1 У дванадцятому році Ахаза, царя Юди, у Самарії над Ізраїлем зацарював Осія, син Іли, — на дев’ять років. 2 І він робив зло в Господніх очах, лише не так, як царі Ізраїля, які були перед ним. 3 Проти нього прийшов Саламанасар, цар ассирійців, і Осія став йому рабом, і давав йому данину. 4 Та цар ассирійців знайшов нечесність в Осії, бо він відіслав послів до Сиґора, царя Єгипту, і не приніс данину цареві ассирійців у тому році. Тож цар ассирійців оточив його і кинув у кайданах до в’язниці.
5 І пішов цар ассирійців по всій землі, прийшов до Самарії і взяв у облогу її на три роки. 6 У дев’ятому році Осії цар ассирійців захопив Самарію, виселив Ізраїля в Ассирію і поселив їх на Алаї і на Аворі, ріках Ґозана, і Горах мідійців.
7 Це сталося через те, що сини Ізраїля згрішили проти Господа, їхнього Бога, Який вивів їх із Єгипетської землі з-під влади фараона, царя Єгипту, та вони злякалися інших богів, 8 і пішли за заповідями народів, яких Господь знищив з-перед синів Ізраїля, і тому, що царі Ізраїля таке чинили, 9 і через те, що ізраїльські сини так прикрашали свої слова, не так, як повинні були , — проти Господа, їхнього Бога, і збудували собі високі місця в усіх своїх містах, від сторожової вежі аж до укріпленого міста, 10 і поставили собі стовпи і священні гаї на кожній високій вершині та під кожним розлогим деревом, 11 і там, на всіх висотах, кадили ладаном, як і народи, які Господь виселив з-перед них, робили спільне, щоб викликати гнів Господа! 12 Вони служили ідолам, про яких їм сказав Господь: Не робитимете цієї справи Господу! 13 І Господь свідчив в Ізраїлі та в племені Юди через усіх його пророків, через кожного провидця, закликаючи: Поверніться з ваших злих доріг і дотримуйтеся Моїх заповідей, Моїх постанов і всього закону, який Я заповів вашим батькам, який Я їм послав через Моїх рабів-пророків! 14 Та вони не послухали, і твердою зробили свою шию понад шию їхніх батьків. 15 І не дотримувалися Його свідчень, які Він їм свідчив, стали безумними і пішли за безглуздям — за народами, які довкола них, щодо яких Він їм заповів, щоб не чинили так! 16 Вони залишили заповіді Господа, їхнього Бога, і зробили собі дві литі телиці, зробили священні гаї, поклонялися всякій небесній силі, служили Ваалові, 17 проводили своїх синів і своїх дочок через вогонь, займалися ворожінням, чаклували і продалися, щоби чинити те, що є злом в очах Господа, щоб викликати Його гнів. 18 Господь сильно обурився на Ізраїль і відкинув їх з-перед Себе, і не залишилось нікого , хіба єдине плем’я Юди.
19 І Юда не дотримувався заповідей Господа, свого Бога — вони пішли за заповідями Ізраїля, які вони чинили, 20 і відкинули Господа серед усіх нащадків Ізраїля, і Він сколихнув їх і видав їх у руку тих, які грабували їх, аж доки не відкинув їх з-перед Свого обличчя. 21 Адже Ізраїль порвав з домом Давида, і вони поставили царем Єровоама, сина Навата, а Єровоам відірвав Ізраїля від Господа і довів їх до гріха, великого гріха! 22 І сини Ізраїля жили в усіх гріхах Єровоама, які він чинив, не відступили від них, 23 аж доки Господь не відкинув Ізраїля з-перед Свого обличчя, — як і Господь сказав через усіх Своїх рабів пророків. І був виселений Ізраїль зі своєї землі до ассирійців аж до цього дня.
24 І привів цар ассирійців, людей з Вавилону, з Хунти, з Аї, з Емата і Сепфаруена, вони оселилися в містах Самарії замість синів Ізраїля. Вони успадкували Самарію і поселилися в її містах. 25 І сталося, що на початку свого поселення вони не побоялися Господа, і Господь наслав на них левів, і між ними були ті, які вмирали. 26 І вони сказали цареві ассирійців, говорячи: Народи, які ти відселив і замінив у містах Самарії, не пізнали суду Бога тієї землі, і Він послав на них левів, і ось їх убивають, оскільки не знають суду Бога землі. 27 І цар ассирійців дав вказівку, наказуючи: Відведіть туди декого з ізраїльтян , і хай підуть та поселяться там, і освітять їх про суд Бога тієї землі. 28 І привели одного священика, якого виселили із Самарії, і він поселився у Ветилі й просвічував їх, як мають боятися Господа.
