1 І Мойсей закінчив промовляти всі ці слова до всіх ізраїльських синів. 2 Він сказав їм: Мені сьогодні сто двадцять років; я більше не зможу входити та виходити. А Господь сказав мені: Ти не переправишся через цей Йордан. 3 Господь, твій Бог, Який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, Сам вигубить ці народи з-перед твого обличчя, і ти заволодієш ними, та Ісус, який ітиме попереду, перед твоїм обличчям, як Господь і сказав. 4 Господь учинить із ними так, як учинив із Сеоном та Оґом, двома царями амореїв, що були по тому боці Йордану, та з їхньою землею, — як Він вигубив їх. 5 Господь видав їх вам; тож учиніть з ними так, як я вам звелів. 6 Будь мужнім і сильним, не бійся, не лякайся, ані не тривожся перед їхнім обличчям, бо Сам Господь, твій Бог, Який іде попереду з вами й серед вас, не залишить тебе і не покине тебе. 7 Тоді Мойсей покликав Ісуса і сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужнім і сильним, адже ти ввійдеш перед обличчям цього народу в землю, яку Господь поклявся дати нашим батькам, і ти їм передаси її в спадщину. 8 Господь, Який буде йти разом з тобою, не залишить тебе і не покине тебе, — не бійся і не лякайся. 9 Мойсей написав слова цього закону в книзі й дав священикам, синам Левія, які носять ковчег Господнього завіту, та старійшинам ізраїльських синів. 10 Того дня Мойсей заповів їм, кажучи: Кожних сім років, у час року прощення, у свято Наметів, 11 коли весь Ізраїль зійдеться, щоб явитися перед Господом, твоїм Богом, на місці, яке обере Господь, прочитуватимете цей закон перед усім Ізраїлем, щоб вони чули, 12 зібравши народ, — чоловіків, жінок, нащадків і захожого, який проживатиме у твоїх містах, — щоб вони слухали і навчилися боятися Господа, вашого Бога, — і нехай вони слухають, щоб виконувати всі слова цього закону. 13 І їхні сини, які нічого не знають, слухатимуть і навчатимуться боятися Господа, вашого Бога, усі дні, скільки вони житимуть на землі, до якої ви переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею. 14 Господь сказав Мойсеєві: Ось наблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса та станьте біля входу в намет свідчення, і Я дам йому настанови. Тож Мойсей та Ісус пішли до намету свідчення і стали біля входу в намет свідчення. 15 Тоді Господь зійшов у хмарі й став біля входу в намет свідчення, і стовп хмари став біля входу в намет. 16 І Господь сказав Мойсеєві: Ось ти спочинеш зі своїми батьками, а цей народ, повставши, чинитиме розпусту, йдучи слідом за чужими богами тієї землі, в яку він входить; вони покинуть Мене і знищать Мій завіт, який Я уклав із ними. 17 І того дня Я запалаю на них гнівом, покину їх і відверну від них Своє обличчя, і цей народ буде пожертий, і його спіткають численні лиха і нещастя. І того дня він скаже: Ці лиха спіткали мене через те, що серед мене немає Господа, мого Бога. 18 Я ж безсумнівно відверну від них того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до чужих богів. 19 А тепер запишіть слова ось цієї пісні, навчіть її ізраїльських синів і вкладіть її в їхні уста, щоб ця пісня була Мені свідченням на ізраїльських синів. 20 Адже Я введу їх у добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам, землю, яка тече молоком та медом, а вони їстимуть і, наситившись, вдовольняться і звернуться до чужих богів, служитимуть їм, розгнівають Мене і знищать Мій завіт. 21 І ця пісня, свідчачи, протистоятиме їм, бо вона не зникне з уст їхніх нащадків. Адже Я знаю їхнє лукавство, те, що вони коять тут сьогодні, ще перед тим, як Я ввів їх у ту добру землю, про яку Я поклявся їхнім батькам. 22 Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її ізраїльських синів. 23 Він заповів Ісусові й сказав: Будь мужнім і сильним, бо ти введеш ізраїльських синів у землю, про яку Господь поклявся їм, і Він буде з тобою. 24 Коли Мойсей закінчив писати в книзі всі слова цього закону аж до кінця, 25 то заповів левітам, які носять ковчег Господнього завіту, кажучи: 26 Візьміть книгу цього закону, покладіть її збоку ковчега завіту Господа, вашого Бога, і нехай вона буде там як свідчення на тебе, 27 бо я знаю твою бунтівливість і твою тверду шию. Адже ще поки я сьогодні живу з вами, ви були бунтівничі супроти Бога, то як не будете й після моєї смерті? 28 Зберіть до мене голів ваших племен, ваших старійшин, ваших суддів та ваших писарів, щоб я промовив до їхніх вух усі ці слова й покликав їм за свідків небо і землю. 29 Адже я знаю, що після моєї кончини ви безсумнівно чинитимете беззаконня і збочите з дороги, яку я вам заповів, і в останні дні вас спіткає лихо, бо ви скоїте зло перед Господом, доводячи Його до гніву ділами своїх рук. 30 І Мойсей промовив, щоб чула вся ізраїльська громада слова ось цієї пісні аж до кінця:
Божі настанови Мойсею ті Ісуса
1 І знову Мойсей пішов, щоб промовити до всього Ізраїлю наступні слова.
