1 І сталося, що на дев’ятому році його царювання, у десятому місяці, Навуходоносор, цар Вавилону, і вся його армія пішли в наступ проти Єрусалима; вони оточили його і проти нього збудували довкола бойові споруди. 2 І місто було в облозі аж до одинадцятого року царя Седекії. 3 На дев’ятий день місяця запанував у місті голод, і не було хліба для народу землі. 4 У стіні міста було зроблено пролом, і всі військові мужі вийшли вночі дорогою брами, яка між стінами, це із царського саду, а біля міста довкола були халдеї. І він пішов дорогою Арави, 5 і погналося халдейське військо за царем, і схопили його в Аравоті єрихонському, і все його військо розсіялося від нього. 6 А царя схопили і привели його в Девлату, до царя Вавилону, і той виголосив над ним вирок. 7 І він убив синів Седекії в нього на очах, осліпив очі Седекії, закував його в кайдани і відвів його у Вавилон.
8 У п’ятому місяці, сьомого дня місяця (це дев’ятнадцятий рік Навуходоносора, царя Вавилону), прийшов до Єрусалима Навузардан, начальник царської охорони, який стояв перед царем Вавилону. 9 І він спалив Господній дім, дім царя і всі доми Єрусалима, — кожний дім спалив 10 начальник царської охорони. 11 А останок народу, який залишився в місті, і зрадників, які пішли до царя Вавилону, і решту народу Навузардан, начальник царської охорони, перемістив. 12 А бідних землі начальник царської охорони залишив як виноградарів і рільників.
13 І халдеї знищили мідні стовпи, що в Господньому домі, мехоноти і мідне море, що в Господньому домі, а їхню мідь забрали у Вавилон. 14 Казани, лопатки, посудини, кадильниці та весь мідний посуд, який використовували для служіння, він забрав. 15 Начальник царської охорони забрав кадильниці, золотий і срібний посуд, 16 два стовпи, одне море і мехоноти, які зробив Соломон для Господнього дому. Не було лічби міді всього посуду. 17 Вісімнадцять ліктів висота одного стовпа, і на ньому — мідний хотар , висота хотара — три лікті, і відступ на хотарі, мигдалеві яблука довкола, усе мідне. І подібний до цього другий стовп на відступі.
18 І начальник царської охорони взяв Сарая, першого священика, і Софонію, сина з других, і трьох, які слідкували за обліком, 19 а з міста взяв одного євнуха, який був поставлений над військовими мужами, і п’ятьох мужів, які гляділи на обличчя царя, яких знайдено в місті, і писаря військового командира, який тримав опис народу землі, і шістдесят мужів народу землі, яких знайдено в місті. 20 І взяв їх Навузардан, начальник царської охорони, і відвів їх у Девлату, до вавилонського царя, 21 і цар Вавилону побив їх, і повбивав їх у Девлаті, у землі Емата. І Юду виселили з його землі.
22 А стосовно народу, який залишився в землі Юди, котрих залишив Навуходоносор, цар Вавилону, то він настановив над ними Ґодолію, сина Ахікама, сина Сафана. 23 І почули всі військові командири, вони і їхні люди, що цар Вавилону настановив Ґодолія, і вони прийшли до Ґодолія в Массифат: Ізмаїл, син Натанія, і Йонатан, син Кария, і Сарая, син Танемата, Нетодатіт і Єзонія, син Махатія, — вони і їхні мужі. 24 І Ґодолія поклявся їм і їхнім мужам, і сказав їм: Не бійтеся приходу халдеїв! Перебувайте в землі й служіть цареві Вавилону, і вам буде добре! 25 Та сталося, що в сьомому місяці прийшов Ізмаїл, син Натанія, сина Елісами з нащадків царів, а з ним — десять мужів. Вони побили Ґодолію, юдеїв і халдеїв, які були з ним у Массифаті, і він помер. 26 І весь народ, від малого і аж до великого, та військові командири піднялися і пішли в Єгипет, бо їх охопив страх перед халдеями.
27 І сталося в тридцять сьомому році переселення Йоакима, царя Юди, у дванадцятому місяці, на двадцять сьомий день місяця, Евілмародах, цар Вавилону, у рік свого зацарювання підняв голову Йоакима, царя Юди, і вивів його з його дому-в’язниці. 28 Він заговорив добре до нього і поставив його престол вище від престолів царів, які були з ним у Вавилоні, 29 і змінив його в’язничний одяг, і той постійно їв хліб перед ним усі дні свого життя. 30 І йому виділена їжа, на постійно виділена їжа, давалася йому з дому царя, — визначена йому міра, — з дня на день, усі дні його життя.
Захоплення та зруйнування Єрусалиму Навоходоносором
1 Так сталося, що в дев’ятому році царювання Седекії, в десятий день десятого місяця, вавилонський цар Навуходоносор з усім своїм військом знову підступив до Єрусалима; він отаборився проти нього й насипав навколо нього облоговий вал.
2 Отже, місто перебувало в облозі до одинадцятого року царювання Седекії.
