1 І промовив Елісей до жінки, сина якої воскресив, кажучи: Встань, іди, ти і твій дім, і перебувай, де тільки-но зможеш перебувати, бо накликав Господь голод на землю! Тож на сім років на землю прийшов голод ! 2 І піднялася жінка, і вчинила за словом Елісея, і пішла вона та її сім’я, і жила в землі филистимців сім років. 3 І сталося після закінчення сімох років, повернулася жінка із землі филистимців до міста і прийшла, щоби голосити перед царем про свій дім і про свої поля. 4 І промовив цар до Ґіезія, слуги Елісея, Божого чоловіка, наказуючи: Розвідай мені про всі великі діла , які вчинив Елісей! 5 І сталося, коли він розповідав цареві, як той воскресив сина померлого, аж ось жінка, сина якої воскресив Елісей, почала голосити перед царем про свій дім і про свої поля. А Ґіезій сказав: Володарю-царю, це жінка, і це її син, якого воскресив Елісей! 6 Тож цар розпитав жінку, і вона розповіла йому. І цар дав їй одного євнуха, кажучи: Поверни те все, що належить їй, і всі плоди її поля від того дня, в який вона покинула землю, аж до тепер!
7 І прийшов Елісей у Дамаск, а син Адера, цар Сирії, захворів, і тому сповістили, повідомляючи: Прийшов Божий чоловік аж сюди! 8 І цар промовив до Азаїла: Візьми у свою руку дар і вийди для зустрічі з Божим чоловіком, і довідайся в Господа через нього, запитуючи: Чи виживу із цієї моєї хвороби? 9 І Азаїл пішов йому назустріч, і взяв дар у свою руку та все добро Дамаска, яке несли сорок верблюдів, пішов і став перед ним, і сказав Елісеєві: Твій син, син Адера, цар Сирії, послав мене до тебе, запитуючи: Чи переживу цю мою хворобу?
10 А Елісей сказав: Іди, скажи йому: Ти безсумнівно житимеш ! Та показав мені Господь, що він безсумнівно помре ! 11 І Божий чоловік став перед ним аж зніяковів, і заплакав. 12 Тож Азаїл запитав: Що це, що мій володар плаче? А він відповів: Тому що я дізнався, що ти вчиниш зло синам Ізраїля — їхні укріплення знищиш вогнем, а їхніх вибраних вб’єш мечем, поб’єш їхніх немовлят і порозпорюєш їхніх вагітних жінок . 13 Та Азаїл сказав: Хто є твій раб, хіба дохла собака, що вчинить таку справу? А Елісей промовив: Господь показав мені тебе, як ти царюєш над Сирією. 14 І той відійшов від Елісея, і прийшов до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Елісей? А він промовив: Сказав мені: Ти безсумнівно житимеш ! 15 І сталося на другий день, що той взяв покривало, намочив у воді й поклав на його обличчя, і той помер. А сам Азаїл зацарював замість нього.
16 У п’ятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Йорам, син Йосафата, цар Юди. 17 Він був тридцятидволітнього віку, коли зацарював, і вісім років царював у Єрусалимі. 18 І пішов дорогою царів Ізраїля, як чинив дім Ахава, бо дочка Ахава була йому за жінку. І той робив погане перед Господом. 19 Та Господь не бажав знищити Юду через свого раба Давида, як і сказав, щоби дати світильник йому і його синам на всі дні.
20 У його дні Едом відступив з-під руки Юди, і вони поставили над собою царя. 21 І пішов Йорам до Сіора, і всі колісниці з ним, і сталося, як він піднявся і побив Едома, що довкола нього, і володарів колісниць, то народ втік до своїх поселень. 22 І відступив Едом з-під руки Юди аж до цього дня. Тоді відступив і Ловена в той час. 23 А інші слова Йорама, і все, що він зробив, чи ось не записане це в книзі літопису царів Юди? 24 І заснув Йорам зі своїми батьками, і поховали його з його батьками в місті Давида, його батька. І замість нього зацарював його син Охозія.
25 У дванадцятому році Йорама, сина Ахава, царя Ізраїля, зацарював Охозія, син Йорама. 26 Охозія був двадцятидволітнього віку, коли він зацарював, і царював у Єрусалимі один рік. А ім’я його матері — Ґотолія, дочка Амврія, царя Ізраїля. 27 Та він пішов дорогою дому Ахава і чинив зло перед Господом, як і дім Ахава.
28 З Йорамом, сином Ахава, він пішов на війну проти Азаїла, царя филистимців, у Реммоті ґалаадському, та сирійці розгромили Йорама. 29 І цар Йорам повернувся, щоб лікуватися в Єзраелі від ран, які йому завдали в Реммоті, коли він воював з Азаїлом, царем Сирії. А Охозія, син Йорама, спустився, щоби побачитися з Йорамом, сином Ахава в Єзраелі, бо той хворів.
Єлисей попереджає про голод
1 Якось Єлисей сказав тій жінці, сина якої воскресив, такі слова: Вставай, і разом з родиною вирушай, і замешкай у якомусь іншому краю, оскільки Господь вирішив спровадити на цей край голод, який лютуватиме у цьому краю сім років.
2 Жінка так і зробила: зібралась і вчинила за словом Божого чоловіка, – вона вирушила разом з родиною і сім років мешкала у филистимському краю.
Шунамійка повертає собі дім та поле
3 Як же закінчилось сім років, та жінка повернулась з филистимського краю і пішла до царя просити про свій дім та про своє поле.
