1 Ось імена синів Ізраїля, які прийшли в Єгипет разом зі своїм батьком Яковом, і кожен прийшов з усією своєю родиною: 2 Рувим, Симеон, Левій, Юда, 3 Іссахар, Завулон і Веніамин, 4 Дан і Нефталим, Ґад і Асир. 5 А Йосиф уже перебував у Єгипті. Усіх же душ від Якова було сімдесят п’ять. 6 Та минув час , і Йосиф, усі його брати і все те покоління померли. 7 Сини ж Ізраїля все зростали: вони розмножилися, стали численними і дуже-дуже сильними; і земля сприяла їхньому розмноженню. 8 Та над Єгиптом постав інший цар, який не знав Йосифа, 9 і він сказав своєму народові: Ось рід синів Ізраїля — великий числом і сильніший за нас. 10 Тож давайте перехитримо їх, щоб не множилися. Щоб вони, коли нагряне на нас війна, не пристали до ворогів та не побороли нас і не покинули землю. 11 Тож він настановив їм наглядачів над роботами, щоб гнобили їх працею. І вони збудували фараонові укріплені міста — Пітом, Рамсес та Он, — місто Сонця. 12 Та чим більше їх гнобили, тим численнішими й сильнішими вони ставали. А єгиптяни відчували огиду до Ізраїльських синів. 13 Тож єгиптяни безжалісно чинили насильство над синами Ізраїля, 14 і робили гірким їхнє життя важкою працею з глиною та цеглою, усякими роботами на полі, — усякими роботами, до яких примушували їх силоміць. 15 І тоді єгипетський цар звернувся до єврейських повитух (ім’я першої з них — Сепфора, ім’я другої — Фуа) 16 і сказав: Коли допомагаєте єврейкам при пологах, то якщо буде хлопчик — убивайте його, а якщо дівчинка, — залишайте її живою . 17 Та повитухи боялися Бога і не робили так, як звелів їм цар Єгипту. Вони залишали в живих і хлопчиків. 18 Тож єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому це ви так чините — залишаєте живими хлопчиків? 19 А повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі , як єгипетські жінки, бо народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи! Тож вони народжували. 20 І Бог чинив добро повитухам, а народ множився і ставав дуже сильним. 21 Оскільки повитухи боялися Бога, то набули собі доми. 22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові, кажучи: Кожного хлопчика, який тільки народиться в єврейки, кидайте в ріку, а кожну дівчинку залишайте живою.
Пригноблення ізраїльтян у Єгипті
1 Ось імена синів Ізраїля, які переселились в Єгипет з Яковом. Кожен прийшов зі своєю родиною.
2 Рувим, Симеон, Левій і Юда;
3 Іссахар, Завулон і Веніямін;
4 Дан, Нефталим, Ґад і Асир.
5 Усіх же осіб, які вийшли з лона Якова, було сімдесят душ. А Йосиф уже перебував у Єгипті.
6 Та Йосиф помер. Повмирали усі його брати й увесь той рід.
7 А нащадки Ізраїля все народжувалися і зростали. Вони множилися і стали вельми численними, так що край був наповнений ними.
8 Але в Єгипті зійшов на трон новий цар, який не знав Йосифа.
9 Він сказав своїм людям: Ось народ Ізраїльських нащадків численніший і сильніший за нас.
10 Тож давайте перехитримо їх, аби вони не множилися. Щоб на випадок виникнення у нас війни вони не приєднались до ворогів і не почали воювати проти нас та не залишили наш край.
11 Таким чином були настановлені над ізраїльтянами наглядачі за роботами, щоб гнобити їх примусовою працею. Вони будували фараонові міста-склади для запасів: Пітом і Рамсес.
12 Але чим більше цей народ пригноблювали, тим численнішим він ставав і значно поширювався. Єгиптяни відчували щодо Ізраїлевих нащадків огиду і страх .
13 Тому вони безжалісно примушували ізраїльтян важко працювати.
14 Надто гірким ставало їхнє життя через виснажливу працю з глиною та цеглою, через усяку працю на полі та через різну примусову роботу, до якої силували їх.
15 Ба більше, єгипетський цар наказав єврейським повитухам (ім’я першої з них Шіфра, а ім’я другої – Пуа):
16 Коли допомагаєте єврейкам під час пологів, то спостерігайте: якщо народжується хлопчик, то вбивайте його, а якщо дівчинка, – нехай живе.
17 Але повитухи боялися Бога і не чинили так, як велів їм єгипетський цар. Вони залишали живими і хлопчиків.
18 Тому єгипетський цар покликав повитух і запитав їх: Чому ви так робите – залишаєте живими хлопчиків?
19 Повитухи відповіли фараонові: Єврейки не такі, як єгипетські жінки. Вони сильніші й народжують ще до того, як до них прийдуть повитухи!
20 І Бог чинив добро повитухам, у той час як Ізраїльський народ множився і ставав усе численнішим.
21 Оскільки повитухи боялися Бога, то Він облаштовував їхні родини.
22 Тоді фараон наказав усьому своєму народові: Кожного єврейського малюка, який щойно народиться, кидайте в Ніл, а кожну дівчинку залишайте живою.