2 Він сказав їм: Мені тепер сто двадцять років; я вже не можу виходити ані входити . А Господь сказав мені: Ти не перейдеш через Йордан.
3 Сам Господь, твій Бог, йтиме перед тобою, Він знищить ці народи перед тобою, і ти заволодієш ними. Ісус піде перед тобою, як заповів Господь.
4 Господь учинить з ними так, як учинив із Сіхоном та Оґом, аморейськими царями, та з їхнім краєм, знищивши їх.
5 Господь видасть їх вам, а ви зробите з ними згідно з наказом, який я вам дав.
6 Будьте мужніми й відважними. Не бійтеся й не тривожтеся перед ними, адже Сам Господь, ваш Бог, піде з вами, Він не залишить вас і не покине вас.
7 Відтак Мойсей покликав Ісуса й сказав йому перед усім Ізраїлем: Будь мужнім і відважним, оскільки ти ввійдеш з цим народом до краю, який Господь присягався дати нашим батькам. Ти їм передаси його в спадщину.
8 Сам Господь буде йти перед тобою. Він буде з тобою, не відступить від тебе і не залишить тебе. Тож не бійся і не тривожся.
9 Мойсей записав цей Закон і дав його священикам, синам Левія, які носять Ковчег Господнього Заповіту, та всім старійшинам Ізраїлю.
10 Мойсей заповів їм такі слова: Наприкінці кожних семи років, у визначений час, у рік прощення, під час Свята Наметів,
11 коли весь Ізраїль прийде, щоб явитися перед Господом, твоїм Богом, на місці, яке Він обере, будеш перечитувати цей Закон, щоб чув увесь Ізраїль.
12 Збери народ, – чоловіків, жінок, дітей і твоїх приходців, котрі в твоїх поселеннях, – щоб вони слухали й вчилися боятися Господа, вашого Бога, і виконували всі слова цього Закону.
13 Також і їхні нащадки, котрі його ще не знають, нехай слухають і навчаються шанувати Господа, вашого Бога, по всі дні вашого життя на землі, до якої ви переправляєтеся через Йордан, щоб заволодіти нею.
14 Після цього Господь сказав Мойсеєві: Ось наблизилися дні твоєї смерті. Поклич Ісуса та станьте в Наметі Свідчення, і Я дам йому настанови. Тож пішли Мойсей з Ісусом до Намету Свідчення.
15 І з’явився Господь у Наметі в стовпі хмари. Стовп хмари став біля входу в Намет.
Ізраїль відійде від Господа
16 Господь сказав Мойсеєві: Ось ти спочинеш зі своїми батьками, а цей народ повстане і чинитиме розпусту, йдучи за чужими богами землі, до якої він іде і в якій опиниться. Він залишить Мене і зламає Мій Заповіт, який Я уклав із ним.
17 У той день запалає проти них Мій гнів. Я залишу їх і сховаю від них Своє обличчя. Вони будуть пожерті іншими . Їх спіткають численні лиха й нещастя. Тоді вони скажуть: Чи не тому спіткали нас ці лиха, що серед нас немає нашого Бога?
18 Я ж повністю сховаю того дня Своє обличчя через усе зло, яке вони скоїли, звернувшись до інших богів.
Пісня Мойсея
19 Тому тепер запишіть собі ось цю пісню і навчіть її Ізраїльських нащадків. Вкладіть її в їхні уста, аби ця пісня була Мені свідченням супроти Ізраїльтян.
20 І коли Я введу їх у землю, яка тече молоком та медом, про яку Я присягнувся їхнім батькам, а вони їстимуть і наситяться, а вдовольнившись, звернуться до інших богів й почнуть їм служити, а Мене зневажатимуть і зламають Мій Заповіт,
21 коли спіткають їх численні лиха та утиски, то ця пісня, як свідок, відізветься проти них. Вона не забудеться в устах його нащадків. Адже Я знаю їхні поривання, згідно з якими вони діють ще до того, як Я введу їх у край, про який Я присягнувся.
22 Того дня Мойсей записав цю пісню і навчив її Ізраїльтян.
23 Господь заповів Ісусові, синові Навина, такі слова: Будь мужнім і відважним, оскільки ти введеш Ізраїльських нащадків у землю, про яку Я поклявся їм, і Я буду з тобою.
24 Отже, коли Мойсей закінчив писати в книзі слова цього Закону аж до самого кінця,
25 то Мойсей сказав левітам, які носили Ковчег Господнього Заповіту такі слова:
26 Візьміть книгу цього Закону й покладіть її збоку Ковчега Заповіту Господа, вашого Бога. Вона буде там як свідчення проти вас,
27 тому що я знаю твою непокірність і твою тверду шию . Адже, поки я ще сьогодні живу з вами, ви були непокірні Господу, то що буде після моєї смерті?
28 Зберіть до мене всіх старійшин ваших племен та ваших начальників, а я промовлю до них усі ці слова й покличу за свідків проти них небо й землю.
29 Адже я знаю, що після моєї смерті ви, напевно, будете чинити беззаконня і звернете з дороги, яку я вам заповів, і в майбутньому вас спіткає лихо, бо ви робитимете зло перед Господом, провокуючи вчинками своїх рук Його до гніву.
30 І Мойсей промовив так, щоб чула вся Ізраїльська громада слова цієї пісні до самого кінця.