4 В той час цар якраз розмовляв з Ґехазієм, слугою Божого чоловіка, розпитуючи: Розкажи мені про всі ті величні діяння, які звершував Єлисей!
5 Власне, саме в той момент, коли той розповідав цареві, як Єлисей воскресив померлого, сталося так, що ввійшла та жінка, сина якої той воскресив, аби викласти перед царем справу про свій дім та про своє поле. Ґехазій тут же сказав: Мій володарю, царю, це якраз та жінка, а це її син, якого Єлисей повернув до життя!
6 Тоді цар запитав жінку про її справу, і вона все розповіла йому. Після цього цар приставив до неї одного урядовця, наказавши йому: Потурбуйся, щоб їй було повернуто все, що їйналежало , разом з усім прибутком від поля з того дня, коли вона залишила край, і до сьогодні!
Смерть Бен-Гадада. Хазаїл стає царем Сирії
7 А Єлисей прийшов у Дамаск якраз тоді, коли сирійський цар Бен-Гадад захворів. Тому, коли йому повідомили, що прибув у місто Божий чоловік,
8 цар промовив до Хазаїла : Візьми з собою подарунок і зустрінься з Божим чоловіком. Довідайся через нього в Господа, запитавши: Чи я видужаю від цієї хвороби?
9 Отже, Хазаїл пішов йому назустріч, взявши з собою як подарунок, з усього найкращого, що було в Дамаску, – вантаж на сорока верблюдах. Коли ж він прийшов і зупинився перед Єлисеєм, то сказав: Твій син, Бен-Гадад, цар Сирії, послав мене до тебе з запитанням: Чи я видужаю від цієї хвороби?
10 Єлисей же сказав йому: Йди та скажи йому: Ти безумовно видужаєш! Проте Господь мені відкрив, що він усе-таки помре!
11 Єлисей спрямував свій непорушний погляд на Хазаїла, так що той зніяковів, а Божий чоловік заплакав.
12 Тому Хазаїл стурбовано запитав: Чому це мій добродій плаче? А Єлисей відповів: Тому що я знаю, яке велике лихо ти заподієш Ізраїльтянам. Адже їхні фортеці ти дощенту знищуватимеш вогнем, а їхніх кращих юнаків вбиватимеш мечем, рубатимеш їхніх немовлят і розтинатимеш животи їхніх вагітних жінок .
13 Але Хазаїл заперечив: Та хто я такий, твій слуга, – якийсь пес, що чинитиме такі справи? А Єлисей відповів: Господь відкрив мені, яким царем ти станеш над Сирією.
14 З тим Хазаїл і пішов від Єлисея, й повернувся до свого володаря, який запитав його: Що тобі сказав Єлисей? А той відповів: Сказав мені, що ти неодмінно одужаєш!
15 Проте наступного дня сталося таке: Хазаїл взяв покривало, намочив його у воді й поклав царю на його обличчя, так що той помер. Після цього Хазаїл зійшов замість нього на престол…
Єгорам – цар Юдеї
16 На п’ятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, Юдейським царем став син Йосафата Єгорам, хоч сам Йосафат, цар Юдеї, ще був живим.
17 Коли він зійшов на царський престол, йому було тридцять два роки, й вісім років владарював у Єрусалимі.
18 Але він ходив дорогою Ізраїльських царів, – діяв за прикладом родини Ахава, оскільки його дружиною була дочка Ахава. Він чинив те, що було злочином перед Господом.
19 Проте заради свого слуги Давида й тієї обітниці, яку Він дав йому, Господь не хотів знищити Юдею, аби не погас світильник Давида серед його нащадків ніколи.
20 За час його правління едомці звільнились від влади Юдеїв, й поставили у себе власного царя.
21 Тоді Єгорам з усіма військовими колісницями вирушив до Цаїру , але так сталося, що едомці його оточили разом з його начальниками колісниць, І хоч Єгорам посеред ночі з боєм пробився через їхнє оточення, його військо розбіглося по своїх наметах.
22 Таким чином едомці остаточно звільнились з-під владарювання Юдеї аж до сьогодні. Тоді ж відпала від Юдеї і Лівна (Лівія ).
23 Що ж до інших діянь Єгорама та всіх його досягнень, то вони описані в Книзі Літопису Юдейських Царів.
24 Тож спочив Єгорам зі своїми батьками, й був похований з його прабатьками в Давидовому Місті. Замість нього зійшов на царський престол його син Ахазія.
Ахазія – цар Юдеї
25 Отже, на дванадцятому році Ізраїльського царя Йорама, сина Ахава, став царем Юдеї Ахазія, син Єгорама.
26 Ахазія мав двадцять два роки, коли він зійшов на престол, і царював у Єрусалимі лише один рік. Ім’я його матері Аталія, внучка Ізраїльського царя Омрі.
27 Але й він пішов дорогою сімейства Ахава й чинив те, що було злочином перед Господом, – як і вся родина Ахава, оскільки через шлюбні стосунки він увійшов у родину Ахава.
28 Разом з Йорамом, сином Ахава, він вирушив на війну з сирійським царем Хазаїлом, під Рамот Гілеадський, проте сирійці розгромили Йорама.
29 В результаті цар Йорам повернувся в Єзреел, аби лікуватись від ран, які йому заподіяли сирійці, коли він воював із сирійським царем Хазаїлом під Рамотом. У той час Юдейський цар Ахазія, син Єгорама, прибув у Єзреел, щоб відвідати Йорама, сина Ахава, коли той хворів.