3 На дев’ятий день четвертого місяця, коли в місті лютував страшний голод, і простий люд міста вже не мав що їсти,
4 в стіні міста був зроблений вилом, і цар, разом з усіма своїми воїнами, вийшов вночі через таємний прохід між двома стінами, що оточували царський сад, хоча довкола міста ще перебували халдейці, – і втекли в напрямку Йорданської Долини .
5 Але халдейське військо погналось за царем; воїни наздогнали його в Єрихонській долині, тимчасом як усе цареве військо, залишивши його, розбіглося.
6 Царя схопили і привели його до вавилонського царя в Ріввлу , де він виголосив йому вирок.
7 Там, перед його очами, стратили синів Седекії; самого ж Седекію осліпили і, закувавши його в кайдани, запровадили у Вавилон.
8 Дев’ятнадцятого року, сьомого дня п’ятого місяця владарювання вавилонського царя Навуходоносора, прийшов у Єрусалим довірений посадовець вавилонського царя, начальник особистої царської охорони, Невузарадан.
9 Він спалив Господній Храм, царський палац та інші великі будинки Єрусалима, – всі доми вельмож були спалені вогнем.
10 Військо халдейців, яке прибуло з начальником охорони, зруйнувало довколишні стіни Єрусалима.
11 Решту людей, які ще залишалися в місті, як і тих, що перебігли до вавилонського царя, – увесь цей народ начальник охорони Невузарадан забрав у полон.
12 Лише найбідніших краю начальник охорони залишив доглядати поля і виноградники.
13 Мідні колони, що були в Господньому Храмі, їхні підставки, а також мідне море , яке було в Господньому Храмі, халдейці розбили, а їхню мідь забрали до Вавилону.
14 Так само лопатки, щипці, ложки та весь інший мідний посуд, що використовувався під час богослужіння, вони забрали.
15 Начальник охорони також забрав кадильниці й чаші-кропильниці, – все, що було з золота і срібла, він забрав.
16 Стосовно ж двох колон, мідного моря і підставок, які виготовив Соломон для Господнього Храму, то важко було зважити всю кількість міді в усіх цих предметах.
17 Адже кожна колона мала заввишки вісімнадцять ліктів. Крім того, на ній була мідна капітель; капітель була заввишки у три лікті, навколо якої було мереживо, на якому кріпилися мигдалеві яблука, – все це з міді. Такою ж була й друга колона, – з капітеллю та мідним мереживом.
18 Начальник варти полонив первосвященика Сераю, і другого священика Цефанію, та трьох вартових біля дверей Храму.
19 В місті він захопив одного царедворця (євнуха ), котрий був начальником над воїнами, а також п’ятьох мужів з найближчого оточення царя, яких знайшли в місті, та писаря військового командування, котрий ніс відповідальність за мобілізацію до війська людей краю; крім того, полонив шістдесят інших мужів, громадян країни, які ще залишались у місті.
20 Захопивши їх, начальник охорони Невузарадан запровадив їх до вавилонського царя в Рівлу.
21 Там, у Рівлі, що в Хаматському краю, вавилонський цар, караючи їх, стратив усіх. Таким чином Юдеї остаточно були вигнані з власної землі.
Ґедалія – управитель в Юдейському краю
22 Проте над народом, який ще залишався в Юдейському краю, тобто над тими, котрих вавилонський цар Навуходоносор залишив, він поставив управителем Ґедалію, сина Ахікама, Шафанового онука.
23 Як тільки колишні воєначальники та їхні підлеглі дізнались, що вавилонський цар поставив Ґедалію, то вони прийшли до Ґедалії в Міцпу. Це були: Ізмаїл, син Нетанії, Йоханан, син Кареаха, та Серая, син Танхумета з Нетофати, та Яазанія, син Маахатії разом зі своїми людьми.
24 І Ґедалія присягнувся перед ними та їхніми людьми, говорячи їм: Не бійтеся стати підвладними халдейцям! Залишайтесь у краю, служіть вавилонському цареві, й вам буде добре!
25 Але сталося так, що в сьомому місяці прибув Ізмаїл, син Нетанії, онук Елішами, один із царських нащадків, разом із десятьма чоловіками. Вони вразили Ґедалію, причинивши йому смерть, і знищили Юдеїв та халдейців, які були з ним у Міцпі.
26 Злякавшись помсти з боку халдейців, увесь народ, – від малого й до великого, разом з колишніми воєначальниками піднявся і вирушив в Єгипет.
Звільнення Єхонії з в’язниці
27 Так сталося, що в тридцять сьомому році після полонення Юдейського царя Єхонії, в дванадцятому місяці, двадцять сьомого дня того місяця, зійшов на царський престол Вавилону Евіл-Меродах . Першого року свого царювання він помилував Юдейського царя Єхонію та звільнив його з в’язниці.
28 Він приязно з ним розмовляв і поставив його престол вище, ніж престоли інших переможених царів, котрі були в нього у Вавилоні.
29 Він змінив його в’язничний одяг, і Єхонія постійно споживав їжу за царським столом до кінця свого життя.
30 Його утримання було постійним утриманням, і видавалось йому від царя щодня протягом усього його життя.