1 Коли народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, то зібрався народ до Аарона; і вони кажуть йому: Встань, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 2 І каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок і дочок, і принесіть до мене. 3 І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона. 4 І він прийняв з їхніх рук, опрацював їх різцем і зробив з них литого бичка, та й сказав: Це — твої боги, Ізраїлю, які вивели тебе з Єгипетської землі! 5 І, поглянувши, Аарон побудував перед ним жертовник; і проголосив Аарон, кажучи: Завтра — свято для Господа! 6 А наступного дня він, уставши, приніс всепалення і приніс жертву спасіння. І народ засів їсти й пити, а далі вони піднялися, щоб забавлятися. 7 Тоді Господь сказав Мойсеєві, промовляючи: Іди! Швидко спускайся звідси, бо твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, вчинив беззаконня! 8 Швидко вони зійшли з дороги, яку Я їм заповів. Зробили собі бичка і почали поклонятися йому, і принесли йому жертву, і сказали: Це — твої боги, Ізраїлю, які тебе вивели з Єгипетської землі! 10 Тож тепер залиши Мене, і, запалавши на них гнівом, Я вигублю їх, а тебе зроблю великим народом. 11 Та Мойсей молився перед Господом Богом і сказав: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і сильною рукою Ти вивів з Єгипетської землі? 12 Аби часом не сказали єгиптяни, заявляючи: Він з підступним наміром вивів їх, щоб вигубити в горах і знищити їх із землі. Зупини гнів Своєї люті й вияви милість до злих вчинків Свого народу! 13 Згадай Своїх слуг — Авраама, Ісаака і Якова, яким Ти поклявся Собою і промовляв до них, кажучи: Дуже розмножу ваших нащадків, як незчисленні небесні зірки! — і всю цю землю, про яку Ти сказав, що даси їхнім нащадкам, вони одержать її у власність навіки. 14 І Господь виявив милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові. 15 І Мойсей, повернувшись, зійшов з гори, а в його руках — дві скрижалі свідчення, кам’яні таблиці, написані з обох боків, — вони були списані звідси і звідти. 16 І скрижалі були Божим ділом, і письмо було Божим письмом, викарбуваним на скрижалях. 17 А Ісус, почувши галас народу, який кричав, каже Мойсеєві: Бойовий клич в таборі! 18 А той каже: Це — не голос тих, що починають перемагати, і не голос тих, що починають знемагати; але я чую галас тих, які починають п’яніти. 19 Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей, запалавши гнівом, кинув зі своїх рук дві скрижалі й розбив їх під горою. 20 І, взявши бичка, якого вони зробили, він спалив його у вогні, потовк його дрібно й розсипав його по воді, і напоїв нею Ізраїльських синів. 21 І Мойсей сказав Ааронові: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на них великий гріх? 22 Аарон же відповів Мойсеєві: Не гнівайся, володарю, бо ти знаєш запальний характер цього народу! 23 Адже вони сказали мені: Зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з Єгипту, — не знаємо, що з ним сталося! 24 І я їм сказав: Якщо хтось має золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув у вогонь, і вийшов цей бичок… 25 І Мойсей побачив, що народ поділений, бо Аарон їх поділив на потіху їхнім ворогам. 26 Тоді Мойсей став біля входу в табір і сказав: Хто за Господом, нехай підійде до мене! І до нього зібралися всі сини Левія. 27 А він каже їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Нехай кожний підпереже свого меча до стегна, ідіть через табір і поверніться — від воріт до воріт, і кожний нехай убиває свого брата: кожний — свого ближнього, кожний — свого сусіда! 28 І зробили сини Левія так, як сказав їм Мойсей, і в той день полягло з народу біля трьох тисяч чоловік. 29 І сказав їм Мойсей: Сьогодні ви посвятили себе на служіння Господу, кожний сином своїм чи братом, щоб вам було дано благословення. 30 І сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви згрішили великим гріхом. І тепер я піднімуся до Бога, щоб звершити викуплення за ваш гріх. 31 Мойсей повернувся до Господа і сказав: Благаю, Господи! Цей народ згрішив великим гріхом, — вони зробили собі золотих богів. 32 І тепер, якщо прощаєш їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то викресли мене з Твоєї книги, в яку Ти мене записав. 33 Та Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось згрішив переді Мною, то Я його викреслю з Моєї книги. 34 А тепер іди і проведи цей народ до місцевості, про яку Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. У той день, коли відвідаю їх , Я наведу на них їхній гріх. 35 Тож Господь уразив народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон.
Золотий бичок
1 Народ побачив, що Мойсей затримався і не сходить з гори, тому люди зібрались біля Аарона і сказали йому: Ану ж, зроби нам богів, які йтимуть перед нами, бо з цим чоловіком, Мойсеєм, який вивів нас з Єгипту, не знаємо, що сталося!
2 Тоді каже їм Аарон: Зніміть золоті сережки, що у вухах ваших жінок, ваших синів і ваших дочок, та принесіть до мене.
3 І весь народ зняв золоті сережки, які були в їхніх вухах, і принесли їх до Аарона.
4 Він прийняв усе це з їхніх рук, зробив з нього литого бичка, опрацював його різцем, а вони загукали: Це твоє божество, Ізраїлю, що вивело тебе з єгипетського краю!
