1 Через кожні сім років здійснюватимеш прощення. 2 Ось заповідь стосовно прощення: Простиш кожний особистий борг, який винен тобі ближній, і не вимагатимеш його від свого брата, бо оголошено прощення задля Господа, твого Бога. 3 Від чужинця можеш вимагати повернення того, що в нього буде твого; братові ж своєму простиш борг, який він тобі винен . 4 Адже так серед тебе не буде нужденного, оскільки Господь, твій Бог, неодмінно поблагословить тебе на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі в спадщину, щоб ти володів нею, 5 якщо ти тільки справді будеш слухатися голосу Господа, вашого Бога, щоб дотримуватися всіх цих заповідей, які я тобі сьогодні заповідаю, і виконувати їх . 6 Адже Господь, твій Бог, поблагословив тебе, як Він і сказав тобі, — і ти даватимеш позики багатьом народам, а сам не братимеш позик; пануватимеш над багатьма народами, а над тобою не пануватимуть. 7 Якщо ж в одному з твоїх міст в землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі, хтось із твоїх братів серед тебе буде нужденний, то не чини свого серця нечуйним і не замикай своєї руки перед своїм нужденним братом. 8 Обов’язково відкрий йому свої руки, неодмінно позич йому, чого б він не потребував, відповідно до його потреби. 9 Остерігайся, щоб у твоєму серці не з’явилася прихована думка, беззаконня, — мовляв, наближається сьомий рік, рік прощення, — і твоє око буде недобрим до твого нужденного брата, і ти не даси йому, а він заволає проти тебе до Господа, — і на тобі буде великий гріх. 10 Обов’язково дай йому і неодмінно позич йому, чого б він не потребував. І коли даватимеш йому, не засмучуйся своїм серцем, бо Господь, твій Бог, поблагословить тебе за це в усіх твоїх ділах і в усьому, до чого ти прикладеш свою руку. 11 Адже нужденний не переведеться на землі. Тому я тобі заповідаю виконувати це слово, кажучи: Обов’язково відкрий свої руки своєму убогому і нужденному братові, який житиме на твоїй землі! 12 Якщо ж твій брат, єврей чи єврейка, буде проданий тобі, то нехай він служить тобі шість років, а на сьомий відпустиш його від себе на волю. 13 Коли ж відпускатимеш його від себе на волю, не відпускай його з нічим. 14 Обов’язково споряди його припасами на дорогу зі своїх овець, зі свого збіжжя та зі своєї виноградної давильні. Як Господь, твій Бог, поблагословив тебе, так даси йому. 15 Згадай, що ти був рабом у Єгипетській землі, і Господь, твій Бог, визволив тебе звідти. Тому я заповідаю тобі виконувати це слово. 16 Якщо ж він скаже тобі: Не піду я від тебе (бо він полюбив тебе й твій дім, бо йому добре при тобі), 17 то візьмеш шило й проколеш його вухо до дверей, — і він буде тобі рабом навіки. Так само вчиниш і зі своєю рабинею. 18 Хай для тебе не буде тягарем, коли вони будуть відпущені на волю, бо за шість років той раб відпрацював тобі річну платню наймита. І Господь, твій Бог, поблагословить тебе в усьому, що ти чинитимеш. 19 Посвятиш Господу, своєму Богові, кожного самця-первістка, який народиться у твоєї великої та дрібної худоби. Не будеш запрягати до роботи свого теляти-первістка й не будеш стригти первістка зі своїх овець. 20 Рік у рік ти й твоя сім’я споживатимете його перед Господом, своїм Богом, на місці, яке обере Господь, твій Бог. 21 Якщо ж у нього буде якась вада — кульгавість чи сліпота, або будь-яка інша погана вада, то не жертвуватимеш його Господу, своєму Богові. 22 З’їси його у своїх містах — нечистий серед вас та чистий однаково нехай їсть його , як сарну чи оленя. 23 Тільки крові не споживай, — вилий її на землю, як воду.
Рік прощення боргів
1 Наприкінці кожних семи років здійснюватимеш прощення.