29 Та кожний народ робив своїх богів і ставив у домі на високих місцях, які зробили самарійці, кожний народ у своїх містах, в яких вони жили. 30 І мужі Вавилона зробили Сокхотвеніт, мужі Хута зробили Ниріґел, мужі Емата зробили Асімат, 31 евейці зробили Евлазер і Тартак, а ті, які із Сепфаруї, спалювали вогнем своїх синів Адрамелехові та Анимелехові, богам Сепфаруї. 32 Вони і боялися Господа, і поселили їхні гидоти в домах на високих місцях , які зробили в Самарії, кожний народ у місті, в якому вони поселилися. Вони і боялися Господа, і робили собі священиків на високих місцях , і приносили собі жертви в домі на високих місцях . 33 Вони і боялися Господа, і служили своїм богам за судом народів, там, звідки їх виселили.
34 До цього дня вони чинять за їхнім судом. Вони бояться Господа , та вони чинять за їхніми заповідями і за їхнім судом, і одночасно за законом і за заповіддю, яку Господь заповів синам Якова, якому Він дав ім’я Ізраїль. 35 І Господь уклав з ними завіт і наказав їм, закликаючи: Не бійтеся інших богів! Ви не поклонятиметеся їм, не служитимете їм і не приноситимете їм жертв, 36 але хіба лише Господу, Який великою силою і могутньою рукою вивів вас із Єгипетської землі! Його боятиметеся, Йому служитимете і Йому приноситимете жертви! 37 І постанови, суди, закон і заповіді, які Він вам написав, будете виконувати, щоб чинити всі дні, і не злякаєтеся інших богів. І не забудете завіту, який Він склав з вами, 38 і не боятиметеся інших богів, 39 але боятиметеся хіба лише Господа, вашого Бога, і Він вас спасе від усіх ваших ворогів, 40 і не послухаєтеся їхнього суду, який вони чинять.
41 Ось ці народи боялися Господа, та служили своїм різьбленим ідолам , і сини, і сини їхніх синів чинять так аж до цього дня, як і чинили їхні батьки.
Осія – останній цар Ізраїля
1 У дванадцятому році Юдейського царя Ахаза на царський престол Ізраїлю зійшов Осія, син Ели. Він владарював у Самарії дев’ять років.
2 Він також творив зло перед Господом, хоч і не так, як Ізраїльські царі, котрі були до нього.
3 Проти нього виступив ассирійський цар Салманасар, який зробив Осію своїм підданим, що платив йому данину.
4 Коли ж ассирійський цар викрив змову Осії, який таємно направив послів до єгипетського царя Со й перестав платити ассирійському цареві щорічну данину, то ассирійський цар схопив його і, закувавши в кайдани, вкинув у в’язницю.
Салманасар поневолює Ізраїль та переселяє народ до Ассирії
5 Після цього ассирійський цар поневолив усю країну, дійшов до Самарії і тримав її в облозі три роки.
6 Отже, в дев’ятому році царювання Осії ассирійський цар захопив Самарію і переселив Ізраїльтян в Ассирію, поселивши їх у місцевості Халах, що над рікою Хавор , а також у місті Ґозан та в інших мідійських містечках.
7 А все це сталося тому, що Ізраїльтяни згрішили проти Господа, свого Бога, Котрий їх вивів із єгипетського краю з-під влади фараона, царя Єгипту, й поклонялись іншим богам.
8 Вони почали жити за звичаями народів, яких Господь колись прогнав з-перед Ізраїльського народу, а також за постановами Ізраїльських царів, яких самі обирали.
9 Ізраїльтяни діяли підступно, всупереч волі Господа, свого Бога, будуючи для себе капища на узвишшях усіх своїх міст, – від сторожової вежі аж до укріпленого міста-твердині.
10 Вони ставили собі стовпи та священні кам’яні статуї Астарти на кожному підвищенні та під кожним розлогим деревом.
11 Там, в усіх тих капищах вони кадили ладаном, як і народи, яких Господь прогнав з-перед них; чинили злочини, викликаючи тим Господній гнів!
12 Вони служили ідолам, про яких Господь їм говорив, що не слід цього робити!
13 І хоч Господь застерігав Ізраїль та нащадків Юди через усіх Своїх пророків і численних провидців, закликаючи: Наверніться зі своїх лихих доріг і дотримуйтеся Моїх Заповідей, Моїх постанов, відповідно до всього Закону, який Я дав вашим батькам, і який Я переказував вам через посланих Мною слуг-пророків!
14 Але ж вони не слухали, а стали такими ж твердоголовими, як були впертими їхні батьки, – вони не довіряли Господу, своєму Богові.
15 Вони цілковито знехтували Його постановами та Його Заповітом, який Він уклав з їхніми батьками, так само, як і Його застереженнями, які Він їм давав; вони пішли за марнотою, так що самі перетворились на марноту, як і ті народи, які довкола них, і щодо яких Господь їм заповів, аби не наслідували їх!
