1 Так показав мені Господь: ось ранній рій сарани, що приходить, і одна личинка сарани — цар Ґоґ. 2 Станеться, що коли він закінчить пожирати траву землі, я скажу: Господи, Господи, будь милосердний! Хто підніме Якова? Адже він — нечисленний. 3 Розкайся над цим, Господи. Цього не буде, — говорить Господь.
4 Так мені показав Господь, і ось Господь закликав суд у вогні, і він пожер велику безодню та пожер частку. 5 І я сказав: Господи, Господи, зупини! Хто підніме Якова? Бо він — нечисленний. 6 Розкайся над цим, Господи. І цього не станеться! — говорить Господь.
7 Так показав мені Господь, і ось хтось стоїть на адамантовій стіні, і в його руці — адамант. 8 І промовив Господь до мене: Що ти бачиш, Амосе? Я ж відказав: Адамант. І сказав Господь мені: Ось Я ставлю адамант посеред Мого народу Ізраїля, більше не продовжуватиму його минати. 9 І знищені будуть жертовники сміху, жертви Ізраїля будуть спустошені, і повстану мечем на дім Єровоама.
10 Амасія, священик Ветиля, послав до ізраїльського царя Єровоама, кажучи: Проти тебе Амос чинить заколоти посеред дому Ізраїля. Земля не може витримати всіх його слів! 11 Тому що Амос так говорить: Від меча прийде до кінця Єровоам, а Ізраїль буде поведений полоненим зі своєї землі! 12 І промовив Амасія до Амоса: Видючий, іди геть! Відійди собі до землі Юди і там живи, там і пророкуватимеш! 13 А у Ветилі більше не будеш пророкувати, бо це — святощі царя і дім царства.
14 Амос відповів і сказав Амасії: Я не був пророком ні сином пророка, проте я був лишень пастухом і збирачем ягід з дерев. 15 Та Господь узяв мене від овець, і Господь сказав мені: Іди, пророкуй проти Мого народу Ізраїля! 16 І тепер послухай Господнє слово: Ти говориш: Не пророкуй проти Ізраїля і не докучай домові Якова. 17 Через це так говорить Господь: Твоя жінка в місті буде розпусницею, твої сини і твої дочки впадуть від меча, а твоя земля шнурком буде розміряна, і ти скінчишся в нечистій землі, а Ізраїль буде відведений полоненим зі своєї землі.
Видіння про саранчу
1 Ось що показав мені у видінні Владика Господь: Він створив сарану, коли почала відростати отава, – трава, що відростає після вже скошеної трави для царських конюшень.
2 Сталося так, що коли вона (сарана ) закінчувала пожирати всю траву на землі, я заволав: Владико Господи, змилуйся! Як же втриматись Якову, адже він такий нечисленний?!
3 І поступився Господь: Не буде цього, – сказав Господь.
Видіння про вогонь
4 Ще інше видіння показав мені Владика Господь: ось Владика Господь викликав для суду вогонь, аби той пожер велику безодню, – і той почав пожирати наділи землі.
5 Тоді я заволав: Владико Господи, зупини його! Як же втримається Яків, адже він такий нечисленний?!
6 Пожалів і цього разу Господь. Такого не станеться! – сказав Владика, Господь.
Видіння про висок
7 І ще інше Він показав мені: Ось Господь стоїть на стрімкій стіні , з виском у Своїй руці.
8 І спитав мене Господь: Що ти бачиш, Амосе? Я відповів: Бачу висок. Тоді Господь сказав: Оце Я опускаю висок посеред Мого народу Ізраїлю, – більше не буду ні прощати , ні милувати його.
9 І будуть знищені жертовники на пагорбах Ісаака, – святині Ізраїлю будуть спустошені! Я піду з мечем на дім Єровоама.
Амос і Амасія
10 Тоді Амасія, священик з Бетеля, послав до Ізраїльського царя Єровоама сказати: Амос готує проти тебе змову усередині Ізраїльського суспільства. Край вже не може витримати всіх його слів!
11 Адже Амос говорить ось які речі: Єровоам помре від меча, а Ізраїль неодмінно буде відселений зі своєї землі в неволю !
12 Амосові ж Амасія сказав: Йди геть, провидцю! Забирайся собі в Юдейський край, – їж там свій хліб, і там пророкуй!
13 А в Бетелі більше не пророкуй, тому що тут царське святилище і дім царства.
14 Відповідаючи, Амос сказав Амасії: Я не пророк, і не син я пророка, – я звичайний пастух і доглядач сикоморів .
15 Але Господь узяв мене від отари, і промовив до мене Господь: Іди й пророкуй Моєму народові, Ізраїлеві!
16 А тепер вислухай Господнє слово і до тебе : Оскільки ти мені кажеш: Не пророкуй проти Ізраїлю і не говори поганого щодо нащадків Ісаака,
17 тому так говорить Господь: Твоя дружина стане міською повією, а твої сини і твої дочки поляжуть від меча; твою землю шнуром поділять між чужими , а сам ти помреш у нечистій (язичницькій ) землі. Що ж до Ізраїлю, то він неминуче буде відведений зі свого краю в полон.