонялися їм і служили їм. Саме тому Господь спровадив на них усе це лихо.