5 Побачив це Аарон і побудував перед ним жертовник. Після цього Аарон зробив оголошення в словах: Завтра свято для Господа!
6 Тож наступного дня вони встали, принесли всепалення і влаштували мирну жертву. Народ засів їсти й пити, після чого вони піднялися, щоб забавлятися.
7 Тоді Господь промовив до Мойсея: Іди! Спускайся вниз, бо твій народ, якого ти вивів з єгипетського краю, зіпсувався!
8 Як же скоро вони зійшли з дороги, яку Я їм вказав, – зробили собі литого бичка і поклоняються йому. Вони принесли йому жертву, і сказали: Це твоє божество, Ізраїлю, яке тебе вивело з єгипетського краю!
9 І Господь сказав Мойсеєві: Дивлюсь я на цих людей і бачу, який же це твердошиїй народ!
10 Тож тепер залиши Мене, бо вже палає на них Мій гнів, і Я знищу їх, а тебе зроблю великим народом.
11 Але Мойсей молився перед своїм Господом Богом, говорячи: Чому, Господи, Ти палаєш гнівом на Свій народ, який великою силою і могутньою рукою Ти вивів з єгипетської землі?
12 Чому єгиптяни мають казати, заявляючи: Він зі злим наміром вивів їх, аби вигубити їх в горах і стерти їх з поверхні землі. Відвернись від розпалу Свого гніву і зміни його на милість щодо Свого народу!
13 Згадай Своїх слуг: Авраама, Ісаака та Ізраїля, котрим Ти клявся Собою і казав кожному: Розмножу твоїх нащадків, як небесні зірки, і всю цю землю, про яку Я говорив, дам твоїм нащадкам. Вони одержать її у власність навіки!
14 І Господь змінив гнів на милість щодо зла, про яке сказав, що заподіє Своєму народові.
15 Тож Мойсей повернувся, зійшов з гори, а в його руках були дві Скрижалі Свідоцтва – кам’яні таблиці, написані з обох боків. Вони були списані з одного боку і з другого.
16 Ті Скрижалі були Божим ділом, і написане було Божим Писанням, викарбуваним на Скрижалях.
17 Ісус Навин здалеку почув галас народу, який кричав, і сказав Мойсеєві: Бойовий клич у таборі!
18 А той каже: Це не вигуки тих, що починають перемагати, і не голос тих, що терплять поразку! Я чую галас переспівів.
19 Коли ж він наблизився до табору, то побачив бичка й хороводи. І Мойсей запалав гнівом. Він опустив зі своїх рук дві Скрижалі й розбив їх під горою.
20 Тоді він узяв бичка, якого вони зробили, спалив його у вогні, потовк його на порох й висипав у воду, і напоїв нею ізраїльських синів.
21 Ааронові ж Мойсей сказав: Що тобі зробив цей народ, що ти навів на нього великий гріх?
22 Аарон відповів Мойсеєві: Не гнівайся, мій володарю, адже ти знаєш цей народ, що він у злі!
23 Адже вони сказали мені: Зроби нам божество, яке йшло би перед нами, бо цей чоловік, Мойсей, який вивів нас з єгипетського краю, затримався , і ми не знаємо, що з ним сталося!
24 Я їм тоді сказав: У кого є золоті речі, зніміть! І вони дали мені. І я кинув їх у вогонь, і вийшов цей бичок…
25 Мойсей усвідомив, що народ, справді, неприборканий, але ж Аарон допровадив їх до свавілля на ганьбу між їхніми ворогами.
26 Тож Мойсей став біля входу в табір і проголосив: Хто за Господом, до мене! Навколо нього зібралися всі сини Левія.
27 І він сказав їм: Так говорить Господь, Бог Ізраїлю: Нехай кожний підпереже свого меча до свого пояса. Пройдіть через увесь табір туди і назад, від воріт до воріт, і кожний нехай вбиває свого брата; кожний свого ближнього, кожний – свого сусіда!
28 Сини Левія учинили так, як сказав їм Мойсей. Того дня полягло з усього народу близько трьох тисяч чоловік.
29 Тоді Мойсей сказав їм: Сьогодні посвятіть себе Господу, бо кожний виступив проти свого сина чи свого брата, аби сьогодні вам було дано благословення.
30 Так сталося, що наступного ранку Мойсей сказав народові: Ви учинили великий гріх. Тому я знову піднімуся до Господа, може, я спокутую ваш гріх.
31 Повернувшись до Господа, Мойсей сказав: Благаю, Господи ! Цей народ учинив великий гріх. Вони зробили собі золоте божество.
32 Тепер, якщо можеш простити їм гріх, то прости. Якщо ж ні, то прошу, викресли і мене з Твоєї книги, в яку Ти записав.
33 Але Господь сказав Мойсеєві: Якщо хтось і далі грішитиме переді Мною, то Я того викреслю з Моєї книги.
34 А зараз іди та провадь цей народ туди , куди Я тобі сказав. Ось Мій ангел ітиме перед твоїм обличчям. Того дня, коли відвідаю їх, Я покараю їх за їхній гріх.
35 Тож Господь покарав народ за виготовлення бичка, якого зробив Аарон, й поклоніння йому .