2 Суть прощення полягає в наступному: Кожний позикодавець, що позичив своєму ближньому, простить його борг і не вимагатиме його від свого ближнього та свого брата, тому що оголошено прощення боргів на честь Господа.
3 Від чужинця можеш борг вимагати, але те, що належатиме тобі в твого брата, простиш йому.
4 Адже саме таким чином серед вас не буде убогого, оскільки Господь неодмінно поблагословить тебе в краю, який Господь, твій Бог, дає тобі у спадкове володіння,
5 якщо ти лише дійсно будеш слухатися голосу Господа, твого Бога, старанно дотримуючись і виконуючи всі ці Заповіді, які я тобі сьогодні переповідаю.
6 Адже Господь, твій Бог, благословлятиме тебе і далі, як Він обіцяв тобі. Ти позичатимеш багатьом народам, а сам не братимеш у борг, володітимеш багатьма народами, а вони не будуть володіти тобою.
7 Коли в одному з твоїх поселень у твоєму краї, який Господь, твій Бог, дає тобі, хтось із твоїх братів серед тебе виявиться нужденним, то не ставай у своєму серці неспівчутливим, і не закривай своєї руки перед твоїм нужденним братом.
8 Але ти обов’язково відкриєш йому свою руку і неодмінно позичиш йому, відповідно до його потреби, те, чого йому не вистачає.
9 Остерігайся, щоб у твоєму серці не з’явилася негідна думка: наближається, мовляв, сьомий рік – рік прощення боргів , – і щоб ти не подивився недоброзичливо на твого нужденного брата, і ти не відмовив йому. Адже він заволає щодо тебе до Господа, й на тобі буде гріх.
10 Неодмінно і охоче даси йому. Твоє серце не засмутиться від того, що даватимеш, бо Господь, твій Бог, благословлятиме тебе за це в кожному твоєму ділі і в усіх починаннях твоїх рук.
11 Адже убогі не переведуться на цій землі, а тому я тобі заповідаю, кажучи: Щедро відкривай свою руку перед своїм убогим і нужденним братом на твоїй землі!
12 Якщо твій брат, єврей чи єврейка, продасть себе тобі, то служитиме тобі шість років, а сьомого року відпустиш його від себе на волю.
13 А відпускаючи його від себе вільним, не відпускатимеш його без нічого.
14 Щедро обдаруєш його добром зі своєї отари, зі свого току та зі своєї виноградної чавильні. Чим Господь, твій Бог, поблагословив тебе, те й даси йому.
15 Пам’ятай, що ти був рабом у єгипетському краю, і Господь, твій Бог, визволив тебе. Тому я заповідаю тобі сьогодні це слово.
16 Але якби він сказав тобі: Не хочу я йти від тебе, оскільки я полюбив тебе й твій дім, – мовляв , йому добре в тебе, –
17 то в такому разі візьмеш шило й проколеш його вухо до дверей, і він залишиться твоїм рабом довіку. Так само вчиниш і зі своєю невільницею.
18 Нехай так не станеться, що тобі буде важко відпускати його від себе на волю, адже протягом шести років він заробив у тебе подвійну платню наймита, а Господь, твій Бог, поблагословить тебе в усьому, що ти чинитимеш.
Посвята первородних з тварин
19 А ще посвятиш Господу, своєму Богові, кожного первородного самця, який народиться серед твоєї великої чи дрібної худоби. Не будеш використовувати в роботі свого первонародженого бичка й не будеш стригти первістка зі своєї отари овець .
20 Щороку ти споживатимеш їх разом з твоєю сім’єю перед Господом, своїм Богом, на місці, яке Господь обере.
21 Якщо в нього буде якась вада – кульгавість, сліпота, чи будь-яка інша прикра вада, – то не принось його в жертву для Господа, свого Бога.
22 Можеш його спожити в своїх поселеннях – однаково, нечистий, як і чистий, так як сарну чи оленя.
23 Тільки його крові не споживатимеш: виллєш її на землю, як воду.