16 Вони відкинули всі Заповіді Господа, свого Бога, і зробили собі два литих тельця; влаштували собі священні гаї Ашери й поклонялися всьому небесному воїнству та служили Ваалові.
17 Вони проводили через вогонь своїх синів і своїх дочок, займалися ворожінням і чаклунством, – цілковито запродалися, аби чинити те, що не до вподоби Господу, викликаючи тим Його гнів.
18 Величезне було обурення Господа на Ізраїль, і Він відкинув їх від Себе, так що не залишилось нікого, а лише єдине Юдине плем’я.
19 Проте і Юдеї не дотримувались Заповідей Господа, свого Бога, а почали наслідувати звичаї Ізраїлю, які ті впроваджували,
20 тому Господь відкинув взагалі усіх нащадків Ізраїля; Він упокорював їх, віддаючи їх у руки тих, котрі їх грабували, а згодом відкинув від Себе усіх, цілковито.
21 Адже коли Ізраїль відірвався від Давидового роду, вони обрали собі царем Неватового сина Єровоама, а Єровоам відтягнув Ізраїль від Господа та впровадив його у великий гріх!
22 Ізраїльтяни неухильно ходили в усіх гріхах Єровоама, які той чинив,
23 аж доки Господь зовсім не відкинув Ізраїль від Себе, як Він попереджав через усіх Своїх слуг пророків. Отже, Ізраїль був виселений зі своєї землі до Ассирії, й перебуває там аж до сьогодні.
Ассирія заселяє Самарію чужими народами, що не вшановували Господа
24 А в залишені Ізраїльтянами міста Самарії ассирійський цар привів людей з Вавилона, з Кути і з Авви, з Хамата і Сефарваїма , поселивши їх у самарійських містах. Вони заволоділи Самарією й замешкали в її містах.
25 Так сталося, що коли вони (переселенці ) там осіли, то не боялись і не вшановували Господа, тому Господь посилав на них левів, і вони шматували їх.
26 Тож ассирійському цареві повідомили, говорячи: Люди, яких ти поневолив, поселивши їх у самарійських містах, не знають, як вшановувати Бога того краю, тому Він наслав на них левів, які їх убивають, оскільки вони не знають законів Бога того краю.
27 Тоді ассирійський цар видав наказ, звелівши: Відішліть туди одного зі священиків, яких ви виселили звідти; нехай він повернеться й поселиться там, щоб навчати їх, як слід вшановувати Бога того краю.
28 Отже, один зі священиків, якого виселили з Самарії, повернувся й замешкав у Бетелі, навчаючи їх, як мають боятися і вшановувати Господа.
29 Проте кожен з тих народів робив собі і власних богів та ставив їх у капищах на узвишшях, які набудували колишні самарійці, – кожен народ у тих містах, у яких вони замешкали.
30 Так переселенці з Вавилона зробили собі Суккот-Бенота, люди Кути створили Нерґала; приходці з Хамата зробили Ашіму;
31 аввійці створили собі Нівхаза й Тартака, а сефарваїмці взагалі спалювали своїх дітей для Адраммелеха та Анаммелеха, – богів Сефарваїма.
32 При тому вони нібито мали страх і вшановували Господа, призначаючи з-поміж себе священиків на узвишшях, які звершували для них у капищах на тих узвишшях певні обряди.
33 Вшановуючи поверхнево Господа, вони разом з тим служили і своїм богам за звичаями тих народів, звідки були примусово виселені.
34 Самаряни й досі діють за своїми давніми звичаями. Насправді ж, вони не бояться і не шанують Господа, не дослухаються до Його правил, не виконують Його постанов і не дотримуються Його Закону та Заповідей, які Господь заповів нащадкам Якова, котрого Він назвав Ізраїлем .
35 Адже Господь уклав з ними (Ізраїлем ) Заповіт, звелівши їм, говорячи: Не вшановуйте інших богів! Ви не повинні їм поклонятись; не служіть їм і не приносьте їм жертв,
36 але тільки Господу, Який потужною силою і простягнутою рукою вивів вас із єгипетського краю! Його Одного бійтеся і вшановуйте! Йому поклоняйтесь і Йому приносьте жертви!
37 Непорушно і повсякденно дотримуйтесь Його постанов і наказів, Закону і Заповідей, які Він вам написав, а інших богів взагалі не бійтесь і не поклоняйтесь їм!
38 Тож не забувайте Заповіту, який Я уклав з вами, й інших богів не вшановуйте!
39 Поклоняйтесь лише Господу, вашому Богові, й Він вас врятує з рук усіх ваших ворогів.
40 Але вони не послухались, а діяли за своїми колишніми звичаями.
41 Отже, ті народи ніби боялися і вшановували Господа, але служили своїм різьбленим ідолам . Так само їхні діти та їхні онуки чинять за прикладом своїх батьків аж до сьогодні.