1 Добре ім’я краще, ніж добра олія, і день смерті, ніж день народження. 2 Краще йти в дім плачу, ніж іти в дім розпивання, оскільки це — кінець усякого чоловіка, і хто живе, покладе до свого серця. 3 Кращий смуток від сміху, бо в смутку обличчя серце зробиться добрим. 4 Серце мудрих — у домі плачу, а серце безумних — у домі радості. 5 Краще слухати картання мудрого, ніж чоловіка, що слухає пісню безумних. 6 Адже сміх безумних, як голос тернини під казаном. І це — марнота. 7 Бо пригноблення виводить із рівноваги мудрого й губить серце його шляхетності. 8 Краще кінець справи від її початку, кращий довготерпеливий від того, що надимається духом.
9 Не поспішай палати гнівом у твоєму дусі, бо гнів спочине в подолі беззаконних. 10 Не скажи: Що сталося, чому ранішні дні були кращі від цих? Бо ти про це не запитав у мудрості. 11 Мудрість добра з роздаванням спадку і корисна для тих, що бачать сонце. 12 Адже мудрість у своїй тіні, як тінь срібла, і надмір знання мудрості оживить того, що її посідає. 13 Поглянь на Божі створіння. Бо хто зможе прикрасити того, кого Бог скрутив? 14 У день доброти живи в добрі, а в дні зла гляди. І це співзвучним цьому зробив Бог задля того, щоб людина після себе не знайшла нічого.
15 Я все побачив у днях моєї марноти. Є праведний, що гине у своїй праведності, і є безбожний, що залишається у своєму злі. 16 Не ставай дуже праведним і не мудруй надмірно, щоби часом ти не зійшов з розуму. 17 Не будь дуже безбожним і не стань твердим, щоб ти не помер не у свій час. 18 Добре тобі триматися цього, і тим не опогань свою руку, бо хто боїться Бога, тому пощастить в усьому. 19 Мудрість допоможе мудрому більше, ніж десять володарів, що є в місті. 20 Адже немає на землі праведної людини, яка чинитиме добро і не згрішить. 21 І не прикладай твоє серце до всіх слів, які скажуть, щоб ти не почув твого раба, який тебе проклинає, 22 бо він багаторазово заподіє тобі зло, із численними повтореннями зробить зло твоєму серцю, щоб і ти інших проклинав.
23 Це все я випробував мудрістю. Я сказав: Стану мудрим, — 24 і вона віддалилася від мене, подалі від того, що була, і глибину глибини, хто її знайде? 25 Обійшов я і моє серце, щоб пізнати, аби розвідати і знайти мудрість і ліки, і пізнати безумність, твердість і крутійство безбожних. 26 І знаходжу я гіркіше за смерть, жінку, яка є пасткою, і її серце — сіті, її руки — кайдани. Добре перед обличчям Бога звільнитися від неї, і хто грішить, схоплений буде нею.
27 Поглянь, це я знайшов, — сказав Екклезіаст, — одне по одному, щоб віднайти задум, 28 який ще шукала моя душа, та я не знайшов. Я знайшов одного чоловіка з тисячі, та жінки в усьому цьому я не знайшов. 29 Лише ось це я знайшов, що Бог зробив людину праведною, а вони вишукували численні вимисли.
Мудрі настанови для кожного
1 Добре ім’я краще, ніж аромат пахучого єлею, і день смерті людини кращий, ніж день її народження.
2 Краще йти туди, де плачуть, ніж іти в дім бенкетування, оскільки там, де плачуть , можна побачити кінець усякої людини, – і живому варто взяти це близько до свого серця.
3 Смуток кращий від сміху, бо коли сумне обличчя, тоді серце стає добрішим.
4 Серце мудрих – там де жалоба, а серце нерозумних – у місцях веселощів.
5 Краще слухати докори мудрого, ніж захоплюватись похвальними піснями нерозумних.
6 Адже сміх нерозумного подібний до тріскотіння палаючої тернини під казаном. І це також марнота.
7 Пригноблюючи інших, і мудрий стає нерозумним, – а підкуп взагалі губить серце.
8 Кінець справи кращий, аніж її початок, як і терпеливий кращий від зарозумілого.
9 Не поспішай у своєму духові впадати в гнів, адже гнів міститься в серці нерозумних.
10 Не нарікай, мовляв: Чому колишні часи були кращі від сьогодення? Адже ти ставиш це питання не від мудрості.
11 Мудрість не гірша, ніж спадщина, і завжди в пригоді для тих, хто бачить сонце.
12 Адже перебувати під покриттям мудрості – як жити під захистом грошей, проте користь від знання ще й у тому , що мудрість дає справжнє життя тим, котрі нею наділені.
13 Придивись до Божих учинків: Хто може випростати те, що Він викривив?‥
14 Коли тобі добре, насолоджуйся щастям, а в час горя пам’ятай: як те, так і все інше допускає Бог для того, щоб людина не журилась, що буде після неї.
15 Я всього надивився протягом свого марнотного життя. Трапляється, що праведник гине у своїй праведності, а буває, що нечестивий живе довго , хоча залишається нечестивцем.
16 Тож не будь надто справедливим, і не вважай себе дуже мудрим, – для чого тобі себе нищити?
17 Не ставай злочинцем, і не будь нерозумним, – для чого ти мав би передчасно померти?
18 Добре, коли тримаєшся чогось одного, проте й іншого не випускай зі своїх рук, бо хто шанує Бога, тому пощастить в одному і другому.
19 Мудрість додає мудрому більше сили, ніж заступництво десяти можновладців, що в місті.
20 Адже немає на світі настільки праведної людини, котра чинила би лише добре і не грішила.
21 Не бери близько до свого серця кожного слова, що говорять люди, щоб часом не почути про свого слугу, що й він тебе обмовляє, –
22 оскільки в глибині свого серця знаєш, що і ти не раз лихословив щодо інших людей.
23 Усе це я випробував мудрістю, сказавши собі: Хочу стати мудрим! Та це було недосяжним для мене.
24 Минуле вже далеко, і дуже глибоко, – хто його знайде?
25 Тому все своє серце, я спрямував на те, щоб пізнати, розвідати і знайти мудрість та сутність усього й пізнати, у чому глупота злочинців і безумство нерозсудливості.
26 І я зробив відкриття, що гірше за смерть – жінка, яка стає пасткою, і серце якої – тенета, а її руки – кайдани… Чоловік, вірний перед Богом, ще вирветься від неї, але грішника вона таки подолає.
27 Нарешті, – сказав Еклезіаст, – досліджуючи одне за одним, ось до чого я дійшов:
28 Те, чого шукала моя душа, але чого я так і не знайшов: серед тисячі народу я знайшов одну Людину, проте між ними усіма я не знайшов жодної жінки …
29 Крім того, я зробив ще одне відкриття: Бог створив людину справедливою, але люди пустились на пошуки різних хитрих вигадок.